Потрібно бути обережними: як проходитиме децентралізація в ОРДЛО після повернення до України

28 липня в Києві стартував всеукраїнський форум "Україна 30. Децентралізація". Відкриваючи захід, президент України Володимир Зеленський зазначив, що реформа децентралізації — одна з найуспішніших у країні. І що важливо, вона має працювати скрізь — і на Донбасі, і в Криму.

"До питання Донбасу, це не місцеве питання. Це питання центральної влади, це питання України, всіх українців. Я вважаю, це не дуже залежить від реформи децентралізації. Я вважаю, що ми на цьому шляху все робимо. Ті зміни в "Мінську", пов'язані з реформою децентралізації по всій країні, включно з Донбасом, повинні діяти на всій території України. Ми розуміємо, що Донбас і Крим — це Україна, тому ці зміни будуть скрізь", — сказав президент.

Наступний пункт — інвестиції. Саме децентралізація створює ідеальний інвестиційний клімат. У цьому запевнив міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов. Він упевнений — з кожним роком спостерігатиметься все більше поповнення місцевих бюджетів, що в підсумку дасть розвиток регіонів.

"Наше завдання — розвивати економіку, розвивати регіональну економіку на рівні областей, на рівні громад. Тут найважливішим аспектом є питання залучення капіталу, залучення інвестицій, створення додаткових робочих місць. Саме це створить передумови для того, щоб українці залишалися в країні, жили вдома, і працювали, отримували гідну заробітну плату", — наголосив міністр.

Дати старт розвитку має саме держава. Йдеться про будівництво доріг, дитсадків, шкіл.

"Однією з головних програм державних інвестицій у регіони стала програма президента "Велике будівництво", тут я повторюю про синергію центральної та місцевої влади. Школи, садочки, приймальні відділення, дороги державні, місцеві. Все це якраз показує синергетичний ефект і дуже успішну співпрацю центральної влади та місцевої. Повторюю, чому: місцева влада дуже гостро, прямо та швидко відчуває потреби людей і потреби громад. У цьому й сила децентралізації, влада стала дуже близькою. Дуже короткий зв'язок між людиною та владою", — прокоментував прем'єрміністр України Денис Шмигаль.

Підсумок: децентралізація — це розвиток регіонів, наповнення місцевих бюджетів та мінімізація корупційних ризиків. Зазначимо, що такий досвід уже давно позитивно проявляє себе у багатьох країнах Європейського Союзу.

Детальніше про децентралізацію, зокрема й у контексті окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" говорять фінансистка, членкиня української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Вікторія Страхова та політолог Андрій Золотарьов.

Ведучий програми — Денис Похила.

— Що децентралізація може дати Донбасу? Не забуваємо про ОРДЛО й у цьому аспекті.

Страхова: Децентралізація Донбасу дасть ті самі вигоди, які дає будь-якому іншому регіону.

З децентралізацією в аспекті Мінських угод потрібно бути дуже обережними, не плутати децентралізацію з федералізацією, а ще більше — із сепаратизмом. Та інтерпретація, яка іноді висувається управителями ОРДЛО, більше схожа на федералізацію або сепаратизм, ніж на децентралізацію. Ми ж розглядаємо децентралізацію суто в тому контексті, який можна застосувати до будь-якого регіону в Україні.

Децентралізація дасть наступне. У загальному розумінні децентралізація — це коли на органи місцевого самоврядування алокується (розподіляється, — ред.) і ресурс, але одночасно і відповідальність за соціальні, інфраструктурні проєкти.

Те ж саме буде з Донбасом. Якщо ми говоримо про ті території, які ми називаємо ОРДЛО, будуть визначені аспекти, які вже передбачені законом 2014 року про те, що кошти, алоковані на відновлення Донбасу, повинні бути захищені статтями бюджету.

Крім того, за моїми оцінками як фінансистки, можливо, знадобиться велика пропорція алокації коштів на цей регіон, у порівнянні з іншими регіонами. Це обумовлено тим, що 7 років — чверть терміну незалежності України — у цьому регіоні відбуваються військові дії.

— Це зокрема й Крим?

Страхова: Звичайно, Крим також на порядку денному й Офісу президента, й усієї діючої влади. Ця децентралізація дасть ті самі преференції або вигоди цьому регіону, але після того, як він повернеться під контроль України.

— Уявіть, що ви інвесторка. Є проблемний регіон Донбас, наприклад, на території якого триває війна. Війна закінчується, і є багато аспектів, в які потрібно вкладати гроші. Але ви, як інвесторка, чи вкладали б у них, розуміючи, що потрібно буде багато років, щоб ваші інвестиції принесли прибуток?

Страхова: Рішення про інвестиції залежить від співвідношення "прибуток — ризик". Якщо це буде інвесторам вигідно — вони інвестуватимуть.

Я завжди наводжу як приклад таку дуже криміногенну країну як ЮАР, в якій працює компанія De Beers (міжнародна корпорація з видобутку, обробки та продажу природних алмазів, — ред.).

Думаю, що Донбас також може дати інвестиційні можливості. Слава богу, зараз світ живе в епоху досить дешевих грошей, тому проєкти, які ми можемо запропонувати в ОРДЛО після відновлення суверенітету України на цій території, будуть цікаві багатьом інвесторам — як локальним, так і міжнародним.

