Украина наш дом

Немає і натяку на те, що судилище над "азовцями" буде скасовано: інтерв'ю з радником Маріупольського міського голови Петром Андрющенком

Евакуація "азовців". Скріншот відео: kanaldom.tv

Росія не відмовилася від ідеї провести показовий "суд" над захисниками Маріуполя. Спочатку окупаційна влада планувала провести так званий "трибунал" над бійцями полку "Азов" у День Незалежності України, 24 серпня. Але "суд" так і не відбувся.

Проте у Маріуполі окупанти продовжують приготування. "Трибунал" хочуть провести в будівлі філармонії, для цього тут встановили клітки нібито для "підсудних". Крім того, вже кілька днів квартал, на території якого розташована філармонія, закритий для проходу й оточений.

Чи ризикне Росія "судити" військових, які обороняли Маріуполь. Як зараз живе окуповане місто. Про це в ефірі марафону FREEДОМ на телеканалі UA розповів радник Маріупольського міського голови Петро Андрющенко.

— Як зараз живе окупований російськими військовими Маріуполь?

— Важко назвати це життям, якщо чесно. Якщо говорити про якісь актуальні речі, які відбуваються, то у нас наближається 1 вересня. Окупанти масово закликають дітей та батьків до шкіл. Далеко не всі батьки, які зараз перебувають у тимчасовій окупації, готові віддавати своїх дітей до окупованих шкіл, там, де немає української мови, там, де зовсім інші програми. Батьки шукають можливості для проходження українського онлайн-навчання.

Вчора (25 серпня, — ред.) масово низкою шкіл вчителі почали розсилати через месенджери повідомлення, в яких повідомляють, що якщо станом на 1 вересня батьки не будуть віддавати дітей до школи, то спочатку їх штрафуватимуть.

На третій раз так звана "ДНР" ухвалюватиме рішення про позбавлення батьківських прав та вилучення дітей із сімей.

Решта — майже без змін. Вода для більшості людей недоступна. До того ж у тих частинах міста, де вона була вже кілька днів, її знову відключено. Окупанти говорять про технічні проблеми. Але ми чудово розуміємо, у чому суть. Суть у тому, що на абсолютно розбитий водовід намагаються посадити ще більшу кількість абонентів. Звичайно, він не може впоратися. Не може впоратися з напругою електрика, тому це призводить до зворотної реакції. Виходить з ладу те обладнання, і починаються нові проблеми з вимкненням води, вимкненням світла.

Тому ситуація справді кращою не стає, і окупація місту точно нічого доброго не принесла.

— Щодо судилища у Маріуполі над полоненими українськими захисниками. Ось вони почали розповсюджувати повідомлення про нібито мінування. Це робиться спеціально для того, щоб затягнути процес, чи просто не знають, як відмовитися від цієї ідеї?

— З одного боку, це може бути підготовка до провокації. Будь-якої. Починаючи від повтору Оленівки (теракт, вчинений російськими військовими проти полонених захисників Маріуполя, — ред.) до будь-якого підриву, і закінчуючи тим, що під якимось таким милозвучним соусом для власного споживання скасувати це судилище.

Але ми спостерігаємо, що технічну підготовку, підготовку будівлі майже закінчено.

Досі квартал [у якому розташована філармонія] заблоковано російською окупаційною владою, неможливо ні пройти, ні проїхати. Навіть місцеві жителі, які прописані та проживають у будинку навпроти, змушені ходити винятково через двір. Людям не дають вільно пересуватися цією вулицею.

Риторика щодо судилища дещо змінюється.

Вже не озвучують дати, вже немає прив'язки до кінця літа. Проте немає і натяку на те, що це судилище буде скасовано.

Досі Російська Федерація зважує, що ж таки вигідніше: показати своїм псевдоперемогу і скоїти таким чином ще один злочин, або ж піти шляхом популізму та пропаганди й показувати це не озираючись.

— У США відреагували на плани РФ провести так званий "трибунал" над українськими військовополоненими, назвавши такий процес нелегітимним і знущанням з правосуддя. Такі заяви з боку міжнародних партнерів України є одним із важелів впливу на ухвалення рішень у Кремлі?

