Найбільш напружено українці ставляться до політиків і жителів окупованих територій, — опитування

Иллюстративное фото: newsoboz.org

Існують дві групи, до яких українці ставляться напружено. Це політики і люди з тимчасово окупованих територій. Такі дані фокус-групового дослідження "Україна-30. Від Незалежності до взаємозалежності", презентованого в Лондоні, інформує кореспондент телеканалу "Дом".

"Політиків звинувачують у всьому. Всіх. І не важливо, чим вони займалися в минулому — тепер вони політики, тому за своєю природою, з точки зору опитаних українців, просто не можуть діяти на користь людям", — зазначають автори дослідження.

Низьке визнання навіть тих політиків, які зробили можливими чимало позитивних змін в країні, про які люди дійсно згадують, — краще стали послуги, дороги, введений безвізовий режим, зазначаються високі "бонуси" децентралізації. Але багато українців сприймають прогресивні кроки як такі, що "воно робиться само по собі".

"Певні типи критики — це індикатори здорового скептицизму. Але критика повинна ґрунтуватися на доказах, а не на сліпих упередженнях. Тут медіа теж можуть зробити більше, розповідаючи про "містки", що поєднують громадян та політиків заради реалізації справ, що становлять спільний суспільний інтерес", — акцентують дослідники.

Стосовно жителів окупованих територій спостерігається, що брак єдності відчутно зростає і з одного, і з другого боку.

"Респонденти з непідконтрольних територій почуваються забутими та маргіналізованими. Не допомагає й те, що решта українців вважають їх «жертвами пропаганди». З опитування фокус-груп бачимо, наскільки вони здатні насправді зрозуміти та проаналізувати спрямовану на них пропаганду", — повідомили експерти.

Практично більшість учасників фокус-груп з окупованих територій просто хочуть "повернутися до нормальності", ностальгують за життям до 2014 року.

"Для них сьогоднішня війна — то найбільш травматична подія в їхньому житті. Відтак, з метою, аби всі українці відчували зв’язок між собою, потрібно розповідати більше чесних історій про життя на ТОТ, про обставини, які змушують людей залишитися, та про важкі рішення, які люди вимушені приймати в цих умовах", — роблять висновки автори опитування.

Переважно студенти та представники менш освічених верств відзначали, що відчувають себе покинутими та обуреними порушенням прав людини з боку окупаційної влади. Але такі думки не обов'язково є притаманними всьому регіону, проте вони все ж є.

"І про це теж потрібно говорити. Українські медіа та інші ресурси можуть демонструвати, наскільки все ж таки є можливою реінтеграція та бажана "нормальність". Молодшим мешканцям ТОТ Україна може запропонувати нормальність через європейське майбутнє, включно з можливостями у сфері освіти, професійного формування та подорожей", — відзначають британські соціологи.


Фокус-групове дослідження "Україна-30. Від Незалежності до взаємозалежності" провели експерти програми "Арена", яка реалізується на базі Лондонської школи економіки, та Університету Джонса Хопкінса. Основна мета — з'ясувати, що об'єднує і що розділяє українців різних регіонів України після 30 років Незалежності. Харківським інститутом соціальних досліджень було проведено 20 фокус-груп, 4 з них становили учасники з тимчасово окупованих територій.

Прямий ефір