Незламні: дружина загиблого військового виготовляє унікальні брошки-обереги

Наталія Будьонна разом із дітьми знайшла прихисток за кордоном після того, як її чоловік загинув, захищаючи Ірпінь. Незламна українка рятується творчістю і підтримує ЗСУ. Майстриня виготовляє брошки-обереги. Зароблені кошти віддає на потреби військових, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома".

Брошки обереги, зроблені майстринею Наталією Будьонною, є в українок, які через війну були змушені тікати світ за очі. Носять таку красу в Молдові, Болгарії, Польщі. Замовлення є і з Іспанії, Італії, Ірландії, Канади та США.

Рукоділлям Наталія захоплюється від самого дитинства, хоча за фахом жінка — медик. Останні кілька років жінка була викладачкою у студії творчості. Після загибелі чоловіка саме творчість відволікала від жахливих думок і надавала сил жити далі.

Чоловік Наталії — Дмитро ще з 2014 року у будь-який можливий спосіб допомагав українським захисникам.

"З кожної зарплатні він віддавав частину в фонд "Повернись живим". Йому цього виявилось замало. Він знайшов людей, які робили буржуйки. Він з ними домовився, купував сировину, а потім розвозив готові вироби. Потім він точково працював з тими підрозділами, які потребували допомоги", — пригадала майстриня, волонтерка Наталія Будьонна.  

Втім, цього чоловікові виявилось замало. Дмитро вирішив отримати військову спеціальність і пішов на навчання. Здобувши офіцерське звання ще до 24 лютого він встиг підписати контракти з територіальною обороною (ТРО) Київщини. Коли Росія розпочала повномасштабний наступ, родина перебувала в Обухівському районі. Будинок увесь час здригався, адже за півтора кілометра працювала ППО.

Збагнувши, що відбувається, Дмитро зібрав речі і того самого дня поїхав до своєї військової частини. Наталія разом із синами лишилась удома. Через кілька днів вагань і постійних переживань за дітей жінка вирішила виїжджати. Вона поїхала у Карпати.

Перші тижні взвод під командуванням Дмитра захищав Київ і висловлював диверсантів. Потім воїни боронили Ірпінь. Там і сталася жахлива трагедія. 23 березня на позицію, де стояли хлопці, виїхала танкова група ворога. Дмитро працював на гранатометі.

"В момент перезарядження гранатомета по позиціях наших вистрелив танк. Снаряд влучив в дерево, яке знаходилося прямо за хлопцями. Це здорове дерево просто причавило Діму. Одна з гілок пробила артерію, приблизно за пів години він помер", — пригадала Наталія Будьонна.

Після загибелі Дмитра родина виїхала до Болгарії, а потім облаштувалися в Румунії. Тоді в життя жінки і повернулась творчість. Наталія почала створювати брошки-берегині. Це творча обробка ляльки-мотанки. Зараз є шість варіантів брошки.

"Перша брошка — це дівчина, яка тримає в руках соняшник. Це берегиня врожаю, нашою плодючої землі. Друга берегиня захищає оселю. Третя — це Солоха. У неї на голові пов'язана хустка, що свідчить про наявність родини та дітей. Відповідно, це берегиня сім'ї. Інші брошки створені з місією оберігати водойми, юність, і нове життя", — розповідає майстриня.

Унікальні прикраси так припали до душі українкам, що за ними вишикувалася чимала електронна черга. Дівчата готові чекати по кілька місяців. Побачивши попит та інтерес до своїх робіт, жінка почала працювати не покладаючи рук, адже зароблені кошти віддає фондам, які опікуються захисниками. Зокрема, "Демократичну сокиру" та "Повернись живим".

Зараз Наталія Будьонна працює над новими образами та чекає на перемогу, аби повернутися до України та відкрити власну майстерню. В такий спосіб Наталія втілити у життя мрію, за яку всім серцем вболівав її чоловік.

Також цікаво: Герої не вмирають: історія військового з Чернігова, який не побачив народження сина