Не витрачати більше, ніж можемо собі дозволити: нюанси держбюджету-2022 обговорюємо з Тимофієм Миловановим

Сьогодні, 15 вересня, Кабінет міністрів України на засіданні затвердить проєкт закону про держбюджет на 2022 рік. Цього ж дня документ буде переданий до Верховної Ради на розгляд депутатів.

Детальніше про нюанси головного фінансового документа України на 2022 рік у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" говоримо з президентом Київської школи економіки, радником керівника Офісу президента України Тимофієм Миловановим.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

Бюджет-2022: перші цифри

В уряді озвучили перші цифри головного фінансового документа на наступний рік. Так, дохідна частина становить 1277 млрд грн. Витрати — 1465 млрд грн. Дефіцит же становить близько 188 млрд грн.

Цифри, які стосуються кожного українця, — середню зарплату, — заклали на рівні трохи більше ніж 15 тис. грн, курс гривні — 28,6-28,7 за долар. А ось рівень безробіття в планах знизити до 8,8%.

Прем'єр Денис Шмигаль запевняє, що такий дефіцит був узгоджений із Міжнародним валютним фондом (МВФ).

— 15 вересня Кабміном має бути представлений парламенту проєкт держбюджету-2022. Станом на зараз у цьому проєкті 1277 млрд грн — дохід. Витрата — 1465 млрд грн. Тобто дефіцит, нестача — 188 млрд грн. Що ці цифри означають?

— Ці цифри означають, що ми витрачаємо більше, ніж заробляємо.

— Це я розумію, але як це відбувається?

— Ми говоримо про державу. Кожен із нас може свій сімейний бюджет порівняти у відсотках, і сказати, що у нас є бюджетний дефіцит. Країна, яка розвивається в умовах війни, яка виходить із кризи пандемії, витрачатиме більше — це нормально.

Небезпека полягає в тому, щоб не витрачати більше, ніж ми можемо собі дозволити.

[Відсутні] 3,5% доходів — це досить прийнятна цифра, на мій погляд. Взагалі, за спокійних часів — 2-3% рекомендується. Але зараз нестандартні часи — війна, пандемія та розвиток країни. А ось коли я був міністром [економіки] у 2019 році, й подавали бюджет на 2020 рік, ця різниця (дефіцит, — ред.) була близько 1 трлн грн. І ось ми бачимо, що бюджет упродовж двох років зріс практично на 30%.

— Так це бюджет виріс, чи ви, Тимофій, погано працювали?

— Це виріс бюджет. Це природний процес. Це означає, що економіка розвивається, й держава працює краще.

Але за цими цифрами ховаються конкретні проєкти — в тих же витратах. І дуже важливо, щоб ці проєкти були ефективні. Наприклад, коли ми інвестуємо в інфраструктуру, або в освіту, або в охорону здоров'я, то ми інвестуємо в майбутнє. Тому що людина, яка живе довше, у якої краща освіта, або у нас кращі дороги, через що покращується логістика, розвивається економіка — це все додає цифри, які в майбутньому опиняться в доходах держбюджету.

— Середня заробітна плата у 2022 році планується на рівні 15 258 грн, курс гривні до долара — 28,6-28,7, і рівень безробіття знизиться до 8,8%. А зараз — понад 9%, правильно?

— Так. Безробіття, про нього ми недостатньо багато говоримо. Якщо ми візьмемо розвинену державу, то політики там кажуть, що людина, яка хоче працювати, повинна мати можливість знайти роботу. Безробіття — це ті люди, які шукають роботу, і не можуть її знайти. 8,8% — це досить великий відсоток безробіття в порівнянні з іншими країнами.

Історично у нас близько 8%. Під час пандемії у багатьох країн були періоди, коли цей показник зашкалював за 20%. Але навіть 8-9% означає, що кожна 9-та людина з тих, хто міг би зараз працювати, шукає роботу, і не може знайти. Це дуже багато. Тут потрібно робити все-таки реформу ринку праці. І професіоналізацію — тобто систему професійно-технічної освіти, систему рекваліфікації. І додавати гнучкості у самому законодавстві для компаній, щоб їм було легше наймати і також навчати, щоб усередині компанії не було такої плинності кадрів.

Тобто потрібно змінювати програми зайнятості, програми професійно-технічної освіти. Наприклад, зараз Мінцифрою обговорюється проєкт поліпшення професійної освіти у сфері IT. Доступ для людей, які хочуть перекваліфікуватися.

Ось я — хороший фахівець, але не айтішник. Ось я маю можливість пройти певні курси. Вони доступні, вони добре зроблені, вони зрозумілі для людини — не фахівця. І я можу почати працювати вже за іншою спеціальністю, і це досить легко.

