Потрібно розв’язати дискусійні питання, — законопроєкт про олігархів прокоментувала Мошенець

Неузгодження, які були допущені в процесі голосування за президентський законопроєкт №5599 "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)", вимагають коректного уточнення. Про це у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" розповіла народна депутатка України (фракція "Слуга народу") Олена Мошенець.

"Я не відкрию таємницю, якщо скажу, що часто таке трапляється, коли технічно можуть взяти до уваги різні поправки, що суперечать одна одній. Так, наприклад, було в законі про гральний бізнес, так було в деяких законопроєктах, які стосувалися судової реформи. Але технічно їх потім виправляли. Я б не шукала тут винуватих", — наголосила нардепка.

Законопроєкт ухвалювали відповідно до постаттєвої процедури, тобто брали до уваги поправки, озвучені з трибуни, пояснила Мошенець. Тут і проявилися розбіжності у поправках.

"Уже Федір Веніславський пояснив, що поправка, яка нібито суперечить, про яку говорив пан Железняк, — це не зовсім так. Законопроєкт ухвалювали за процедурою постаттевою. Відповідно, брали до уваги ті правки, які були озвучені з трибуни. У версії комітету там дійсно у паперовому вигляді було написано, що поправку взяли до уваги, і пан Разумков (власне, чия це поправка була) встиг подякувати всім за це. Але в озвученій версії була трошки інша редакція. І Федір Веніславський, перш ніж озвучити цей законопроєкт із трибуни, дуже чітко прочитав процедуру... Тобто — читаємо ту версію, яку озвучують, вона ухвалюється 226 голосами. Якщо інша редакція не озвучена, те, що не поєднується із цим, — все це відхиляють", — уточнила Мошенець.

Далі слід було "внести зміни на технічному рівні", які запропонував перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук, наголосила нардепка від "Слуги народу".

"Пан Стефанчук наприкінці засідання попросив — із голосу, під стенограму — внести певні нюанси, які пов'язані винятково з технічними моментами. Це якісь застереження, наприклад, 4 або 14, або десь тире необхідно було поставити, і на цьому потрібно було зробити акцент. Я не бачу, чесно кажучи, проблеми в тому, щоб внести ці зміни на технічному рівні, якщо це можливо, якщо апарат Верховної Ради це ухвалить", — сказала Мошенець.

Дискусійне питання щодо законопроєкту полягало в тому, щоби визначити, який орган вноситиме олігархів до реєстру, зазначила Мошенець. Спікер ВР Дмитро Разумков пропонував покласти цю функцію на Нацагентство щодо запобігання корупції.

"Дмитро Олександрович, так само, як ще 49 депутатів, якщо не помиляюся, які виступили співавторами його поправок, запропонували, щоб це було Національне агентство, яке запобігає корупції. Чому? Тому що цей орган добре себе проявив, тому що цей орган уже працює з деклараціями. Вони мають необхідну технічну базу. Цей орган поки себе нічим не очорнив. До нього є довіра. І ви знаєте, це дуже логічна поправка", — пояснила Мошенець.

Згідно із пропозицією президента України Володимира Зеленського, цю функцію повинна здійснювати Рада національної безпеки і оборони, нагадала нардепка.

"Президент пропонує, щоб це все-таки була Рада національної безпеки, тому що законопроєкт — тут дуже важливий нюанс — по-перше, проходив через профільний комітет, це саме комітет із національної безпеки, а по-друге, якщо ви уважно прочитаєте його назву, то там саме ідеться про загрозу національній безпеці, яка виявляється завдяки злиттю політичної та економічної влади", — деталізувала Мошенець.

У ситуації, що склалася, необхідно усунути наявні неузгодженості в тексті законопроєкту, щоб реалізувати президентську ініціативу, наголосила вона.

" Я впевнена, що це технічні моменти, які не вплинуть загалом на цю історію. Цей законопроєкт все-таки буде ухвалено", — резюмувала нардепка.

Повна версія інтерв’ю: Проблема не в амбіціях: закон про олігархів обговорюємо з Оленою Мошенець

Нагадаємо, Верховна Рада 1 липня в першому читанні ухвалила законопроєкт про олігархів. 10 вересня Дмитро Разумков на прохання уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової направив законопроєкт на експертизу до Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанська комісія).

23 вересня парламент ухвалив закон про олігархів у другому читанні та загалом. Глава фракції "Голос" Ярослав Железняк заявив, що під час голосування взяли до уваги одночасно три (396, 398, 406) поправки, які суперечать одна одній, і необхідно переголосування ст. 5 закону. Проте представник президента у КСУ Федір Веніславський повідомив, що закон не переголосовуватимуть, оскільки ст. 131 регламенту дає змогу усунути протиріччя.

Читайте також: Перемогти систему, яка бореться за виживання: закон про олігархів коментує нардеп Олексій Устенко