Нерухомість в ОРДЛО або Криму: про нюанси дарування та заповіту розповіли юристи

Iлюстративне фото: politeka.net

Житло або земельну ділянку, які залишилися на тимчасово окупованій території, крім продажу можна також передати родичам через процедуру дарування або заповіту. Про це розповіли правозахисники проєкту "Юридичний радник для ВПЛ", повідомляє "Дом".

Між поняттям дарування нерухомості та заповітом є багато спільного. Так, обидві угоди обов'язково вчиняються в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню (нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії).

В обох випадках доведеться сплатити послуги нотаріуса (ціна на них різна), а також державне мито, яке становить:

  • у разі дарування — 1% суми договору (вартості квартири), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн). Крім того, дарувальнику доведеться провести оцінку об’єкта нерухомості, що передається як подарунок;
  • у разі складанні заповіту — 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,85 коп.), і додатково за видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцеві доведеться заплатити 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (34 грн).

Так само в обох випадках за отримане майно в подарунок або спадщину особам, які його отримують, доведеться заплатити податок:

  • прийняття в дар і успадкування нерухомого майна від членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, подружжя та дітей) оподатковується за нульовою ставкою. Таким же чином оподатковується вартість дарування і для осіб з інвалідністю I групи, осіб, які мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей з інвалідністю;
  • подароване і успадковане майно від усіх інших родичів (зокрема, від бабусь і дідусів, дядьком і тіткою) оподатковуються за ставкою 5% від вартості цієї нерухомості.

Разом з тим, попри схожість, дарування і заповіт є абсолютно різними способами передачі права власності.

Так, у разі дарування майно після оформлення договору відразу і безоплатно переходить іншій особі (обдаровуваному). При заповіті нерухомість залишається в розпорядженні початкового власника до його смерті. Тобто на відміну від договору дарування при заповіті перехід права власності відбувається не за життя особи (заповідача), а вже після його смерті.

Крім того, при оформленні заповіту спадкоємець стає власником такого майна лише після того, як повністю пройде процедуру оформлення спадщини, яка включає:

  • подачу заяви про прийняття спадщини протягом 6-місячного терміну з дня смерті спадкодавця;
  • збір необхідного пакету документів;
  • реєстрацію права власності.

При цьому в заповіті можуть бути передбачені додаткові умови для прийняття спадщини (наприклад, наявність дітей).

Заповідати та дарувати майно можна будь-якій особі. Однак за законом заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, а саме:

  • своїх малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей;
  • непрацездатну вдову (вдівця);
  • непрацездатних батьків.

Такі особи незалежно від змісту заповіту повинні отримати половину частки, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом (обов'язкова частка).

Суттєва різниця також спостерігається в умовах припинення договору дарування та заповіту. Згідно із законом заповідач за життя може в будь-який час скасувати заповіт, скласти новий або внести в нього зміни. При цьому за заповідачем зберігається право власності на нерухомість до самого моменту смерті.

У випадку ж з даруванням відмовитися від свого рішення, передати майно іншій особі вже складніше. Так, право вимагати розірвання договору дарування нерухомості або іншого особливо цінного майна виникає, якщо обдаровуваний:

  • умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
  • або створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

Крім того, згідно із законом, протягом року будь-яка особа (не тільки дарувальник і обдаровуваний) може звернутися до суду в разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування.

Читайте також: Спадщина в ОРДЛО — як отримати за заповітом, розповіла юристка (ВІДЕО)

Прямий ефір