Тиждень "великої дипломатії" після ультиматумів РФ — оцінки та наслідки (ВІДЕО)

У Міністерстві закордонних справ України вважають, що Росія зазнала поразки у тижні "великої дипломатії". Про це сьогодні, 13 січня, за результатами засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні (Австрія) заявив голова українського зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба, повідомляє "Дом".

"Засідання Постійної ради ОБСЄ показало, що наша робота дала результат — в ОБСЄ прозвучала консолідована міжнародна підтримка України в умовах військового тиску та неправомірних ультиматумів з боку РФ", — зазначив Кулеба.

Під час тижня "великої дипломатії" — засідання Ради Росія — НАТО, двосторонніх американо-російських переговорів у Женеві та сьогоднішньої фінальної зустрічі в штаб-квартирі ОБСЄ — Кремль почув категоричне "ні" у відповідь на свої безпрецедентні вимоги. Більшість міжнародних експертів зазначають, що переговори Заходу з Кремлем зайшли в глухий кут. У Росії ж не бажають нікого чути і продовжують далі говорити з міжнародним співтовариством "мовою шантажу та ультиматумів".

Так, у рамках засідання постійної ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) постійний представник РФ знову зажадав усунути нібито загрози російській безпеці. Постпред США заявив, що організація не дозволить себе шантажувати

"Я підкреслю, у нашій підготовці до відкритого діалогу з посилення безпеки на благо всіх нас ми маємо рішуче відкинути будь-який шантаж. А також не допустити, щоб агресія та загрози мали ефект. Ми зобов'язані твердо захищати наші принципи та зобов'язання. Тем, які ми можемо і маємо обговорити — безліч, і ми повинні почути кожен голос за спільним столом. Ми повинні шукати робочі рішення. І не допускати ігнорування наших основоположних принципів. Мається на увазі нетерпимість до відкритого чи таємного поділу сфер впливу, до обмеження суверенного права народів самим вирішувати, до яких союзів вступати, і до переваги одних країн над іншими у питаннях безпеки", — заявив постійний представник США при ОБСЄ Майкл Карпентер.

Голова ОБСЄ та міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау зазначив, що проривів на переговорах не сталося. За його словами, загроза війни — найсильніша за останні 30 років. На засіданні ради ОБСЄ Збігнєв Рау також заявив, що свій перший візит як голова організації він здійснить до України, зокрема, відвідає Донбас, щоб побачити конфлікт та його наслідки на власні очі.

Дипломати бачать плюси у переговорах у тому, що дипломатія продовжується. Експерти ж зазначають, що жодна зі сторін не можуть тепер поступитися своїми позиціями.

"Прогрес був у тому, що дипломатія триває, була зустріч у Женеві, потім — у Брюсселі, далі — у Відні. І союзники, партнери НАТО, потім в ОБСЄ можуть висловити своє занепокоєння, і російська сторона також. І коли у нас такий діалог, то ми можемо рухатися далі, дехто незадоволений тим, що немає конкретного результату, але дипломатії потрібен простір, щоб працювати", — прокоментувала переговори офіційний представник Державного департаменту США Андреа Калан.

"Ідея була така, щоб налагодити якісь контакти і почати діалог для зниження ризику гарячого протистояння. Але, річ у тому, що, по суті, сторони — мається на увазі і Росія, і Захід — дійшли до тих моментів, коли вони принципово не можуть поступитися своїми позиціями", — вважає економіст-міжнародник Руслан Осипенко.

Під час цих зустрічей Росія вимагала від Альянсу та його членів, насамперед США, юридичних гарантій своєї безпеки. Ключова вимога — щоб НАТО відмовилося від подальшого поступу на схід і гарантувало, що, зокрема, Україну ніколи не приймуть до Альянсу. Проте США та НАТО послідовно заявляють, що не можуть вирішувати долю інших країн без їхньої участі і не можуть забороняти країнам вступати до Альянсу. Крім того, наполягають на тому, щоб Росія відвела свої війська від українських кордонів.

У Росії ж категоричні.

"Вже звучить не тільки про те, щоб відвести військові частини від кордону з Україною, як вони висловлюються, а про те, щоб ці війська пішли в казарму. Я не думаю, що є необхідність пояснювати абсолютну неприйнятність таких вимог і, звичайно ж, ми їх навіть не обговорюватимемо", — заявив глава МЗС Росії Сергій Лавров в інтерв'ю "РБК-Росія".

При цьому Кремль обурюється законопроектом, який напередодні оприлюднили в американському Сенаті. У документі прописано, що у разі російського вторгнення в Україну США застосують проти Москви серйозні санкції. Зокрема, заблокують майно та запровадять заборону на в'їзд до США президенту Росії, прем'єр-міністру, главам МЗС та Міноборони.

У Москві пригрозили: будуть санкції — буде розрив стосунків. Навіть російські експерти називають таку позицію дещо абсурдною.

"Ви не вторгайтесь, тоді не буде санкцій, все дуже просто і зрозуміло. Вони ж охарактеризували подібні санкції як шантаж. Але, зачекайте, шантаж це зовсім інше: коли чимось загрожують, щоб змусити щось робити. У цьому випадку загрожують, щоб щось не робити, щоб не було порушення на рівні міжнародного права, вторгнення до України. Тому говорити про те, що розірвуть відносини — природно, з Москвою багато хто розірве відносини, якщо вона зробить масштабну агресію проти України", — коментує правозахисник Марк Фейгін.

На думку експертів, від подібного розриву відносин програє насамперед Росія.

"Ця ситуація — фактично ізоляція. Росію ізолюють за ключовими експортними продуктами: нафта-газ. Торгівлю перекриють і фінанси перекриють, плюс заберуть те, що було вивезено з Росії, за рахунок чого і підживлюється така трошки агресивна російська риторика. Вони знають, скільки у них капіталу, що вони можуть і повоювати. Щоб зменшити цей капітал, цей російський трильйон за кордоном просто заарештують, заморозять, у них не буде потенціалу", — каже економіст-міжнародник Руслан Осипенко.

Експерти припускають: після таких гучних заяв та ультиматумів ставки в подальших переговорах тільки підвищуватимуться. Захід діятиме за двома напрямками: економічні та політичні санкції, а також військова підтримка України. Росія ж і далі продовжить брязкати зброєю. Лавров, наприклад, припустив, що Москва може розмістити свою військову інфраструктуру на Кубі або у Венесуелі. Щоправда, якщо знову розпочнеться гонка озброєнь між Заходом та Росією, то остання тут знову програє. І російські, і міжнародні експерти впевнені: наразі Кремлю не вистачить ані фінансових, ані технологічних ресурсів.

Тим часом Європейський Союз ще на півроку продовжив санкції проти Росії. А верховний представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що доля російського газопроводу "Північний потік-2" залежить від військової обстановки в Україні.

"Якщо ми домовимося про деескалацію в Україні, але нічого після цього не зміниться, тоді регулюючим органам потрібно буде ухвалювати рішення щодо подальшої роботи з "Північним потоком-2". Можна мати різні думки про те, наскільки потрібен цей проект для європейської економіки, енергетичної автономії або для енергопостачання. Але треба розуміти, що ми перебуваємо у політичному просторі, який підпорядковується принципу верховенства права", — зазначив голова європейської дипломатії.

Читайте також: Підсумки 13 січня: дипломатичні консультації у Відні, "Січ" на орбіті та Маланка (ВІДЕО)