"Криваві вибори": зміну влади в Мексиці обговорюємо з експерткою центру "Стратегія ХХІ"

Одні з найкривавіших виборів в історії Мексики — 6 червня в країні обирали нових членів до федерального парламенту та місцевих органів влади. Це понад 21 тис. нових управлінців. Протягом передвиборчої кампанії вбиті близько 100 політиків. У подробицях розбиралися журналісти програми "На самом деле: мир" телеканалу "Дом" і аналітикиня Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Олександра Ковальова.

Низка вбивств

"Привіт, як справи? Я перебуваю в Мангіті, на вулиці Педро Гусмана. Якщо хочете, приходьте послухати мої пропозиції. Приходьте всі. Разом ми зможемо зробити багато чого. Велике вам спасибі. Я тут чекатиму на вас. До зустрічі", — таким було останнє звернення Альми Барраган.

Барраган хотіла стати мером міста Моролеон. Але жінку вбили за два тижні до виборів, а винного так і не знайшли.

"Ми просимо безпеки, і щоб настала справедливість", — каже донька вбитої Деніз Санчес Барраган.

Альма Барраган — одна з десятків кандидатів, убитих протягом виборчої кампанії. Вибори в Мексиці кожен раз супроводжуються не лише мітингами та роздачею листівок, але також вбивствами і викраденнями кандидатів.

Одного з політиків застрелили, коли він роздавав брошури на вулиці. Іншого — під час зустрічі з виборцями. Практично жодного дня не минає без нових смертей або замахів.

"Коли я почав говорити, з дороги пролунали постріли, вони стріляли в повітря і по людях. Спочатку було чутно зброю малого калібру, а потім зброю великого калібру. Ви не бачите цього на відео, тому що люди, які знімали, злякалися та почали бігти. Вони намагалися сховатися за вантажівками, в будинках або падали на землю", — розповідає кандидат у мери міста Кокуль Ерік Рамірес.

У 2018 році в країні відбулися загальні вибори. На них обирали президента, губернаторів штатів, мерів, членів парламенту. Під час кампанії, яка тривала 11 місяців, були вбиті 152 політики.

"Напади на кандидатів — це лише те, що на поверхні застосовуваного насильства. Є погрози, різні акти залякування, про багато з яких кандидати мовчать. Перелічені дії можуть бути дуже підступними, і можуть визначити результат виборів", — акцентує аналітик з питань безпеки Алехандро Хоуп.

Броньовані автомобілі, бронежилети й охоронці, надані урядом, стають частиною життя кандидатів на різні посади. Але навіть це не завжди може вберегти.

"Це змінює ваше життя, тому що ви повинні їздити на броньованій машині, до якої ви не звикли. Ви повинні бути обережні, бо не знаєте, що станеться. При цьому я повинен ходити по вулицях, я не можу перестати це робити. Я не можу перестати бачитися з людьми", — наголошує кандидат в мери Морелії Гільєрмо Валенсія.

Боротьба з наркокартелями

Високий рівень насильства в країні пов'язаний із діяльністю наркокартелів. Поряд із великими існує ще більше дрібних злочинних угруповань. І вони позбавляються політиків, з якими не можуть домовитися.

"Організована злочинність, якою б сильною вона не була, вимагає від держави можливості діяти. Якщо держава не з ними, вони не зможуть діяти. Якщо громада не з ними, їм неможливо працювати", — уточнює директор Національної громадянської обсерваторії Франсіско Рівас.

Три роки тому в США заарештували колишнього чиновника Гарсію Луну. Він був міністром безпеки при президенті Феліпе Кальдероні й активно виступав за війну з наркотиками. При цьому, за версією слідства, роками допомагав картелю Сіналоа уникати переслідування в обмін на мільйонні хабарі. Мексика, як і раніше, входить до числа найбільш корумпованих країн світу.

"Сумний факт, але нинішній президент повністю несе відповідальність за те, що він не запровадив нову політику безпеки, як було необхідно, а продовжив ту, яку критикував. Політику, яка почалася з президента Кальдерона", — коментує ситуацію в країні член партії громадянського руху в Мехіко Ройфілд Торрес.

Політика безпеки Феліпе Кальдерона передбачала війну з наркокартелями. Для цього в перші ж дні на посаді він підвищив зарплату в Збройних силах і поліції. Вони конфіскували гроші, зброю, наркосировину. У наступні роки їм вдалося заарештувати або вбити десятки лідерів наркокартелей. Протягом шести років правління Кальдерона (2006-2012 рр.) у нарковійнах загинули близько 60 тисяч осіб.

"Так, є очевидний взаємозв'язок між наркотиками, організованою злочинністю та насильством. Але моїм пріоритетом було не побороти наркотики самі по собі. Моїм пріоритетом була безпека сімей і верховенство закону. Ми навіть скасували кримінальну відповідальність за особисте зберігання наркотиків", — говорив Кальдерон у 2013 році.

Наступник Кальдерона Енріке Пенья Ньєто продовжив боротьбу. Але коли у 2018 році до влади прийшов нинішній президент Андрес Мануель Лопес Обрадор, він обрав політику "обійми замість куль", яка виключала насильство. Вона передбачала боротьбу з першопричинами появи наркокартелів: бідністю та безробіттям.

Обрадор обіцяв стимулювати економіку, щоб молодь не йшла до наркоторговців. Крім того — декриміналізувати частину наркотиків, збільшити фінансування нарколікарень і демілітаризувати поліцію. Але ця політика не допомогла знизити рівень насильства. А 2019 рік став найкривавішим роком в історії Мексики: було вбито майже 35 тис. осіб.

