"Новий порядок денний для миру" — як експерти пропонують змінити заходи реагування на загрози безпеці (ВІДЕО)

ООН. Фото: e-cis.info

До 2023 року Організація Об'єднаних Націй (ООН) розробить "Новий порядок денний для миру", щоб затвердити колективні заходи реагування на загрози безпеці. І одним із превентивних інструментів, на думку експертів, має стати активний обмін інформацією про озброєння між країнами, інформує "Дом".

Будапештський меморандум, Договір про звичайні збройні сили в Європі, Статут ООН, Основний акт НАТО — Росія, договір про межі та ще низку міжнародних документів порушила Росія, коли вдерлася в Україну. Відкрита агресія сигналізує про недовіру між державами та застарілою системою колективної безпеки. На думку експертів-міжнародників, щоб таке не повторювалося надалі, потрібно насамперед відновлювати принцип прозорості військових позицій країн. Він активно напрацьовувався після "холодної війни", але останнім часом став все частіше порушуватися.

"Це обмін інформацією насамперед, причому в режимі онлайн. Навіть пересування військ біля свого кордону, що показала ситуація з Україною, — навіщо, з якою метою, що саме відбувалося, чому саме такі навчання, чому на цьому полігоні, а не на тому, чому концентрація цих військ саме тут, а не в тому напрямку", — пояснює директор Агентства реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015) Віктор Ягун.

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак упевнений, щоб відновити довіру між країнами, потрібно напрацювати нову договірну базу, в якій буде прописано механізм перевірки такої інформації та наслідки у разі невиконання зобов'язань.

"Створюється механізм для інспекцій, коли протягом, скажімо, року кожна країна має право на вибір провести інспекції на місцях в іншій країні, щоб підтвердити правильність цих даних", — розповідає Іжак.

Але це ще не все. Експерти пропонують дозволити супутникове спостереження, щоб можна було впевнитись, що країни справді не порушують домовленостей. А якщо порушують — передбачити способи реагування.

"Київ виступив з ініціативою, щоб на міжнародній арені був механізм втручання протягом 24-х годин у разі агресії однієї країни-члена ООН проти іншої. Його потрібно розглянути та обговорити, бо раптовий напад може повторитися в будь-якій іншій країні земної кулі", — каже надзвичайний та повноважний посол України у Хорватії (2010 — 2017), надзвичайний та повноважний посол України у Боснії та Герцеговині (2011 — 2017) Олександр Левченко.

Ексміністр закордонних справ України Костянтин Грищенко вважає, що серйозним фактором, який стримає агресора, в майбутньому могла б стати зміна правил голосування в Раді безпеки ООН.

"Хоча б зробити так, щоб рішення могли прийматися всіма державами-постійними членами ООН. Це ядерні держави, без голосу однієї, тобто тієї держави, яка звинувачується в агресії", — пояснює глава МЗС України (2003 — 2005, 2010 — 2012) Костянтин Грищенко.

Керівник військових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук стверджує, що ключ до відновлення довіри між країнами — у нових домовленостях на базі потужного міжнародного об'єднання, яке зможе впливати не лише на малі, а й великі країни.

"Це може бути таке реформування структур Організації Об'єднаних Націй, скасування права вето, обов'язковість виконання рішень ООН для всіх, якісь санкційні механізми", — зазначив Павло Лакійчук.

Але все залежатиме від волі світової спільноти. І того, чи зможе вона переконати країни-ізгої та країни з диктаторськими режимами погодитись на такий масштабний проєкт.

Читайте також: Чи могли США запобігти війні? Інтерв'ю з сенатором США Крістофером Мерфі

Прямий ефір