Київські князі: історії визначних правителів Русі

Київська Русь була однією із найвпливовіших європейських держав. Про її найвизначніших правителів, коли і чому вони почали розколюватися дізнавайтеся у сюжеті програми "Ранок Вдома".

З київської князівни — у королеви Франції. 1050 року Ярослав Мудрий віддав свою розумну та чарівну доньку Анну заміж за французького монарха Генріха І. Та оскільки той постійно перебував у військових походах, Анна Ярославна багато років фактично сама правила країною і підписувала державні документи. Її неймовірна доля доводить, що Київська Русь була однією з найвпливовіших європейських держав. 

1054 року Ярослав Мудрий помер. Смерть великого київського князя вперше в історії не викликала міжусобиць у його дітей. Згідно із заповітом, київський престол посів його найстарший 28-річний син Ізяслав, а Чернігів і Переяслав лишилися вотчиною молодших — Святослава та Всеволода. Втім, літописи стверджують, що в Ізяслава не було ані сили, ані розуму, ані авторитету свого батька, щоб правити всією Київською Руссю. Навіть у Києві його не любили. Тож державу, за домовленістю, очолив так званий тріумвірат Ярославичів. Уперше та востаннє Київською Руссю правили відразу три князі. 1072 року вони доповнили Руську правду Ярослава Мудрого своїми законами, що відомі як "Правда Ярославичів". Головною новацією братів була заміна кровної помсти на грошовий штраф. Так, за вбивство княжого конюха чи іншого наближеного слуги кривдник мав виплатити 80 срібних гривень. За таку суму тоді можна було купити два десятки коней.

Того, хто наступним посів київський престол, вважали справжнім чародієм. За легендами, він був вовкулакою та вмів за бажанням перетворюватися на страшного звіра. Найімовірніше, такі чутки пояснювалося тим, що більшість мешканців Київської Русі погано знала Всеслава Брячиславича. Він був правнуком Володимира Великого та правив Полоцьком. Сьогодні це білоруське місто. Спершу Всеслав вступив у військовий союз із тріумвіратом Ярославичів, але 1064 року розсварився з ними та під час кількох військових походів пограбував Псков і Новгород. 1067-го князь Ізяслав розбив військо Всеслава та ув'язнив його в Києві. Проте вже за рік бранця запросили на київський престол. Всеслав дуже полюбився киянам, хоча йому довелось поступитися деякими володіннями, аби задобрити двох інших Ярославичів. Коли зганьблений Ізяслав 1069 року повернувся до Києва з польським військом, його зустріло київське народне ополчення на чолі зі Всеславом. Утім, із незрозумілих причин, князь-чародій раптом вирішив кинути своїх прихильників і повернувся до Полоцька. Можливо, боявся загинути від рук Ізяслава. Всеслав Чародій помер на своїй полоцький вотчині на початку XII століття.

1073 року брати Святослав і Всеволод знову вигнали Ізяслава з Києва. Тож він уже вдруге втратив престол. Проте встиг вивести зі столиці чимало скарбів і запропонував їх королю Польщі Болеславу ІІ Сміливому в обмін на військову допомогу. Однак той використав ці коштовності для фінансування своїх війн із чехами, а потім уклав союз зі Святославом і Всеволодом. Навіть після цього Ізяслав не здався, проявивши неабиякий характер. Він таки зібрав військо і розбив свого брата Святослава під Києвом 1077 року. Тоді старший син Ярослава Мудрого втретє зійшов на київський престол і навіть успішно захистив його від претендентів в битві на Ніжатиній ниві, однак був смертельно поранений. Заслуживши нарешті повагу киян, Ізяслав був урочисто похований в Десятинній церкві.

Читайте також: №13 серед найпопулярніших: як зріс попит на українську мову у світі