Відсторонення глави Конституційного суду: правові нюанси пояснює представник президента в КСУ Федір Веніславський

Александр Тупицкий. Фото: liga.net

Олександр Тупицький, який став головою Конституційного суду України (КСУ) завдяки колишньому президенту Віктору Януковичу, відмовляється покидати своє крісло. І це, незважаючи на кримінальні справи, його відсторонення від посади та скасування самого указу про його призначення президентом Володимиром Зеленським. Тупицький продовжує видавати укази та скликати засідання. Крім того, на 12 квітня він призначив засідання КСУ з приводу нібито неконституційності цього указу Зеленського.

Вплив Тупицького на роботу КСУ за майже вісім років зміцнив. Саме під його керівництвом на закритому засіданні в жовтні минулого року була скасована низка антикорупційних рішень. Наприклад, публічний доступ до реєстру декларацій доходів та майна держслужбовців, кримінальна відповідальність за неправдиве декларування тощо. У цьому рішенні був і особистий інтерес Тупицького — у 2018 році він купив ділянку землі в Криму, яку не вніс до своєї декларації.

Але Олександр Тупицький бажає відстоювати свою посаду: 29 березня він подав позов до Верховного суду, яким хоче оскаржити та перевірити на конституційність указ президента Володимира Зеленського. Тим часом президент Зеленський повинен призначити конкурс на нового голову Конституційного суду. І це буде логічним завершенням майже піврічної кризи в КСУ.

Наскільки юридично обґрунтованою є відставка Тупицького і чи є у нього шанс виграти у Верховному суді, у програмі "На самом деле: Донбасс" телеканалу "Дом" розповів представник президента в Конституційному суді України Федір Веніславський.

Ведучий програми — Микола Сирокваш.

— Після указу президента пан Тупицький вже не є головою КСУ. Але поясніть юридично, чому він не має право скликати засідання, бо дуже багато різночитань з цього питання.

— З 27 березня 2021 року, з моменту видання указу президента Володимира Зеленського про те, що укази президента-втікача Януковича втратили юридичну силу, пан Тупицький вже не є ні суддею Конституційного суду, ні головою КСУ. Указ президента є індивідуальним нормативно-правовим актом, і він набуває чинності з моменту його видання та оприлюднення на офіційному сайті президента України.

Відповідно, пан Тупицький на сьогодні не має ніяких повноважень у Конституційному суді України. Він не має права ні видавати ніякі розпорядження, ні скликати засідання, взагалі ніяких повноважень як суддя він зараз не має.

Якщо він намагається якимось чином показати, що він ще керує або ухвалює якісь рішення, то це питання про його морально-психологічний стан. Будь-які його дії, рішення не мають жодних юридичних наслідків.

Відповідно до закону про Конституційний суд, зараз повноваження голови суду виконує заступник голови КСУ пан Головатий. Він абсолютно адекватно керує судом, призначає засідання. А пан Тупицький просто намагається черговий раз вчепитися за якісь свої повноваження для того, щоб уникнути юридичної відповідальності.

Хочу нагадати, що пан Тупицький є підозрюваним у дуже тяжких кримінальних злочинах. Водночас він не приходить на засідання суду, коли повинні були обирати запобіжний захід стосовно нього. Хоча, як звичайний громадянин України, він повинен з'явитися до суду, відстоювати свою позицію, якщо він вважає, що запобіжний захід не повинен бути обраний. Але він всіляко ухиляється від цього.

Юридично він зараз є звичайним громадянином України, у нього звичайні права будь-якого громадянина України.

— А чому все-таки скасували указ про призначення Тупицького, не дочекавшись правових рішень у межах кримінального процесу щодо нього?

— Ось ваш телеканал "Дом", який мовить на території Автономної Республіки Крим, саме є дуже хорошим майданчиком для того, щоб пояснити, в чому, власне, проблема з паном Тупицьким.

Крім того, що він режисував винесення рішень, які фактично призвели до часткового руйнування системи антикорупційного законодавства, він, який входив до п'ятірки вищих посадових осіб України, придбав земельну ділянку на території Автономної Республіки Крим у той час, коли багато громадян України просто кидали там все, що у них було, і виїжджали на материкову Україну. І в цей час пан Тупицький купує земельну ділянку, керуючись законами країни-агресора — Російської Федерації

Фактично посадова особа дуже високого рівня підтверджує своїми юридичними діями, що вона визнає окупаційну владу РФ на території АРК і визнає їхні закони. Вибачте, це вже пряма загроза національній безпеці України.

І президент, виконавши рішення Ради національної безпеки та оборони, здійснив ревізію указів, виданих колишніми главами держави. І з'ясував, що пан Тупицький становить безпосередню загрозу національній безпеці. Тому Володимир Зеленський видав цей указ.

— А чи може Верховний суд скасувати указ президента? Адже ми бачимо, що Тупицький здаватися не збирається і, напевно, сподівається на рішення своїх колег із цеху.

— Прогнозувати, яким буде рішення Верховного суду, дуже складно. Тому що я особисто не бачив позовну заяву пана Тупицького. Але я бачив позови, які він подавав до того ж Верховного суду в порядку адміністративного судочинства, коли президент Зеленський усував його на два місяці, потім ще на місяць із посади.

І ось якщо юристи прочитають ці позови, вони будуть дуже здивовані. Річ у тому, що Верховний суд виконує функції адміністративного суду за цією категорією справ, а голова КСУ у своєму зверненні посилається на те, що президент, на його думку, порушив Конституцію, вийшов за межі своїх конституційних повноважень. Тобто він фактично оскаржить не закон, а конституційність указів президента.

І Верховний суд пану Тупицькому чітко та однозначно вказав, що якщо він вважає, що указ президента неконституційний, то позивач не має права звертатися до адміністративного суду, тому що є одне з рішень Конституційного суду, в якому КСУ чітко розділив: справи, які стосуються законності, розглядаються адміністративною юрисдикцією, а справи, які стосуються конституційності, — це юрисдикція Конституційного суду.

Яким чином він доведе нову свою позовну заяву, ну, подивимося, коли вона буде у вільному доступі. Якщо він наводив ті ж самі аргументи, що й у попередніх своїх позовах, то велика ймовірність, що Верховний суд йому так само вкаже, що ці питання повинні розглядатися Конституційним судом.

— А чому Тупицького не відсторонили ще у 2014 році?

— От не заведено відповідати питанням на питання, але все-таки: а чому пану Медведчуку дозволили з 2014 до 2020 року стати одним з олігархів, яким він не був станом на 2014 рік? А чому попередня влада використовувала інші можливості спілкування з країною-агресором, з керівництвом Російської Федерації? Думаю, він влаштовував попередню владу, яка не бачила загроз національній безпеці або бачила, але не робила ніяких дій.

Тому ще раз зауважую, подальше перебування пана Тупицького в статусі голови Конституційного суду і навіть простого судді — це загроза національній безпеці України. Тому президент діяв винятково в межах своїх конституційних повноважень і відповідно до закону про національну безпеку України.

І єдиним дискусійним питанням було — чи має право президент скасовувати індивідуально-правові акти. Але ця юридична дискусія була до літа минулого року, коли у справі про неконституційність указу президента Порошенко про призначення директором Національного антикорупційного бюро пана Ситника, Конституційний суд чітко сказав, що індивідуально-правові акти також можуть бути скасовані. Тому в цьому випадку президент Володимир Зеленський керувався, зокрема, правовою позицією, сформульованою Конституційним судом. І побоювань, чи є передумови для визнання указу президента таким, що не відповідає закону, у мене точно немає.

Медіа-партнери
Прямий ефір