— І в які галузі?

Страхова: Тут важливо було б залучення співробітників Мінреінтеграції, які з іншими міністерствами та відомствами розробляли стратегію відновлення Донбасу.

Виходячи зі свого досвіду, що б я бачила. Наприклад, із тих проєктів, які були — утилізація шахтного метану. Також розвиток нових галузей агросектору, але вже у промислових масштабах — вирощування тих самих грибів, равликів. Це, може, звучить смішно, але насправді це прибутково. Це може продаватися. Сонячна енергія, оскільки обумовлена ​​специфікою цього регіону. Все це можна робити.

Для себе б я бачила й технологічні сектори, виробництво технологічного обладнання.

Загалом ми розуміємо, що видобуток вугілля не буде основним фактором. Але створювати цей пояс благоденства можна. Було б бажання.

— Проте експерти зазначають, що децентралізація та Мінський процес — це проблемна точка дотику. У чому проблема синергії цих процесів?

Золотарьов: Насправді децентралізація практично не впливає на реінтеграцію Донбасу, повернення Донбасу. Це питання цілком залежить від Росії. Треба розуміти, хто в цей момент утримує Донбас. 50% бюджету "ДНР" і "ЛНР" — це трансферти з Росії. З усіма наслідками, що випливають.

І треба розуміти, що Росія не зацікавлена ​​ані у приєднанні Донбасу — інакше б це сталося у 2014 році за кримським сценарієм, ані у тому, щоб він повернувся на українських умовах, був повернутий Україні. Цікавий їм саме варіант, який Порошенко підписав у 2015 році. Це, по суті, варіант Боснії та Герцеговини.

Це навіть не федерація. Це, по суті, конфедеративний устрій. У такому варіанті стратеги Кремля бачать, що Донбас стане "важелем", через який можна впливати на політику України, це змінить політичний баланс і так далі.

Інші варіанти Кремль не цікавлять. Це треба розуміти.

Сьогодні ми говоримо про те, що децентралізація повинна бути, по суті, не єдиною мірою. Не повинно бути регіонів на якомусь особливому правовому становищі. І це камінь спотикання, дійсно, у Мінському процесі, де наполягають саме на російському варіанті.

І децентралізація сама по собі може стати прикладом позитивних змін в Україні. Так, із 144 реформ, які були розпочаті 7 років тому, ця — найбільш успішна. Так, є труднощі, є проблеми комунікації з регіональними елітами. Але щойно під свою опіку цей напрям взяв заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко, комунікація з регіональними елітами змінилася на краще — з'явилося більше діалогу, активніше Київ став тримати руку на пульсі того, що відбувається на місцях. Тому тут позитивні зміни наявні. Але питання справедливого з погляду Києва та регіонів завершення децентралізації поки залишається відкритим.

— Спробуємо підбити підсумки щодо Донбасу: що вже є зараз, до чого варто прагнути?

Страхова: Безпосередньо моїм мандатом все-таки є реінтеграція окупованих територій. До чого ми зараз прагнемо, що я можу зробити у поточному дедлоці Мінських угод?

В принципі, я вдячна, як би це не було, і представникам ОРДЛО та РФ за те, що ми домовилися про створення експертної робочої групи з питань затоплення шахт на лінії зіткнення. Тому що це те, що може нести екологічні ризики, як для території, підконтрольної українському уряду, так і непідконтрольної, так і може відгукнутися і в Ростовській області. Вважаю, що це достатній прогрес навіть для семи років.

Також із підтримкою донорів ми розглядаємо питання модернізації комунального підприємства "Вода Донбасу". Я сподіваюся, що істотна частина коштів буде витрачена на модернізацію цього підприємства, на технологічне оновлення на підконтрольній території. Але разом із тим ми розуміємо, що як частина гуманітарної функції кошти можуть бути витрачені й на непідконтрольну територію.

Ось це два основних аспекти, які стосуються тимчасово окупованих територій, якими ми зараз і займаємося.

— Успішні кейси децентралізації — ті самі дороги, інфраструктурні об'єкти. Яке місце вони посідають у процесі реінтеграції окупованих територій?

Золотарьов: Передусім дороги — це зв'язаність країни, це зв'язаність територій. Тому що можна багато та добре говорити про єдність країни, але якщо вона інфраструктурно розірвана...

Мені теж доводиться їздити регіонами, не Донбас, звісно. Але дійсно, у багатьох місцях, де понад 10 років були абсолютно "вбиті" дороги, ситуація кардинально змінилася на краще. І це те, що не на словах, а на ділі дає зв'язаність країні.

І не можу не зазначити те, що Вікторія Страхова сказала. Це правильний алгоритм переговорів. Тобто передусім треба знаходити точки дотику з питань, де є спільні інтереси. Тому що можна спіткнутися на будь-якому дрібному питанні, яке є свого роду негативним маркером, і все — після цього будь-який діалог обнуляється, він стає неможливим.

А ось якраз взаємодія із таких питань, як вода, ситуація з екологією, — це дійсно кричуща проблема для Донбасу. От саме на таких питаннях треба допрацьовувати взаємодію.