— У цьому разі це найпотужніший інструмент впливу, такий самий потужний, як і Збройні сили України. Безперечно, ми сподівалися на цю реакцію. І маріупольська влада, і маріупольська громада, і дружини та близькі наших "азовців". Це була наша мета — викликати резонанс та реакцію міжнародної спільноти. Тому що ми чудово розуміємо, що на сьогодні тільки це може зупинити цей страшний злочин.

У нас ні в кого не виникає сумнівів у тому, як було вирішено долю всіх тих, хто потрапить на цей так званий "трибунал". Крім того, там же йдеться не лише про героїчних бійців полку "Азов".

Ідеться вже, зокрема, і про військовослужбовців інших підрозділів, і, крім того, про цивільних осіб, яких, як стверджує окупаційна влада, вони підозрюють у зв'язках із полком "Азов".

По суті це весь проукраїнський актив, до якого їм вдалося дотягнутися в місті. Люди, які заарештовані та перебувають у в'язницях, вже потенційно під загрозою потрапити на цей "трибунал" і отримати найвищу міру покарання, яка існує в так званій "ДНР", — смертну кару.

— Якою була мотивація з боку РФ, коли вони тільки починали говорити про так званий "трибунал"?

— Логіка дуже проста. Це наскрізна операція, яка відбувається з моменту окупації міста. Вона розпочалася зі спроби перекласти провину за бомбардування драматичного театру на українську сторону.

Ми ж розуміємо, що Росія, крім іншого, — це країна символізму. У них все базується на символах. На сьогодні вони самі створили у пропагандистському полі своєму символ полку "Азов", так званий "нацистський батальйон", за який насамперед варто покарати Україну.

Вже взяли Маріуполь і полк "Азов", значна частина якого опинилася в руках російських окупантів, логічно, що публіка вимагає хліба та видовищ. Ось таким чином їм і намагаються дати хліба та видовищ.

Єдине, що справді ми впевнені в тому, що вони мацають інформаційне поле, мацають реакцію, бо є в історії судилища ціла низка цікавих моментів.

Ми не сумніваємося, що спочатку вони допустили витік інформації зсередини, і потім перші дні вони самі посилалися на нашу інформацію про ці клітини всередині філармонії, зважаючи на те, що самі могли спокійно показати.

І лише за кілька днів знову розпочалася трансляція пропагандистських каналів процесу їхніх приготувань. Все це свідчить про те, що остаточне рішення не ухвалено поки що.

— Все схоже на те, що таки відмовляться від цієї ідеї. Нині дають хліба та видовищ, а потім скажуть, що ми такі благородні, ми дамо Україні таку подачку.

— Варіантів розіграти це у публічній площині явно більше за один. Починаючи від найяскравіших аж до того, що в якийсь момент виступить Путін та закличе умовну "ДНР" до того, що треба залишатися людьми. Зобразити з цього великий жест доброї волі щодо українських військовополонених і подати це як перемогу, що начебто ми їх засудили, але начебто й ні.

— Чи зможе Росія використати цю ситуацію для шантажу?

— Хіба ж нас можна шантажувати? Конкретно про шантаж не йдеться. Можливо, хтось мав якісь думки з приводу шантажу, але подивімося на реальність. Щоб шантажувати, зокрема, українську сторону, для цього щонайменше потрібні якісь масові звернення того ж полку "Азов", бійців, які нині перебувають у полоні.

Наші хлопці героїчно тримаються в полоні, не йдуть назустріч окупантам.

Я не думаю, що тут буде якийсь шантаж. Це просто загроза, спроба вивести із рівноваги. Це більше схоже на наш День Незалежності, і ці нескінченні обстріли, які, крім залякування, не мають під собою більше жодної військової чи якоїсь іншої мети.

Читайте також: Щодо теракту в Оленівці досі не встановлено точної кількості загиблих, немає їхнього списку, — УГСПЛ (ВІДЕО)

Прямий ефір