Крим потерпає від брудної води — як розв'язати проблему: "5 вопросов" з Євгеном Хлобистовим

В окупованому Криму наразі не спостерігають проблему нестачі води. Однак жителі півострова скаржаться на неякісну питну воду — часто вона або має неприємний аромат, або сильно забруднена.

Чому якість води сильно зіпсувалася і на яку небезпеку наражаються мешканці півострова — розповів експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Близько року тому в Криму була посуха. Потім на окупованому півострові почалися рясні опади, води стало багато, але вона була забруднена. Яка зараз у Криму ситуація з водою?

— Ситуація з водою покращилася, тому що були рясні опади й усі водосховища, понад 20 водосховищ Криму, мають нормативну водність. Це дає змогу сьогодні безперебійно давати воду для всіх водоспоживачів.

Звичайно, якість цієї води зовсім інша, оскільки водосховища довго стояли порожніми й цей суходонний стан водоймищ спричинив те, що сьогодні там вода перестала природним чином самоочищатися. Вона очищалася завдяки мікроорганізмам, молюскам, але вони, на жаль, не вижили в період повної посухи. Тож сьогодні ситуація з водою значно краща, ніж вона була навесні або на початку літа.

— У Криму планують пробурити 36 нових свердловин. У цьому окупаційна влада бачить вихід з водної кризи. Але екологи кажуть, що це може призвести до засолення ґрунту. Що вам про це відомо?

— Звичайно, буде засолення. Дійсно, неконтрольоване вилучення води з верхніх горизонтів і тим паче з глибинних горизонтів — це потенційна небезпека для навколишнього середовища, це потенційна небезпека для засолення ґрунту.

До того ж це може спричинити локальні потрясіння, локальне зміщення земної кори, зсувні процеси, мікроземлетруси, тобто руйнування інфраструктури. І другий момент — ми повністю не знаємо про якість води, яку будуть отримувати з 36 свердловин. Наприклад, вони хотіли знайти питну воду на дні Азовського моря, але якість цієї води була непридатною для пиття і навіть для гігієнічного вживання. Там потрібно було будувати виробництво з доведення цієї води до гігієнічної якості. Що будуть витягувати з цих свердловин, складно сказати.

— Які ще є шляхи розв'язання водної кризи в Криму? Чи може вижити Крим без дніпровської води?

— Може, звичайно. Звичайно, може вижити без дніпровської води за умови, що розподіл цієї води буде інший, ніж зараз. Сьогодні немає проблем і не було проблем для військово-промислового комплексу, для підприємств, які обслуговували військово-промисловий комплекс Криму. Дефіцит води на собі відчували тільки мирні громадяни, переважно які проживали, наприклад, поза містом Севастополь.

Місто Севастополь завжди забезпечували водою добре саме тому, що там проживає військова верхівка і верхівка силових структур — ФСБ та інші. І постачання Севастополя було більше політичним завданням, ніж господарським. А інші частини Криму, звичайно ж, страждали від нестачі води.

Сьогодні ситуація має такий самий вигляд — поки є вода у водосховищах, імовірніше, велика частина кримчан буде отримувати воду без проблем. Щойно кліматична ситуація зміниться — а це цілком можливо, що Крим знову буде потерпати від тривалої посухи, — буде зміна водного режиму, зміна режиму опадів, і тоді ситуація буде повторюватися. Води знову буде не вистачати.

Питання тільки в перерозподілі води. Відбувається стихійне збільшення кількості населення Криму, є постійно зростальні потреби військово-промислового комплексу, проводять нескінченні навчання. Скорочення споживання води саме в цих сегментах істотно поліпшило б водозабезпечення звичайного населення, цивільного населення Криму.

— Будівництво опріснювальних станцій — це розв'язання проблеми?

— Так, звичайно. Якби їх побудували так, як їх сьогодні будують в Ізраїлі, наприклад, або в Саудівській Аравії, або на Близькому Сході. У тому обсязі, в якому сьогодні вони існують в Криму — як ми знаємо, в Миколаївці відкрита така станція з нормативним обсягом опріснення близько 40 тисяч куб. м — це крапля в морі, цього недостатньо. Для того, щоб побудувати опріснювальні станції, достатні для водоспоживання всього Криму, потрібно витратити величезні гроші. Я так розумію, що на сьогодні це не готовий робити ні федеральний бюджет Російської Федерації, ні вже тим паче ніякі зовнішні запозичення в Крим неможливі через санкційну політику. Тому я думаю, що розмови навколо опріснювальних станцій залишаються такі, знаєте, приємною солодкою таблеткою для внутрішнього споживання.

— Жителі окупованого Криму також скаржаться на неприємний запах води в Сімферополі. Крім того, часто вона дуже брудна. З чим пов’язана така якість води? Це несправність труб або ж це осад, який іде з водосховища?

— Це і те, і те. Комунальні системи водопостачання в Криму не змінювали, і їх не планують змінювати, як нам відомо. Вони, на жаль, були не в кращому стані у 2013 році.

З іншого боку, цей осад — це проблема того, як заповнюють кримські водосховища. Наприклад, Сімферопольське водосховище майже висохло в нуль. Потім воно заповнилося і, звісно, заповнилося завдяки зливовим стокам і тому, що в нього вливали. Таким чином, якість цієї води у водосховищі після його заповнення зовсім інша.

Там дуже багато зважених речовин і механічних забруднень. По-хорошому, ця вода повинна була проходити додаткове очищення, фільтрацію, але, як я розумію, цього ніхто не робить.

Якщо ми говоримо, наприклад, про стан малих річок Криму, Салгиру, навіть за даними окупаційної влади, в Салгирі було понад сто гранично допустимих концентрацій забруднювальних речовин. Чесно кажучи, ця вода непридатна ні для якого вживання, навіть для поливу вулиць.