Кримськотатарська автономія: про життя в Криму сьогодні та після деокупації говоримо з Тамілою Ташевою

Таміла Ташева. Фото: novynarnia.com

Як в окупованому Криму змінилося ставлення до кримських татар після початку повномасштабної війни в Україні. Які репресії застосовуються до активістів на півострові та наскільки є можливість захистити свої права хоча б через адвоката. Які значні зміни відбудуться після деокупації півострова. Ці теми в інтерв'ю в рамках марафону FREEДОМ на телеканалі UA обговорюємо з постійною представницею президента України в АР Крим Тамилою Ташевою.

— Кримські татари зазнавали репресивного тиску Російської Федерації, починаючи з 2014 року. Продовжуються репресії після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Що відомо зараз про незаконно затриманих кримчан, де і за яких умов їх утримують?

— Після початку повномасштабної війни стало набагато важче отримувати інформацію з території тимчасово окупованого Кримського півострова. Але ми у будь-якому разі намагаємося отримувати якимось чином інформацію, зокрема, маємо свої внутрішні канали комунікації та мережу контактів у Криму.

Політв'язнів наразі 138 осіб, з яких 105 – кримські татари. Серед них і перший заступник голови Меджлісу Наріман Джилялов, якого було затримано рік тому.

Наразі тривають репресії щодо кримських татар. Зокрема щодо тих, кого вивозять із тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької областей, приписують їм якусь диверсійну діяльність або участь у батальйоні ім. Номана Челебіджихана (який у РФ визнано екстремістською організацією, в Україні ж він існує абсолютно на законних підставах).

Продовжують переслідувати й антивоєнних активістів, правозахисників та адвокатів. Наприклад, Лілю Гемеджі, Назіма Шейхмамбетова та Рустема Камільова позбавили адвокатської ліцензії. Тобто тепер вони на території Кримського півострова не можуть працювати як адвокати, й тепер затримані не мають професійного захисту.

— А чим адвокати не догодили окупантам?

— Переслідування адвокатів фіксується і на території Російської Федерації. Просто вони хочуть, щоб Крим був максимально закритий для зовнішніх зв'язків, інформації. Щоб жодна інформація не витікала з території півострова.

Вони розуміють, що адвокати активно комунікують із міжнародними організаціями, розповідають, що відбувається. Крім того, адвокати, що дуже важливо, відвідують своїх підзахисних на території півострова. Тобто вони заходять до СІЗО, беруть участь у "судовому процесі" тощо. Вони можуть поширювати інформацію про те, що відбувається, зокрема на території Сімферопольського СІЗО, Севастопольської колонії.

Насправді незалежні адвокати в Криму ще є, просто їх поменшає. Усунення дуже відомих і продуктивних адвокатів від роботи, звичайно, це великий удар по правозахисному руху на території окупованого півострова.

— Як за такої ситуації фіксувати порушення прав людини у Криму, щоб це можна було надати цивілізованому світу як доказ?

— Фіксація відбувається, в тому числі завдяки роботі громадянських журналістів, небайдужих людей, які приходять під будинки, де проводять обшуки, або до "судів", де відбуваються "судові процеси" над політв'язнями. Тобто фіксація відбувається. Інформацію передають міжнародним організаціям, українським правозахисним організаціям. Це дуже важливо.

Є таке поняття як цивільні захисники. За освітою вони найчастіше не юристи. Просто вони можуть фіксувати такі порушення та передавати потім до міжнародних організацій, чи громадянським журналістам, українським медіа. Це також дуже важлива частина роботи на території півострова.

— Корінний народ Криму переслідувався з особливою запопадливістю. Чому у Кремлі бояться кримських татар?

— Це довга історія. Російська Федерація хоче знищити Україну, українців, бо вважає її своєю колонією. Такою ж колоніальною була політика Російської Федерації стосовно Криму та кримських татар.

До першої анексії півострова, що здійснилася у 1783 році Катериною II, коли було зруйновано кримськотатарську державність — Кримське ханство, на території півострова мешкало 95% кримських татар.

І тому міфи про те, що Севастополь — місто руських моряків, що Крим ніколи не був українським та кримськотатарським тощо — це все пропаганда, яку століттями записували російські історіографи до українських підручників та світової історії.

Кримські татари, мешкаючи на своїй території, руйнують міф, що Крим є російською територією. Тому вони хочуть знищити кримських татар до єдиного.

Такі спроби були. Можна згадати, звичайно, 1944 рік, коли відбулася депортація кримських татар сталінським режимом. Це хоч і не Російська імперія, але за фактом Союз був радянською імперією. Сьогодні Росія представляє ту ж Російську імперію або Радянський Союз, тобто вони продовжують колоніальні практики, у тому числі із заселенням своїх російських громадян на територію Кримського півострова.

