Загострення між Сербією та Косово — що відбувається і яка роль Кремля: розбираємося з експерткою Наталією Іщенко

Косово. Ілюстрація: kanaldom.tv

Президент Сербії Олександр Вучич у зверненні до співгромадян заявив, що Косово опівночі 1 серпня нібито розпочне силову операцію проти сербів, які мешкають на півночі Косова. Конфлікт загострився на тлі рішення косовської влади заборонити з 1 серпня на території краю сербські документи та сербські автомобільні номери.

Держава Сербія утворилася після розпаду Югославії. Але країна не змогла утримати унітарність. Згідно з Конституцією Сербії, у її складі є два автономні краї — Воєводина на півночі, а також Косово та Метохія на півдні. 2008 року Косово проголосило незалежність, яку на сьогодні визнали 98 зі 193 країн ООН (Україна та Росія не входять до цього числа).

З 1999 року на території Косова діє миротворча місія НАТО — Kosovo Force (KFOR).

Столиця Косова — Приштина, державні мови — албанська та сербська. Попри те, що Косово є автономією Сербії, фактично ця територія сербською владою не контролюється. Своєю чергою північна частина Косова, що населена переважно сербами, не підпорядковується владі в Приштині. "Сіверяни" негативно ставляться до відокремлення регіону від Сербії, досі користуються сербською валютою та мають сербське громадянство.

Косово неодноразово намагалося перевести "сіверян" на свої документи та автомобільні номери. Але це лише спричинило масові протести косовських сербів. Проте 29 червня 2022 року уряд Косова ухвалив акти про заборону з 1 серпня сербських автомобільних номерів та особистих документів, виданих Белградом. У регіоні почалися протести, люди будували барикади, були повідомлення про стрільбу, зіткнення на кордоні держав.

Місія НАТО, яка розташована в Косові, заявила про готовність втрутитися, "якщо стабільність на півночі Косова опиниться під загрозою". Косово у результаті вирішило відстрочити рішення щодо заборони сербських документів та автономерів на місяць, до 1 вересня.

Що ж відбувається між Косово та Сербією — в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA розбираємось з редакторкою порталу "Балканський оглядач" Наталією Іщенко.

— 2011 року між Сербією та Косово було досягнуто згоди терміном на 5 років щодо використання жителями північної частини Косова нейтральних документів та номерних знаків. Тобто у 2016 році, по суті, у косовських сербів мали бути нові паспорти та автомобільні номери. Цього не сталося і не відбувалося 6 років після закінчення перехідного періоду. Чим викликана така активність із документами саме зараз?

— Неправильно говорити, що не було запроваджено нових документів та нових номерів на території Косова. Вони були запроваджені. Просто серби, які мешкають у Косові, їх не визнають. Вони не користуються паспортом Косова, не одержують для своїх автомобілів номери Косова. Продовжують жити за сербськими документами та з сербськими номерами.

І Косово, яке продовжує рухатися у бік визнання своєї незалежності, вирішило саме зараз розв'язати це проблемне питання, що затяглося, і сказало — все, всі сербські номери ми перереєструємо на косовські. І громадянам, які мешкають у Косові, будуть видаватися спеціальні документи додатково до сербських паспортів.

Це стосується саме всіх жителів Косова, зокрема сербів. Просто косовари (косівські албанці, — ред.) і так їздять на косовських номерах та користуються косовським паспортом.

— Отже, збройного нападу на північ Косово не сталося, ситуацію із документами відстрочили до вересня. Учасники протестів уже розбирають барикади. Чи можемо ми говорити, що до вересня ситуація заспокоїлася, чи у серпні все одно може щось відбуватися?

— Так, досягнуто домовленостей, що запровадження нових правил переноситься на місяць. Весь цей місяць відбуватимуться перемовини між західними країнами та Косово, західними країнами та Сербією.

Серпень мине так. Росія намагатиметься втрутитися, щоб 1 вересня зустріти якось інакше. Захід сподіватиметься, що Белград і Приштина домовляться, що косовські серби ухвалять правила, які пропонує їм косовська влада. Або навпаки, косовська влада прислухається до сербів, які мешкають у Косові, й підкоригують свої вимоги до них.

Але Росія намагатиметься не допустити будь-яких компромісних рішень, будь-якого розв'язання цієї конфліктної ситуації. Нагнітатиме і накручуватиме косовських сербів, щоб вони не йшли ні на які компроміси й не домовлялися.

Ми звикли, що серпень — це час відпусток. Але в Сербії 1 серпня почав працювати новий парламент, країна входить у період створення коаліції, формування нового уряду. Тобто Сербії зараз точно не до відпочинку. Тому політичне життя вируватиме, і на тему Косова теж треба буде чекати новин.

