Наразі суттєво пошкодити Кримський міст неможливо: інтерв'ю з Віктором Ягуном

Чи зможе Україна найближчим часом якщо не знищити, то принаймні пошкодити Кримський (Керченський) міст. Чому для Росії такий важливий Крим і як його захищатимуть після нещодавніх ударів ЗСУ по військових об'єктах на окупованому півострові. Ці теми в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA обговорюємо з генерал-майором СБУ, заступником голови СБУ (2014-2015 рр.) Віктором Ягуном.

— Що ви можете сказати про базу зберігання ракет "Калібр" у Севастополі?

— Україна дуже зменшила оперативні можливості Чорноморського флоту. Тому знищення цієї бази покаже не лише можливості України контролювати процеси поповнення запасів та їх знищення, а й остаточно порушить питання існування Чорноморського флоту РФ.

Чорноморський флот — це більше іграшка лідерів Росії.

Він, крім загрози сусіднім країнам, ніякого захисту безпеки самої Росії фактично не несе. Для охорони узбережжя внутрішнього моря, більшість країн якого є членами НАТО, завжди вистачало прикордонної охорони, або так званої берегової охорони. І всі стратегічні кораблі, що використовуються для наступальних дій, насамперед, перебувають на озброєнні Російської Федерації. Тому хто агресор у Чорноморському регіоні, і так зрозуміло.

— З якою швидкістю за рахунок Керченського мосту поповнюється військовий потенціал РФ?

— Ми завжди знаємо, коли їм передають боєприпаси. Для розуміння: один вагон, який може везти боєприпаси з боку Росії, в середньому — це 60 тонн. Ось 60 тонн помножити десь на 30-40 вагонів. І ми приблизно отримуємо кількість боєприпасів, які одночасно можуть пройти через цей міст у бік зони бойових дій.

Тобто дуже значна частина того, що використовується на фронті, надходить саме залізницею. Росія пов'язана логістично із залізничними ланцюжками. І лише завдяки тому, що наша армія почала знищувати склади, які безпосередньо розташовані біля фронту, ми зараз бачимо значне зменшення інтенсивності боїв саме за допомогою артилерії на південному та частково на східному напрямку.

Ми зупинили можливість перекидання боєприпасів через Антонівський міст (автомобільно-пішохідний міст через Дніпро у Херсоні, — ред.), залізничний міст, що біля Антонівського автомобільного.

Ми бачимо, що було частково знищено залізничну інфраструктуру біля Мелітополя та в Джанкої. Все свідчить про те, що Збройні сили України розуміють важливість цього ланцюжка. І знищення його справді дуже сильно впливає на бойові дії.

Тому там важлива не так техніка, як саме боєприпаси, які постійно завозяться через Керченський міст. Якщо ми зможемо дістати цей міст, якщо ми зможемо перервати не так автомобільне, як залізничне сполучення з Кримом — це суттєво вплине на інтенсивність бойових дій.

— Чи відомо зараз, як саме РФ захищає Кримський міст? Російська пропаганда каже, що там встановлені найкращі системи ППО. Чи здатна Україна з тим озброєнням, яке вже є, знищити чи пошкодити Керченський міст?

— Наразі зруйнувати цей міст неможливо. Можна пошкодити системи ППО, навести якусь паніку серед охорони. А охорона здійснюється спеціальним підрозділом Росгвардії, яка прикриває у разі потреби цей міст. Міст прикривається потужним угрупованням ППО. Також прикривають міст спеціальні кораблі не лише берегової охорони, а й Росгвардії.

Все це в комплексі дійсно показує, що для росіян це дуже суттєвий об'єкт, який вони намагаються зберегти. Дуже бояться не так зовнішнього ворога, як внутрішнього. Мається на увазі можливість диверсії власне на самому мосту. Підрив автомобіля чи ще щось.

Це дуже важливий об'єкт. І для його знищення потрібні великі бойові можливості. Зверніть увагу, що Росія, використовуючи свої так звані високоточні ракети, неодноразово била по нашому мосту в Затоці. І їй тільки з сьомого разу вдалося остаточно перекрити рух цим мостом.

Треба розуміти, що виведення з ладу Керченського мосту — це непросте завдання. Незважаючи на наявність у нас розвідувальної інформації про технічний стан цього мосту, його характеристики, все-таки вирішення цього завдання — це дуже серйозний технічний виклик нашим військовим.

