Можна знищити техніку, можна знищити мене, але пісня залишиться назавжди: інтерв'ю з Michelle Andrade та Позитивом

Позитив та Michelle Andrade. Фото: kanaldom.tv

Створюємо музичний настрій цієї п’ятниці! У студії "Ранку Вдома" — артисти Michelle Andrade та Позитив.

Гості ефіру розповіли про благодійний концерт на підтримку дітей, які постраждали від окупації, про зміни у творчості, про музику під час війни, плани на майбутнє та багато цікавого. Також співаки виконали неймовірну пісню "Перед світанком".

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Найголовніше, ми хочемо поговорити про благодійність, а саме про концерт Viva Ukrainian Kids на підтримку дітей, які постраждали від окупації у Маріуполі, Бучі, Ірпені та інших містах України. Розкажіть про цей концерт.

Позитив: Ми робимо цей концерт, щоб трішки порадувати дітей та їх сім'ї. Хочемо подарувати їм радість, бо діти мають почуватися дітьми й мають відчувати це дитинство, яке у них зараз забрали.

Michelle Andrade: Хочеться дуже підтримати їх таким чином і хоч трошки розважити, бо мені здається, що діточкам це дуже потрібно.

— Коли й де це буде?

Michelle Andrade: Концерт відбудеться завтра, 24 вересня, у Києві, о 15:00 на майданчику Pochayna Event Hall.

І всі кошти йдуть на підтримку діточок, на відпочинок, на медикаменти, на все, що потрібно їм зараз для того, щоб відчувати себе краще.

— Як змінилася ваша творчість з 24 лютого?

Michelle Andrade: Звичайно, кардинально вона змінилася. Зараз я готую EP (Extended Play), тобто маленький альбом. До нього увійдуть три або чотири пісні, я ще не визначилася. Сама пишу разом з одним крутим музикантом. Я хочу присвятити цей EP всім українцям, Україні, бо це мій другий дім, який мені допоміг і дав мені все, що маю зараз, і хочу таким чином подякувати країні.

Позитив: Дійсно, багато що змінилося, ми всі-всі змінилися. Якщо казати від артистів, то ми всі вийшли із зони свого комфорту.

Багато чого змінилося і в музиці. По-перше, пісні, які ми творили, вони точно змінилися — і зміст, і мова. У мене був цілий альбом російською мовою, але точно вона зараз не на часі. Перші два місяці було дуже складно творити, ну, нічого не лізло. Ти завжди в новинах, ти завжди переживаєш, перечитуєш…

Звісно, емоції, така злість, агресія теж була. Вона й вийшла в пісні "Ничего личного", у ній можна відчути всі мої почуття, всі-всі наші. У цій пісні був меседж до русні. А потім ми написали дуже кльову пісню з Аліною Паш і Michelle Andrade — "Перед світанком", яку ми сьогодні вам заспіваємо.

Творчість, звісно, має право бути й повинна бути. Але вона дійсно інша.

— Чи пишете пісні про війну або щось стосовно війни?

Позитив: Ну, ось якраз перша пісня, яка в мене написалася, це мені подзвонив Льоша Дурнєв. Ми всі знаємо Telegram-канал "Боже, яке кончене!". І ми зробили такий джингл, пісню-мем, де ми сміємося з російських блогерів, які втратили зараз дуже багато. Бо і навіть тоді хотілось якогось гумору трошки, знаєте. Це така віддушина була.

І, звісно ж, пісня "Перед світанком", яка у нас вийшла з Мішель і Аліною. Вона присвячена якраз нашим воїнам, нашим козачкам і козакам, які щодня нас захищають. У нас там є навіть гасла "Азову", тоді якраз це все починалося, цей морок, який почався тоді ще на "Азовсталі".

"Ничего личного" — це був такий "подарунок" для росіян. У кожного своя зброя. І мені здалося, що саме ця пісня буде моєю зброєю.

Тому що можна знищити техніку, можна знищити людину, можна знищити мене, але пісня залишиться назавжди, і буде їм стріляти в голову, в їхні маленькі мізки, і буде їх дратувати все життя.

