Звільнення українських політв’язнів — складнощі та перспективи: "5 вопросов на злобу дня" з Миколою Полозовим

Микола Полозов. Фото: qha.com.ua

Велике взаємне звільнення утримуваних осіб між Україною та Росією востаннє здійснювалося у вересні 2019 року. Тоді в Україну повернулися 35 осіб, але після цього Кремль фактично заблокував переговорний процес про подальше звільнення українських політв’язнів.

Чи варто найближчим часом чекати на проведення нового взаємного звільнення та чи вплине на позицію Володимира Путіна президент США Джо Байден — розповів правозахисник Микола Полозов у програмі "5 вопросов на злобу дня" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Яка ймовірність проведення взаємного звільнення осіб найближчим часом?

— Головна проблема полягає в тому, що реальною перешкодою для того, щоб було взаємне звільнення, є небажання російської влади, небажання Кремля і конкретно президента Путіна це питання порушувати, це питання обговорювати і в цьому питанні кудись далі рухатися. Останні кілька років обміни ніякі не здійснювалися, окрім обміну в вересні 2019 року, коли звільнили 24 українських моряків та 11 українських політв’язнів. Це було, по суті, останньою такою подією, після цього переговори зайшли в глухий кут.

Українська сторона неодноразово говорила, що переговори заморожено. Про це, зокрема, заявляла уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, і поясненням цієї заморозки була тільки позиція Кремля. На поточний момент основні надії покладаються, звичайно ж, на переговори Байдена і Путіна.

Байден вже озвучив, що питання прав людини буде він ставити насамперед. Якщо зустріч Путіна з Байденом пройде задовільно, результативно, подальша зустріч президента України Зеленського з Володимиром Путіним, можливо, дасть змогу скласти якусь дорожню карту, і буде розуміння, хто може бути обміняний, звільнений і на яких умовах.

— Більшість українських політв’язнів — кримські татари, яких звинувачують у нібито тероризмі. Чи погодиться Путін звільнити їх?

— Дійсно, найбільша кількість українських політв’язнів — це кримські татари. З них переважна більшість — це люди, яких переслідують за звинуваченнями у влаштуванні діяльності терористичних організацій або в участі в діяльності терористичних організацій.

Що стосується практичної сторони питання, то якщо на те буде політична воля, Путін їх обміняє, віддасть. Тут ідеться не про те, що їм ставляться якісь злочини, тому що тому ж Олегу Сенцову висували статтю терористичної спрямованості — і нічого, зрештою його обміняно. Серед кримських татар здійснювали обмін, тобто формальних перешкод ні за національною ознакою, ні за статтею, за якою звинувачуються ці люди, немає.

Питання в тому, що наразі у Кремля відсутня політична воля на реалізацію цього обміну. Яким чином зацікавити Кремль розморозити це питання — це питання вже до політиків, до тих, з ким Путін буде зустрічатися. Чи будуть вони порушувати ці теми, і якщо будуть, то на яких умовах він погодиться це зробити.

— Що може зацікавити Путіна, щоб це взаємне звільнення відбулося?

— Обмін людей на людей Кремль не дуже цікавить. Справа в тому, що для Путіна обмін — це якийсь елемент набагато більших домовленостей, більших умов, передусім політичних, економічних, і апетити Кремля в цьому сенсі досить широкі. Вони стосуються Криму, ресурсів, води, зокрема.

Тут усе залежить від того, яку позицію займатиме насамперед влада України, Офіс президента, тому що саме Офіс президента веде ці переговори. І яку позицію займатимуть Сполучені Штати як найголовніший союзник України.

Я припускаю, що Кремль може зажадати речі, які для України будуть неприйнятні, але є досвід, наприклад, того ж Ізраїлю, який обмінює людей винятково на людей і не йде ніколи ні на які політичні чи економічні поступки.

— Що, на вашу думку, має відбутися, щоб відновився процес взаємного звільнення людей?

— Це суто політична розмова. Люди в такому випадку, як би це не сумно і некрасиво було б вимовляти, є розмінною монетою у великих політичних домовленостях. Багато в чому це залежить від позиції Байдена, від позиції Зеленського на майбутніх переговорах із Путіним, на яких саме умовах він буде згоден. Тут я не готовий сказати, я не беру участі в підготовці цих зустрічей, не знаю, яке коло питань буде обговорюватися, але абсолютно очевидно, що тільки одними людьми розмова не буде обмежуватися.

— Чого ні в якому разі не можна допустити під час можливого звільнення людей?

— Це питання політичного характеру. Ні в якому разі не можна обмінювати суверенітет. Ні в якому разі суверенітет України не повинен розмінюватися на ті чи інші домовленості. Хоча, звичайно ж, гуманітарне питання, питання людського виміру в цьому переговорному процесі має бути на першому місці.

Прямий ефір