Кримські татари, розуміючи всю цю суть Росії, сприймають її як ворога, як зло. Тому у 2014 році, коли відбулася окупація Криму, вони не підтримували всі ці дії, вони підтримували незалежність, територіальну цілісність Української держави. Протягом 8 років вони чинили опір окупації, відповідно, саме тому переслідуються як велика об'єднана група людей.

— Які настрої зараз у Криму після так званих “хлопків”?

— Звичайно, ми стежимо за ситуацією через відкриті та через закриті джерела. Черга на виїзд із Криму дуже велика. Люди бояться того, що діється. Вони протягом майже 6 місяців бойових дій думали, що війна їх не торкнеться, хоча вона вже торкнулася їх дуже давно. Це заклик до російської армії, це строковики, які вже загинули під час війни. Тому чимало антивоєнних настроїв на території півострова.

Є кримські партизани. Я не думаю, що це супероб'єднана група людей, але це різні активісти.

Тобто велика війна, яку розв'язала Російська Федерація проти України, спровокувала фактично появу цілої плеяди людей у Криму, котрі ненавидять Росію і які почали активно про це заявляти.

Наприклад, Богдан Зіза, кримський активіст із Євпаторії, що облив жовтою та блакитною фарбами будівлю Євпаторійської адміністрації. Я можу назвати десятки таких справ, коли люди або через соціальні мережі, або з розповсюдженням листівок, або з одиночним пікетом виходили й казали: “Ні війні!”. Тож настрої дуже різні.

Звісно, люди переживають, бояться за своє життя. Але кримчани, як громадяни України, на мою думку, залишатимуться на території півострова до останнього. А зрадники та росіяни, які приїхали з території Російської Федерації, протягом останнього тижня активно виїжджають. Ми дуже підтримуємо такий виїзд, бо у будь-якому разі відповідальність за всі злочини завжди настає.

— Як ви вважаєте, чи буде змінено форму автономії Криму після деокупації? Якщо так, то якою вона буде?

— У 2021 році було ухвалено низку історичних рішень і для кримських татар, зокрема. Президент Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про корінні народи України”, який було ухвалено. Зараз ми на офіційному рівні маємо три корінні народи в Криму (кримські татари, караїми та кримчаки, — ред.), і вони мають право на самовизначення в межах Української держави.

Цього року ми працюємо над законом “Про статус кримськотатарського народу”, де низка норм уточнюється, і низка можливостей надається кримським татарам. Це і фінансування представницьких органів кримських татар, визначення цих органів, і питання використання природних ресурсів, і питання консультацій з представницькими органами й так далі. Тобто це ще більш поглиблена та розширена межа прав, які Українська держава надає кримським татарам.

Крим після деокупації однозначно виглядатиме як територія, яка є частиною України, звісно, з певними правами, розширеними для кримських татар. Всі інші речі зараз обговорюються. Або це буде автономія у нинішньому статусі, або це буде звичайний регіон, як будь-яка інша область України, або це буде національно-територіальна автономія.

Ключове, що йде діалог між представниками Меджлісу, Курултаю, тобто представницькими органами, лідерами кримських татар та представниками Української держави, різними державними органами, серед яких Міністерство з питань реінтеграції, Представництво президента України в АР Крим, Офіс президента України. Ми всі розуміємо, що реформу, звісно, треба робити, але яка форма буде, це ще дискусійно.

— Український режисер Наріман Алієв говорив, що після перемоги України тема автономії кримськотатарського народу буде на порядку денному. Також він казав, що деяких українців просто лякає вираз "автономія кримськотатарського народу" і в цьому є слід ще радянської пропаганди. Якби вам сказали, що фраза "кримськотатарська автономія" звучить страшно, що б ви відповіли?

— Я б не сказала, що це лякає. Не зовсім погоджусь із Наріманом. Мені здається, що людям необхідно роз'яснювати, що таке національно-територіальна автономія, чому кримські татари можуть претендувати на особливий статус — “корінний народ України”, що це означає згідно з міжнародним правом, що це означає у розрізі нашого руху та інтеграції до Європейського Союзу та так далі.

Тут було ухвалено дуже важливу стратегію з боку президента та нашого органу, у тому числі що ми рухаємося поетапно. У 2021 році ми ухвалили перший базовий закон, цього року ми сподіваємося встигнути ухвалити закон “Про статус кримськотатарського народу” і наступного року говорити про інші моменти, зокрема й про статус автономії.

Для всього потрібен час, для всього потрібне роз'яснення, у тому числі інформаційні кампанії для українського населення, як і для кримськотатарського. Тому що всі кажуть "національно-територіальна автономія", але далеко не всі розуміють, що це означатиме для кожного кримчанина, кримського татарина.

Тому ці речі потрібно також роз'яснювати. У тому числі це функція держави, Меджлісу та громадських діячів.

Прямий ефір