Украина наш дом

Обстріл Запорізької АЕС — хто обслуговує станцію, як запобігти катастрофі: інтерв'ю з експерткою з ядерної безпеки Ольгою Кошарною

Запорізька АЕС. Фото: censor.net

Російська армія розмістила артилерійські гармати та РСЗВ "Град" поряд із Запорізькою АЕС в окупованому Енергодарі. Звідси загарбники щодня обстрілюють місто Нікополь, розташоване по інший бік річки Дніпро, та довколишні міста. Таким чином окупанти використовують найбільшу в Європі АЕС як "ядерний щит", розуміючи, що ЗСУ удару у відповідь не завдадуть.

5 серпня Запорізька АЕС зазнала кількох обстрілів. Внаслідок цього було серйозно пошкоджено азотно-кисневу станцію та об'єднаний допоміжний корпус на Запорізькій АЕС. Фахівці стверджують про ризик витоку водню та розпилення радіоактивних речовин. В українському концерні "Енергоатом" заявили, що 6 серпня АЕС "працює з ризиком порушення норм радіаційної та пожежної безпеки".

Крім того, в машинних залах енергоблоків № 1 та № 2 окупанти розмістили військову техніку зі зброєю та вибухівкою, що є фактичним мінуванням енергоблоків із двома ядерними реакторами. Також заміновано берегову лінію Запорізької АЕС біля ставка-охолоджувача та прилеглого берега Каховського водосховища.

Російські військові заздалегідь готувалися до збройної провокації на атомній станції — солдатів переодягнули в костюми хімзахисту, а представників "Росатому" вивели з території станції. Про це в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA повідомила незалежна експертка із ядерної безпеки Ольга Кошарна.

— Це підлий вчинок від Російської Федерації — займати позиції та обстрілювати з них мирні міста, знаючи, що у відповідь не прилетить, бо це величезна загроза ядерної аварії. Яка ситуація навколо того, що відбувається?

— Нині Постійне представництво Російської Федерації при Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ) мало не щодня пише ноти. І ми знаємо їхню підлість — що вони про свої провокації оголошують заздалегідь. І якщо вивчити їхні ноти, можна було здогадатися, що все до цього йде.

З моїх джерел відомо, що до початку обстрілу російських представників "Росатому" вивели з майданчика Запорізької АЕС. Потім чомусь там бігали військові у костюмах хімзахисту.

І перший удар близько 15:00 [5 серпня] припав на інфраструктуру, на відкритий розподільний пристрій. Було перебито магістральну лінію електропередач, довелося відключити один блок, і зараз працюють два блоки АЕС. Вони це роблять для того, щоби порушити виробництво електроенергії та постачання її до об'єднаної енергосистеми.

Окрім іншого, Головне управління розвідки України повідомило, що завозиться озброєння, вибухівка тощо. Але Російська Федерація у своїх листах на адресу МАГАТЕ пише, що жодної військової техніки немає, а в машинному залі енергоблоку — мовляв, це просто транспортні засоби, вони безпечні, і ми злили все паливо з них, і взагалі все обстрілюють українські військові.

А насправді вони використовують Запорізьку АЕС як щит, обстрілюючи Нікополь та Марганець у Дніпропетровській області. Вони розуміють, що українські військові не застосовуватимуть зброю у відповідь.

— Чим реально загрожують дії російських окупантів?

— По-перше, побоювання були вже з того моменту, як почали запускати крилаті ракети над промисловими майданчиками. Так, 26 квітня, у річницю Чорнобильської аварії, російські крилаті ракети пролетіли безпосередньо над блоками трьох українських АЕС — над Запорізькою, Хмельницькою та Південноукраїнською. Аналогічні події фіксувалися і пізніше.

Чим загрожує? Увечері 6 серпня генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі випустив нову заяву. Він фактично говорить про те, що ми на порозі величезної ядерної аварії. Також Гроссі повідомив, що він чотири місяці намагається очолити місію на Запорізьку АЕС, але це не виходить, але він продовжуватиме боротися.

Я нагадаю, що українська сторона ще на початку березня хотіла, щоби на Запорізьку АЕС прибула місія МАГАТЕ. Гроссі у березні відвідував Південноукраїнську АЕС, потім у квітні він зустрічався і з президентом України, також обговорювали тему місії.