— А ось ця нещодавня пісня, яку ти записав з Настею Балог…

Позитив: Це дуже лірична пісня "Додому". Вона в нас була задумана, коли я писав "Ничего личного", але це дві дуже різні пісні.

"Додому" — це любов, ми продовжуємо всі жити та продовжуємо любити. І ця пісня саме про розлучення, про те, що всі люди, які поїхали з країни, хочуть додому. Думаю, що ця пісня буде дуже близька багатьом та надихне їх все ж таки повертатися, відбудовувати країну.

— Мішелю, до тебе питання. Ти сказала, що Україна — це твій другий дім, і ти отримала те, чого бажала саме тут. Ти ж родилася у Болівії, але твоя мати українка. Як твої батьки? Чи допомагають вони зараз Україні? І як вони взагалі ставляться до того, що ти зараз тут, в Україні, яка їхня реакція?

Michelle Andrade: З перших днів війни тут була мама. Мабуть, три тижні вона перебувала разом з моєю бабусею. А я разом з проєктом "Орел і решка" (Мішель — ведуча цього телевізійного проєкту, — ред.) мандрувала світом, і ми застрягли в Лісабоні. І мені було дуже тяжко розуміти, що мої рідні перебувають тут. І я якось хотіла їх вивезти, забрати.

Зараз моя мама з бабусею в Італії, бо моя мама жила п'ять років вже в Італії, приїжджала до України, потім до Італії поверталася. Мій батько в Болівії дуже довго вже. Десь 6 років вже він там, але ми завжди на зв'язку. Мама й татко продовжують, звичайно, допомагати Україні та мені всім чим можуть. Також болівійська родина допомагає.

Вони дізналися, що я повертаюся до України, коли я вже була тут. Я не хотіла їм казати заздалегідь, щоб вони не хвилювалися, і вже сказала, коли була вже тут. Сказала, що все спокійно, все добре, не хвилюйтеся. В мене є підтримка, є класні друзі, яким я можу подзвонити, й усе буде добре. Тож ви не хвилюйтеся.

І ось я тут не так давно перебуваю. Я дуже сумувала за Україною, мені тут так подобається. І дуже круто, що тут багато людей. Все працює, працює багато кафешок, ресторани, і круто зустрічатися також з людьми.

Я, чесно кажучи, думала, що буде тяжко тут перебувати, бо було так багато інформації. В інтернеті показують одне, а ти коли тут, ти відчуваєш себе по-іншому.

Люди змінилися, якимись теплими стали, відчувається, що вони стали одним цілим. І вони допомагають тобі, навіть якщо ти цього не просиш, але це читається у твоїх очах.

Позитив: Це правда. І коли ти зараз ідеш до кафешки, ти думаєш не про те, щоб класно поїсти, а про те, що ти допомагаєш українському бізнесу. Вже по-іншому мислиш, по-іншому думаєш.

Мені здається, що всі ми стали добрішими, більш цілісною країною. І я дуже вдячний всім українцям, які зараз підтримують одне одного. Але музика пишеться, ресторани працюють… Ми просто всі разом, ми всі — одне ціле.

— Мішелю, ти ж нещодавно почала працювати ведучою "Орел і решка". Де вже побувала?

Michelle Andrade: Ми побували в дуже багатьох країнах, 45 країн майже за рік. Ми відзняли два сезони. Ви вже побачили 30 випусків. Але ми відзняли ще 12, які ще не вийшли. Тож чекаємо нових випусків "Орел і решка".

— Це перший досвід ведучої?

Michelle Andrade: У тревел-шоу — так. І це по-інакшому. Ти повинен спілкуватися з людьми, які іноді не хочуть розмовляти з тобою, ти повинен знайти підхід, ти повинен їсти те, що ти не завжди хочеш, і не дуже смачно іноді. Думаю, що, коли все стане на свої місця і ми переможемо, все повернеться потрошечки.

Позитив: І сподіваємося, що влітку ми знімемо програму в деокупованому Криму.

Прямий ефір