— Давайте далі за цифрами проєкту держбюджету. Курс гривні до долара — 28,6-28,7. Ми про ці цифри вже знаємо досить давно.

— Мені здається, він трохи завищений. Тому що зараз у нас 27,26 грн/дол., ось він буде до 28,7.

Чому курс важливий? Чим вищий курс — тим більші доходи до бюджету. Тому що на імпорті вища вартість товарів, вищі податки, зокрема й ПДВ, який збирається до бюджету.

Тому, з одного боку, девальвація (ослаблення гривні, — ред.). Але невелике підвищення курсу вигідне для бюджету та для експортерів, для тих, хто продають [у валюті] — вони більше в гривні зароблять. Але погано для тих, хто імпортує, і для цін, і для інфляції. Тому ці речі потрібно балансувати. І немає "чарівної кнопки". Це ж економіка, це прогноз. Ось такий прогнозується курс. Я би сказав, що він, звичайно, може бути й меншим.

Просто, щоби курс стрибнув, потрібно гроші (гривні, — ред.) почати друкувати. Якщо НБУ, Міністерство фінансів і парламент продовжують працювати відповідно до закону, то я не думаю, що буде додатковий друк грошей. Звісно, спроби завжди є у політиків. Але я поки критичної проблеми для курсу не бачу. Я навпаки вважаю, що курс буде нижчим, ніж прогнозований 28,6 грн/дол.

— А в прогнозі середньої зарплати в 15 258 грн — бачите реальність?

— Мені здається, це цифра реальна. Дивіться, 10 і 12 тис. грн — ці цифри я пам'ятаю у 2019-2020 роках. Тобто, знову ж таки, ми бачимо зростання на 20-30% у гривні номінальної заробітної плати за ось ці 2-3 роки. Це, в принципі, відповідає дійсності або очікуванням. Ось ми маємо бюджет, який виріс, щороку потроху зростають доходи. Є зарплатня, яка продовжує рости, інфляція цього року, щоправда, 10%. Сподіваюся, що Національний банк України її зупинятиме.

Але це більшість економістів, включно зі мною, вважають тимчасовим явищем, і що частина інфляції пов'язана зі зростанням цін на енергоносії. Для цього є спільні геополітичні показники. Зростання цін не викликане тим, що всередині України якісь процеси відбуваються. Основне зростання пов'язане з тим, що економіка світу відновлюється й ціни на багато товарів зросли. Але це тимчасове явище.

— Отже, сьогодні, 15 вересня, в парламенті ми побачимо, скажімо так, чернетку держбюджету-2022. На що нам, пересічним українцям, потрібно звернути увагу?

— Кожен дивитиметься на ті аспекти, на яких він більше розуміється. Наприклад, я, як економіст, дивитимусь на макрокартину — загальні доходи, як це планується. А хтось дивитиметься, наприклад, на соціальні витрати, на що вони витрачатимуться. А журналісти-розслідувачі, наприклад, можуть взагалі дивитися на конкретні рядки в бюджеті, щоб шукати, наскільки вони ефективні, й чи немає там якоїсь корупції.

Кожен аналізуватиме бюджет зі свого погляду.

Але якщо людина вперше дивиться цей документ, я би порекомендував:

• а) подивитися на якісь великі блоки;
• б) подивитися, як ці блоки змінювалися від року до року.

— На динаміку.

— Так, на динаміку. І тоді там, де є велика різниця, спробувати зрозуміти, чому, і що це означає.

В очікуванні місії МВФ

Прем'єр Денис Шмигаль повідомив, що наступний транш у розмірі 750 млн дол. від МВФ Україна може очікувати до грудня.

"Ця місія МВФ фактично буде завершальною в підготовці до видачі наступного траншу. Ми виконали всі умови. Всі показники, які були прописані в меморандумі з МВФ, Україна виконала. Тому ми очікуємо на позитивне завершення цієї місії, й очікуємо, що орієнтовно кінець листопада — початок грудня — це дата, коли можливий транш МВФ. Тобто на сьогодні бар'єрів для позитивного завершення місії та отримання траншу ми не бачимо", — сказав він.

— 18 вересня до України прибуває місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). Можливо, не фізично прибуде, а засідання відбудеться в онлайнрежимі. Прем'єрміністр Денис Шмигаль вважає, що, можливо до грудня Україна вже отримає новий транш за цією програмою. Ваші прогнози?

— Подивимося. Історія відносин МВФ і України завжди складна та несподівана. У нас дуже часто трапляється, що ми не очікуємо, що все буде добре, а воно відбувається. Іноді трапляється, що ми очікуємо, і воно не відбувається. У цьому разі макроекономічна ситуація в Україні досить хороша. Я би сказав, дуже хороша.