Гроссі у своїй заяві повторив, що на АЕС вже порушено частину основоположних принципів безпеки. Зокрема, облік та контроль ядерних матеріалів. Гроссі заявив, що МАГАТЕ знову втратила онлайн-моніторинг за переміщенням ядерних матеріалів, а він несе відповідальність у межах контролю виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Далі — фізичний захист, безпеку станції було порушено ще 4 березня (цього дня російські війська захопили Запорізьку АЕС, — ред.), незрозумілі люди ходять майданчиком зі зброєю, вриваються до кабінету директора, тероризують персонал.

Скільки випадків уже було, що людей викрадали — наприклад, заступника директора цеху з дезактивації поводження з відходами, начальника відділу з охорони природного середовища. Де вони — невідомо. До 100 людей кудись зникли. Загинув водолаз — співробітник ЗАЕС, якого катували, розстріляно електрика — працівника ЗАЕС.

Фізичної безпеки немає. Персонал перебуває у постійному стресі, що збільшує ризики помилок під час управління ядерною установкою.

Далі — аварійна готовність зруйнована. Тому що аварійна готовність — це система заходів за участі міської влади та силових структур — це СБУ, ДСНС на підконтрольній території, військові тощо. Це також все зруйновано.

Запасні частини та витратні матеріали — не знаю, як вони надходять на станцію і як роблять ремонти. Тому що ремонти для таких великих станцій роблять спеціальні підрядники, зокрема підрозділи "Енергоатому", офіс якого розташований у Славутичі, "Атомремонтсервіс", у них величезний досвід. Але зрозуміло, що на окуповану територію вони не поїдуть.

Держатомрегулювання не може оцінити рівень радіаційної безпеки, дотримання правил під час експлуатації двох блоків. Незалежного державного контролю з боку України немає з першого дня захоплення станції. А це обов'язкова умова, бо одна справа, коли станція пише якісь папери про те, що ми готові підключити блок, інша справа — перевірити написане за фактом, чи не написала вона це під дулом автомата. Цього нічого немає, розумієте? Підключили блок, а перевірки не було.

Адже не лише Україна перебуває на порозі радіаційної катастрофи. Я б не говорила про ядерну, однак радіаційна — цілком можлива.

Що відбувається: Запорізька теплова станція не працює, немає вугілля. Навіть якщо атомні блоки не виробляють електроенергію, вони стоять, їх потрібно охолоджувати, для цього потрібна електрика. А якщо немає приєднання до об'єднаної енергосистеми, відповідно потрібно вмикати резервні дизель-генератори, щоби працювали насоси, системи управління технологічними процесами, зв'язок. А у дизель-генераторів обмежений запас палива.

Тому потрібно докласти всіх зусиль, щоби на станцію зайшла міжнародна місія. До цього часу проти візитів МАГАТЕ на Запорізьку АЕС виступали українські "Енергоатом" та Міненергетики. Вони вважали, що місія МАГАТЕ може легалізувати "Росатом" на станції. Але останній реліз "Енергоатому" вже говорить, що терміново необхідно організувати місію за участі ООН. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль ще в першій декаді березня заявляв, що треба МАГАТЕ з ООН.

— Який ви бачите варіант місії?

— Я бачу варіант миротворчих сил ООН. Але для цього потрібно пройти Раду безпеки ООН, а там Росія має право вето. Тому тут мають активно працювати наші дипломати, збирати Генасамблею ООН, щоби був мандат на "блакитні каски" із заходом не лише на Запорізьку АЕС, а на всі атомні станції, що діють.

Тому в зоні ризику перебуває Південноукраїнська АЕС у Миколаївській області. І я пам'ятаю, що росіяни мали план одночасного захоплення — в одну ніч, вони вже рухалися дорогою на Південноукраїнську станцію в районі Вознесенська, і практично в міській забудові Збройні сили України розбили всю цю колону бронетехніки.