— Як розцінювати заяву президента Сербії, який сказав, що Сербія у будь-якому разі переможе? Переможе у конфлікті з ким? З Косово?

— Перемога Сербії в устах президента Вучича може означати все що завгодно, наприклад, збереження миру. Може бути представлена як перемога мудрої політики Вучича або те, що серби в Косові зможуть жити за своїми старими сербськими документами, якщо вони досягнуть такої домовленості. Варіантів може бути багато.

Все ж таки Сербія — це європейська країна. Сербія рухається шляхом вступу до ЄС. І тому їхня риторика більш європейська.

Якщо вони говорять перемога — це може означати лише ухвалення вигідних для Сербії дипломатичних рішень, а не перемога на полі битви.

Що стосується прямого військового конфлікту, то неможливо уявити, що Сербія раптом почне нападати на Косово, враховуючи, що там стоять сили НАТО.

Це не зовсім армія НАТО, це миротворчий контингент, який має мандат від ООН. Тобто це ближче до миротворчих сил ООН, ніж до сил НАТО.

Проте фактично там стоять армії під керівництвом НАТО. Навіть якщо до складу місії KFOR входять військові країн не членів НАТО, вони все одно підпорядковуються керівництву Північноатлантичного альянсу. А Сербія ніколи на офіційному рівні не заявляла, що має намір воювати з НАТО. Навпаки, Белград постійно наголошує, що має партнерські відносини з Альянсом. Вони проводять спільні зустрічі командування Генерального штабу Збройних сил Сербії та командування сил місії KFOR НАТО. Вони постійно на зв'язку та намагаються знаходити компромісні рішення навіть під час загострення ситуації.

І попри всі чутки, що Сербія 31 липня висунула свою армію до кордону з Косово, це не підтвердилося. Це ще раз свідчить, що Сербія не збирається розв'язувати зараз питання Косова військовим шляхом.

— Якби 1 серпня розпочалися активні бойові дії між Сербією та Косовом, наскільки б це відвернуло увагу від України?

— Україна — це дуже велика європейська країна. І ніщо не може відвернути увагу Заходу від України. Просто можна подивитися на карту і зрозуміти, що неможливо відгородитися та вдати, що відкладемо.

Війну в Україні відкласти та подумати про неї завтра неможливо в принципі.

Я вже не говорю про масштаб, інтенсивність бойових дій і ті трагічні події, які щодня відбуваються в Україні.

Те значення, яке має фронт в Україні для європейської безпеки, мало чим можна перебити. І тим паче, відвернути увагу подіями на Балканах.

Однак увага Європи до Балкан серйозна. Це також питання безпеки — не може бути миру в Європі без миру на Балканах. І тому Захід постійно дуже уважно стежить за тим, що відбувається на Балканах. Займається розв'язанням криз, що там постійно відбуваються.

Адже нинішнє загострення ситуації навколо Косова — не єдине за десяток років. Воно єдине, наприклад, за останні півтора року. Але там постійно щось відбувається. Там нагнітається ситуація. Іноді досягає силового протистояння.

Тим паче на тлі війни в Україні там радикали дуже пожвавилися, відчули себе впевненіше і почали нагнітати ситуацію з подвійною силою. І Захід на це постійно реагує. Тобто жодного відволікання уваги від Балкан на Україну після початку повномасштабної агресії Росії проти України також не сталося.

Захід, як і раніше, продовжує займатись Балканами. Не на шкоду Україні. Просто залучаючи якісь свої додаткові внутрішні резерви.

Тобто ані Україна не відволікає увагу від Балкан, ані Балкани не відволікають увагу від України. Захід займається і тим, і тим регіоном.

Росія щільно займається Балканами одночасно з агресією проти України. З 2014 року, коли розпочалася російсько-українська війна, Росія одночасно активізувала свою гібридну активність на Балканах. Активності не у військовій сфері, а, наприклад, у сфері медіа, політичних, суспільних сил. Ось у Чорногорії намагалися зробити переворот.

А попередній конфлікт у Косові був взагалі показовим із погляду участі Росії. Якийсь час тому серби так само як і цими днями будували барикади на півночі Косова через якесь рішення Приштини. Вони протестували. І що ви вважаєте? Правоохоронні органи Косова затримали на цих барикадах співробітників місії ООН у Косові — російських громадян, які організовували будівництво цих барикад. Тобто ви розумієте, яке втручання? І це було ще до 24 лютого 2022 року.

Тобто Росія присутня на Балканах, вона не йшла звідти. Захід присутній на Балканах. Він не йшов і не відволікався від нього.

І тому Україна та Балкани — це два паралельні процеси, які відбуваються, на жаль, у Європі. І обидва вони загрожують безпеці всієї Європи.

Читайте також: Конфлікт Косова та Сербії: чому серби будують барикади та хочуть "денацифікації" Балкан

Прямий ефір