"Люди поділилися 50 на 50": чому Угорщина настільки суперечлива по відношенню до війни в Україні — розбір (ВІДЕО)

Першого ж дня роботи новообраний парламент Угорщини оголосив про запровадження в країні надзвичайного стану (НС) через війну в Україні. Виступаючи з парламентської трибуни, прем'єр-міністр Віктор Орбан заявляє: це вимушений захід для захисту країни. Тоді як Київ вважає запровадження НС черговим політичним піаром Орбана, який не приховує своєї проросійської позиції, повідомляє "Дом".

Віктор Орбан вчетверте поспіль і вп'яте за свою політичну діяльність обіймає посаду прем'єр-міністра Угорщини. За дуже тісні зв'язки з Кремлем у нового-старого глави уряду багато критиків як усередині країни, так і в Європі. У західних ЗМІ Орбана називають “скабка у боці ЄС та НАТО” через його суперечливу позицію. З одного боку, угорський прем'єр засуджує вторгнення Росії в Україну, надає притулок сотням тисяч українських біженців. І водночас закриває можливість транзиту озброєння через територію Угорщини.

Не менш суперечливі й самі угорці, коли йдеться про війну в Україні:

• "Угорці могли б робити більше для України. Думаю, якщо ми не готові посилати зброю, то принаймні ми можемо, і це теж важливо, — підтримувати вас морально";
• "Багато угорців думають, що Україна розпочала цю війну. Тут так само популярна думка, що українці утискають угорців на Закарпатті. Люди тут поділилися 50 на 50";
• "Я думаю, що війна почалася через порушення домовленостей. Ну, чи чогось такого. Я не знаю".

Окремим полем бою для Будапешта стала тема заборони імпорту російських енергоносіїв. Ще на початку березня Орбан заявив, що Угорщина засуджує вторгнення РФ до України. Але відмова від російського газу, за його словами,  стане "непропорційно великим тягарем" для країни, 90% жителів якої опалюють свої будинки газом. Та й з Москвою у Угорщини підписано довгострокові контракти на постачання палива в обхід України.

У той час як Європа докладає всіх зусиль, щоб знайти заміну російському газу, таку позицію угорського прем'єра Брюссель сприймає чи не як бунт. І президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн береться особисто переконати Орбана.

"Сьогоднішня дискусія з прем'єр-міністром Віктором Орбаном допомогла прояснити питання, пов'язані з санкціями та енергетичною безпекою. Ми досягли прогресу, але потрібна подальша робота. Я скликаю венчурну консультацію з регіональними гравцями, щоб посилити регіональну співпрацю з нафтової інфраструктури",  — написала президентка Єврокомісії в Twitter.

Через небажання відмовлятися від російських енергоносіїв Орбан ризикує розгубити навіть найдавніших своїх союзників — польських консерваторів. Традиційно ці сили об'єднували загальний євроскептицизм, проте тепер у польському істеблішменті критикують позицію Будапешта.

"Метою сьогоднішньої зустрічі є переконання Угорщини ввести ці санкції. Ми розраховуємо на те, що сила аргументів поступово подолає опір, адже в останні тижні вдалося подолати опір Німеччини та Австрії щодо деяких санкцій. Це доводить, що потрібно діяти та намагатися переконати. Хоча, звичайно, це нелегкі розмови. Польща та Угорщина займають у цьому питанні протилежні сторони", — зазначив спікер польського уряду Петро Мюллер.

Неоднорідна позиція й всередині угорського політикуму. Перша жінка-президентка Каталіна Новак відверто засуджує агресію Росії. Тиждень тому вона навіть присвятила підтримці України великий розділ своєї інавгураційної промови.

"От що ми думаємо з приводу цієї війни тут, в Угорщині. Ми засуджуємо путінську агресію, збройний напад на суверенну державу. Ми назавжди говоримо "ні" всім зусиллям щодо відновлення Радянського Союзу. Це не наша війна, але її ведуть і проти нас — угорців, які хочуть миру та процвітання. Ми вимагаємо розслідування та покарання за військові злочини", — заявила Новак.

Офіційно позиція Будапешта щодо шостого пакета санкцій ЄС проти Росії не змінилася, попри тиск Євросоюзу. Проте не виключено, що режим НС був запроваджений саме для підготовки країни до часткової або повної відмови від російських енергоносіїв. Принаймні таке можна припустити з роз'яснення посольства Угорщини в Києві. Там заявили, що запровадження режиму надзвичайного стану дасть уряду можливість запобігти певним шкідливим впливам на економіку та допомогти біженцям і громадянам країни.