А на Запорізькому напрямку колона стояла два дні у степу, бо беззбройні жителі Енергодару блокували в'їзд. Тож окупанти зайшли вночі старою дорогою, цю дорогу їм хтось показав. А бійці Національної гвардії не були озброєні протитанковою зброєю, лише стрілецькою. І тоді під час захоплення росіяни стріляли з танків, пошкодили навчально-тренувальний центр, була пожежа, і не пускали пожежників, загинули наші нацгвардійці.

— А хто зараз працює на станції, керує реакторами? Не російські ж військові.

— Одразу зазначу, що працівники АЕС — це фахівці, які навчаються понад 10 років, отримують ліцензію, їх лише 410 людей на всю Україну, якраз оператори реакторних установок. Тобто 410 осіб із 35 тис. усіх працюючих на всіх українських АЕС.

На Запорізькій АЕС це все наші люди. Вони всі на місці. Виїжджають співробітники технічних відділів, які працюють із паперами, офісні працівники. А ті, хто займається експлуатацією АЕС, оперативний персонал — вони всі на місці.

Наші працівники — вони заручники. Але вони й герої, особливо оперативний персонал, який керує реакторами. Бо весь час під прицілом — вкрай важко. Це жахливий стрес, психологічна втома. Безперечно, вони герої. І те, що директор тримає персонал, щоб не виїжджали ключові фахівці, — директор також герой.

Хоча на станції є колаборанти, їх усіх знає наша розвідка. І, до речі, всіх представників російського "Росатому", які там перебувають, також занесено до бази "Миротворець".

Так, наші працівники у навчально-тренувальному центрі постійно тренувалися на випадок різних непередбачених дій, екстремальних ситуацій.

Але те, що відбувається на Запорізькій АЕС, — це безпрецедентний випадок в історії світової ядерної енергетики.

Запорізька АЕС — це станція, що працює. Навіть коли окупанти захопили Чорнобильську АЕС — там дві установки ядерного сховища, палива там немає, але є 7 ядерних установок, 6 енергоблоків плюс сховище відпрацьованого палива на майданчику — це вважається ядерною установкою. І навіть захоплення ЧАЕС було безпрецедентним — світова спільнота розгубилася і не знала, що робити.

Я хочу наголосити, що МАГАТЕ — це організація в структурі ООН. Вона не має жодних інструментів впливу, крім закликів та "занепокоєння".

Український персонал ЗАЕС фактично є заручником, це підпадає під визначення Міжнародної конвенції про боротьбу із захопленням заручників. І конвенції передбачають, якщо скоюються злочини, то потрібно зібрати доказову базу та подати позов до Міжнародного кримінального суду в Гаазі та інших міжнародних судів. Але навіть якщо суд ухвалить рішення на нашу користь, немає жодної гарантії, що Росія виконуватиме рішення Міжнародного кримінального суду.

Тож що робити з Росією? Санкції, санкції, санкції. А також нашому Міністерству закордонних справ та уряду треба продумати, як отримати мандат для миротворчих сил ООН, щоб вони зайшли на наші атомні станції до 30-кілометрової зони задля демілітаризації Запорізької АЕС, зокрема.

— В Україні чотири атомні електростанції. Наскільки інші перебувають у безпеці?

— У зоні ризику, звісно, ​​перебуває Південноукраїнська станція (м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл.), бо вона розташована неподалік окупованих територій.

У зоні ризику — Рівненська станція (м. Вараш, Рівненська обл.), бо Білорусь поряд.

Але директори і Рівненської АЕС, і Південноукраїнської АЕС, Хмельницької АЕС отримали сумні уроки інших станцій та вжили заходів. Наприклад, директор Рівненської АЕС домігся, щоб об'єкт охороняла Нацгвардія і мала протитанкове озброєння, яке нам постачають союзники. На станціях посилено заходи оборони.

Але ми бачимо, як літають "високоточні" російські ракети. Злетіли і на території Росії впали, якщо полетіли далі — відхилилися від траєкторії.

А атомна станція не проєктувалася під крилаті ракети, та й узагалі під воєнні дії.

І зараз триває дискусія, чи вносити військову агресію як вихідну подію під час проєктування станцій. Якщо так — це дуже дорогі споруди, якщо не включати — тоді треба думати, як запобігати нападу таких божевільних, як Росія з Путіним. Дуже багато питань, на які немає поки що відповіді.

Прямий ефір