У невтішній статистиці Обрадор звинувачує політику своїх попередників. Він обіцяв справедливість сім'ям загиблих — але більшість вбивств так і залишаються нерозкритими. А мексиканці сподіваються, що вибори, які відбулися 6 червня, допоможуть поліпшити ситуацію.

"Я повторюю те, що говорила моя мати: це все закінчиться, ми не будемо продовжувати терпіти ці страждання, цей біль через відсутність безпеки та через цю ситуацію, в якій ми повністю покинуті. Я прошу правосуддя, справедливості якомога швидше. І того, чого завжди хотіла моя мати, — безпеки для нашого народу", — говорить Деніз Санчес Барраган, донька вбитої Альми Барраган.

Армія на вулицях

Про поточну ситуацію в Мексиці, обіцяні президентом соціально-політичні перетворення, та реакцію світу на обстановку в країні — в програмі "На самом деле: мир" говорить аналітикиня Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Олександра Ковальова.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Скільки триває така кривава передвиборча практика в Мексиці? Чому влада та правоохоронці не можуть вирішити це питання?

— Ситуація в Мексиці дуже складна. Нинішні вибори вважаються найкривавішими після виборів 2018 року, а насправді в Мексиці з 2006 року офіційно триває війна з наркокартелями, з об'єднаними злочинними організаціями.

Витрачено величезну кількість грошей, до цієї війни залучена насамперед армія. Зараз теж ситуацію вирішують не просто сили поліції, не просто Національна гвардія спеціального відділення, а армія.

Армія вже перебувала на вулицях Мексики з 2006 року. Але коли новий президент Лопес Обрадор прийшов до влади (в грудні 2018 року, — ред.), він говорив про те, що війна з наркокартелями буде закінчена, що вже вийшло цього досягти. Але потім він визнав свою помилку. І рік тому знову вивів армію на вулицю та дав їй ті ж самі повноваження, що є у Національної гвардії та поліції.

Не можна сказати, що нічого не робиться. Але важко сказати, наскільки досягнуті результати. Президент каже, що вони є. Наприклад, минулого року загальна кількість убитих по країні становила понад 35 тис. осіб, із початку цього року — 11 тис. Це теж величезна цифра.

За різними оцінками називають від 70 до 90 жертв, пов'язаних із виборами. Але це не лише люди, які безпосередньо брали участь. Це також діючі та колишні політики, політичні журналісти та члени сімей політиків.

— Проте йдуть у політику?

— У політику йдуть. І незважаючи на те, що найбільша кількість жертв називається саме у правлячої партії, саме вона знову отримала широку підтримку на виборах.

— Голосування назвали найбільшим в історії республіки. За офіційними даними, в списку виборців було близько 93,5 млн осіб. У Мексиці зараз економічна криза через пандемію. Як люди реагують на ситуацію в країні?

— Почнемо з того, що у виборах брали участь приблизно 50% виборців. Хоча для ситуації, яку ви назвали, це вважалося досягненням. Справа в тому, що в Мексиці прийнято, що рішення на виборах ухвалюється більшістю голосів — незалежно від того, яка кількість виборців брала участь.

Ну, яка була реакція людей? Важко сказати, тому що в ситуації терору в країні населення налаштоване не дуже позитивно й відносно до діючої влади.

— Під час виборів перемогу здобув президентський рух Національного відродження, що дозволить продовжити обраний соціально-економічний курс. Які подальші перетворення чекають на країну?

— Президент декларував, що перетворення допоможуть усунути негативний вплив попередньої корумпованої влади, яка отримувала всі привілеї. Він говорив, що перетворення будуть пов'язані зі зниженням фінансової нерівності в оплаті праці. Обіцяв революційні перетворення в соціальній структурі, зокрема — в положенні жінок.

Вже були проведені певні реформи щодо участі жінок у політиці. Результати видно в тому, що на цих виборах у восьми випадках великі пости, губернаторів і мерів, отримали жінки. Це безпрецедентно для історії Мексики — за всю історію країни при владі на таких посадах перебували лише вісім жінок. І одночасно — не більше двох. Зараз одночасно — вісім. Великий прогрес.

Багато в чому підтримка, яку отримала зараз партія президента, обумовлена ​​тим, що попередній уряд не виправдав очікувань громадян. І громадяни в якомусь сенсі голосують проти попередньої влади, проти нинішньої опозиції.

Але чинний президент, на його жаль і радість опозиції, теж не виправдав надій, і тому його партія не отримала в Палаті депутатів Конгресу тієї суми постів, на яку вони претендували.

У Мексиці, як і в Україні, рішення в парламенті ухвалюються більшістю голосів. Для цього потрібна третина депутатів. У минулому скликанні у партії президента була ця кількість. Зараз він її не отримав, хоча сподівається, що зможе її добрати завдяки двом іншим партіям, які входять до коаліції з його партією "Морена". Вони більшість отримають, але все одно для проведення реформ йому знадобиться ще й вести переговори з опозицією. У цьому разі ситуація для реформ ускладнилася.

— Як на обстановку в Мексиці реагує світова спільнота, зокрема США?

— Сполучені Штати, безумовно, стурбовані ситуацією з насильством. Ця ситуація вдарила не лише по населенню самої Мексики, а й по її міжнародному іміджу.

США, зокрема командувач підрозділом американської армії, який відповідає за Латинську Америку, вже заявив, що треба зміцнювати стіну та обмежувати доступ Мексики, мексиканців на територію Штатів. Насамперед, доступ членам злочинних організацій, безумовно.

Штати констатують, що мексиканський уряд не контролює 30% своєї території. Адже насильство відбувалося в певних штатах: в основному, на узбережжі Мексики, та штатах на кордоні з США. А це — основні канали доступу наркотиків, нелегальних мігрантів на територію Сполучених Штатів. І, безумовно, Штати зацікавлені в обмеженні доступу мексиканцям.