Скасування вільної економічної зони "Крим" — що важливо знати: "5 вопросов на злобу дня" з Богданом Яременком

Верховна Рада проголосувала за скасування вільної економічної зони "Крим", яку запровадили в серпні 2014 року. Законопроєкт про її скасування підтримали 328 народних депутатів.

Що означає ця економічна зона і чому її не скасували раніше — розповів народний депутат України Богдан Яременко у програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Чому вільна економічна зона "Крим" існувала сім років?

— Україна — демократична держава, і дуже часто демократичні процедури використовуються не на благо, а на шкоду, використовуються різними лобістськими групами. Так, у 2014 році парламент проголосував за абсолютно неймовірний закон про створення цієї вільної економічної зони "Крим".

Як мені здається, вона була покликана виконати дві функції. Перша — забезпечити великому бізнесу можливість продовжувати свою діяльність на тимчасово окупованих територіях, незважаючи на війну. Друге — найімовірніше, це було частиною великої пакетної угоди Петра Порошенка і Володимира Путіна тоді, коли Порошенко на початку намагався домовитися. Не захищати країну, а домовлятися з агресором. Був такий період його президентства, який закінчився, зрозуміло, нічим, і він кардинально змінив свою позицію, але, тим не менше, починав саме з цього. Тому існував цей закон. Це приклад, коли демократичні процедури використовуються на шкоду державі і на шкоду народу.

— Зараз депутати змінили свою думку про цю зону, так?

— Так. У нас інший президент, і президент Зеленський з перших секунд перебування у владі не займався питанням забезпечення свого майбутнього або рішення бізнесзадач. У питаннях Криму він завжди був принциповим і послідовним, він повернув Крим на порядок денний у великій політиці, це питання обговорювалося і порушувалося в межах "нормандської четвірки". Зараз ми бачимо підготовку до великого саміту "Кримської платформи".

Були ухвалені й інші закони, пов’язані з Кримом. У президента є порядок денний, присвячений Криму, є бачення, і він його реалізовує. Більшість підтримують політику президента Зеленського. Вона настільки очевидно патріотична, прагматична, що у інших партій, якщо вони вважають себе українськими патріотичними партіями, просто немає іншого вибору, як підтримувати політику Зеленського. І до честі колег, вони це зробили.

— Чи повернуть вільну економічну зону після деокупації Криму?

— Річ у тому, що політика вільних економічних зон — дуже цікавий і своєрідний інструмент у межах держави. Її не існувало до окупації і не існує тепер. Коли Крим повернеться до складу України, його статус — це питання українського законодавства, і зараз ми не вирішували це питання.

Ми просто скасували злочинну безглуздість, дурість, продажність, яку, на жаль, проявили колеги в попередньому скликанні українського парламенту. Ми відновили правильний перебіг подій, ось і все.

— Тобто зараз, можна сказати, наводиться юридичний порядок щодо тимчасово окупованих територій?

— Звичайно. Ми, з одного боку, розуміємо, що тимчасово окуповані території — це території, де проживають наші громадяни і, відповідно, ми несемо перед ними зобов’язання. Ми маємо розуміти, як ми здійснюємо з ними контакти. Які умови їхнього перебування в Україні, перетину тимчасової лінії розмежування з окупованими територіями, які права у них на території України. Закон про вільну економічну зону фактично прирівнював їх до іноземців. Зараз ми повернули їх в обійми рідної держави. Ніякої різниці в правах, зокрема економічних, більше не існує. Тут ми просто відновили справедливість.

Окупація створює багато проблем, і їх потрібно, наскільки це можливо, врегулювати законодавчо. Складні питання, які викликають суспільну дискусію, краще врегулювати. Такі, як подача води в Крим або інші питання.

Зокрема, був ухвалений закон про корінні народи. Це інша сторона проблеми окупації або, можливо, навіть не окупації, а інша сторона розвитку українського суспільства. Ми усвідомлюємо свою відповідальність перед тими народами, які мають спеціальні потреби, які вразливі й з точки зору того, що вони не мають національної держави, з точки зору того, що вони нечисленні, й з точки зору інших проблем, які у них є. Це хороший крок. Це чесний, відвертий сигнал кримським татарам, як ми в подальшому бачимо їхню долю, їхню можливість вирішувати свої проблеми, проблеми розвитку свого народу в складі України. Тому так, це пов’язано з окупацією Криму, але це дещо інша глава цієї проблеми, теж дуже важлива.

— Які ще потрібно ухвалити закони, щоб наблизити деокупацію Криму?

— Те, що стосується кримських татар, статусу Криму — це дуже великий пакет законопроєктів. Законом про корінні народи ми тільки задекларували свій принцип у відносинах на території України з такими народами. Тобто ми визначили групу народів, які особливо вразливі, у яких є особливі потреби, й задекларували, що ми звертатимемо увагу, створюватимемо для них ті умови, які вирівняють їхні можливості та можливості інших етнічних груп, включаючи українців, росіян, угорців та інших. Зокрема, право на освіту.

Але це тільки декларації. Щоб це все здійснити, потрібно розвивати все далі, потрібно ухвалювати такі закони. Є інші закони, пов’язані з тимчасовою окупацією нашої території, зокрема про статус військовополонених. Є потреба розвивати закони щодо особливостей ведення господарських зв’язків, економічних зв’язків з тимчасово окупованими територіями. Це велика програма.

Ситуація змінюється, і вона вимагає постійного коректування, ухвалення нових законів. Тому я думаю, що Верховна Рада ухвалюватиме ще багато законів, пов’язаних із агресією Російської Федерації та з тимчасовою окупацією наших територій.