І ми маємо не забувати, що завдання МВФ — це все-таки підтримувати країну під час економічної кризи.

Ось я зараз навчаю студентів у Піттсбурзі, у нас була лекція саме про МВФ. І я їх запитую: "Як ви думаєте, яке завдання МВФ?". І всі — економічне зростання, реформи. Я кажу: "А тепер йдемо на вебсайт МВФ, і читаємо". Написано: "Підтримка глобальної фінансової стабільності в світі". Тобто — недопущення кризи в контактних країнах і регіонах.

Україна зараз у кризі? Ні. Так, ми б хотіли рости більше, але ми й зараз ростемо. У нас бюджет у кризі? Ні. У нас, можливо, проблеми з інвестиціями? Так, хотілося б, аби було набагато більше. Але це не те, що якщо завтра не буде МВФ, все завалиться. Тому у них мандат все-таки — допомагати, коли гроші дійсно потрібні.

Тому, я думаю, що навіть якщо все буде із затримками, не так швидко, це для нас не є критичним у цей момент. Але наша попередня програма МВФ уже закінчується. І ми начебто вирішили всі питання і щодо НАБУ, і щодо судової реформи, і щодо всього. Все, за що билися, "ламалися списи", — начебто, вирішили все.

План трансформації України

Офіс президента України не зміг надати журналістам "Українських новин" копію Плану трансформації України, який був тезово представлений під час візиту президента Володимира Зеленського до США. Офіційною причиною у відповіді на запит назвали відсутність цього документа в ОПУ.

Зазначимо, що цей план стосується економічної трансформації України. Проте для його реалізації необхідні реформи. Про це в інтерв'ю "Європейській правді" заявила посол України в США Оксана Маркарова. Дипломатка також наголосила, що в Плані трансформації прописаний нинішній стан справ у кожному із секторів і конкретні проєкти із кошторисами.

"Це план трансформації економіки, для якого, зрозуміло, що необхідні всі реформи в демократичному напрямі, у верховенстві права тощо. Але те, що ми представили на ключових зустрічах, які у нас були і в Пентагоні, і в Міністерстві енергетики США, і в Міністерстві торгівлі США — це все стосувалося саме трансформації економіки України. Абсолютно зрозуміло, що для підняття економіки одного лише плану недостатньо. Базою для цього плану є всі інші реформи, які ми проводимо", — сказала Маркарова.

— Якщо зараз подивитися інтернет щодо цього Плану трансформації України, то все рясніє заголовками на кшталт "на Банковій втратили текст плану, презентації" тощо. Що насправді — цей план?

— План є. Навіть у мене в телефоні є. Але це, як із листоношею Пєчкіним — посилка є, але я вам її не віддам.

Насправді цей план зараз оновлюється відповідно до тих зустрічей, які були проведені в Сполучених Штатах Америки. Триває процес. Цей процес виглядає таким чином: після міжнародної поїздки перших осіб країни розписується план дій, уточнюється, збирається інформація з усіх відомств, хто був у делегації, хто був на паралельних зустрічах. На різних рівнях.

Ось ця вся інформація зараз збирається. Формально департаменти, які відповідають за міжнародні відносини, за поїздки, посилають запити до усіх відомств, установ, збирають цю інформацію. Ця інформація оновлюється, план оновлюється. Цей план складається з величезної кількості вже існуючих проєктів, і це не стратегія. Це проєкти й пошук фінансування цих проєктів.

— Які процеси можуть сприяти цьому? Адже фінансова частина у них дуже витратна. Це сотні мільярдів. Там також закладена приватизація — мала й велика. Ми маємо велику деолігархізацію — цей процес ми туди теж можемо підключити?

— У самому плані проєктів він прямо не присутній. Звісно, він не відразу присутній в енергетичній безпеці та в трансформації енергетики. Тому що там величезна кількість великих компаній, пов'язаних з олігархами, і у них свої інтереси. Тому, якщо ми там зможемо прибрати політику з ринку енергетики, дійсно інвестиції, трансформація в енергетиці відбуватимуться легше. Тому деолігархізація є необхідною реформою для того, щоб цей план був реалізований, і був реалізований швидше.

— А якщо кількома словами — що ми маємо побачити за 10 років, на які розрахований План трансформації?

— Перше — оборонна промисловість. Сучасна, потужна, з новими технологіями, модернізоване і виробництво, і дослідження, RND-центри тощо. Інфраструктура. Логістика, порти, хаби, залізниця, електровози, тепловози.