Але, думаю, якщо мета була поставлена і буде така можливість, то міст буде стільки знищений, скільки однозначно пошкоджений.

— Є думка, що Україні не варто завдавати удару по Керченському мосту, оскільки це позбавить супротивника шляхів втечі. Що ви думаєте з цього приводу?

— Уся тактика ЗСУ спрямована на витискання противника, а не на його знищення. Тому що ми, як правило, намагаємося, як вони кажуть, посунути їх до прийняття правильного рішення і добровільно піти з тієї чи іншої території.

Навіть можливі пошкодження мостових переходів із Херсона залишили змогу противнику якщо не на важкій техніці, то пішки покинути нашу територію.

Але треба розуміти, що Росія не має можливостей пересунути або забрати ту частину військ морем, яку вона вже затягнула до Криму. Єдина можливість справді якщо не швидкої, то принаймні наступальної евакуації — це використання Керченського мосту. Але останнє слово, напевно, буде таки за нашим керівництвом і за Генеральним штабом ЗСУ.

— Останнім часом збільшився трафік Керченським мостом у напрямку Росії. Причиною цього стали вибухи на військових об'єктах півострова. Ті росіяни, які раніше в'їхали до Криму, самі поїдуть?

— На жаль, усі, напевно, не поїдуть, бо є частина людей, які там, хочемо ми цього чи не хочемо, намагатимуться залишитися надовго. Це ще такий серйозний виклик для наших спецслужб та для наших органів влади у майбутньому.

Але я хочу сказати, що є інформація про те, що триває активний продаж квартир, спроба скинути якісь активи і справді виїхати у бік Росії.

Потрібно розуміти об'єктивні речі. Усі події, які зараз відбуваються у Криму, різко вдарили по цьому трафіку, бо було дуже багато відпочивальників.

Переважна більшість із них, враховуючи перекриття повітряного простору над Кримом, приїхала на півострів автомобільним транспортом. Тепер ці люди намагаються залишити Крим. Частина залізничним транспортом, частина — автомобільним. Тому я думаю, що ближче до 1 вересня цей потік якось визначиться, і ми чітко розумітимемо кількість тих людей, які намагаються залишити Крим свідомо з огляду на можливі наслідки для їхнього перебування на півострові.

Я ще раз хочу сказати, що для Росії в історичному плані люди, затягнуті до Криму, взагалі нічого не варті. Ні військовослужбовці, ніхто.

Ми ще побачимо трагедії на березі Керченської протоки. І ще побачимо всі ці сльози каяття, які будуть на обличчі окупанта, який незрозуміло що робив на цьому півострові 9 років.

— Як ви вважаєте, керівництво російської армії як оцінює вибухи на окупованому півдні України та в Криму з погляду загрози?

— Насправді той агресор, який перебуває безпосередньо на лінії фронту, більш тямущий, ніж той, що сидить десь на дивані в Росії.

Тому вони дуже серйозно сприймають усе, що відбувається у тилу. Вони розуміють серйозність намірів ЗСУ. Вони бачать, як Збройні сили, використовуючи сучасну зброю, знищують усі їхні плани. І вони розуміють, що треба якось вирішувати питання, пов'язане із тиловим забезпеченням. Питання це вирішити неможливо. Населення категорично не сприймає окупацію. І, незважаючи на спроби знайти певну кількість колаборантів, які можуть забезпечити охорону тилових складів, логістичних ланцюгів, все це залишається лише бажанням.

Дуже багато людей розуміють, що якщо не звільнення, то розплата дедалі ближче. Тому з кожним днем спроби затягнути до сепаратистських підрозділів, до колаборації місцеве населення все менш реальні. І з кожним днем все менше людей погоджуватимуться.

Ті люди, які пішли на співпрацю із противником, уже намагаються якось вирішити своє майбутнє та знайти шляхи відступу.

Наскільки це вдасться їм, не знаю. Але є інформація про дуже великі проблеми у противника із вирішенням завдань саме окупованої території. Бракує цивільного та поліцейського персоналу. Саме із місцевого населення. І це все також наслідки тих вибухів та тієї демонстрації сили, яку виявляють Збройні сили України.

Читайте також: РФ через вибухи в окупованому нею Криму буде змушена відвести частину своїх сил від лінії фронту — ISW