Украина наш дом

Кремлівський мандат: що буде із народними депутатами проросійських партій (ВІДЕО)

Верховна Рада. Фото: sluga-narodu.com

Від проросійського впливу на внутрішню політику намагаються захистити виборців українські законодавці. Рада національної безпеки та оборони України (РНБО) зупиняє діяльність колаборантів із мандатами, а Верховна Рада ухвалює закон, який має спростити процес заборони проросійських партій, повідомляє "Дом".

"Соціалістична партія України", "Опозиційна платформа — За життя" ("ОПЗЖ"), "Партія Шарія", "Наші", "Опозиційний блок" — фракцій цих партій у Верховній Раді та місцевих радах більше немає. Рішення призупинити їхню діяльність наприкінці березня ухвалила РНБО.

"Будь-яка діяльність політиків, спрямована на розкол чи колаборацію, не матиме успіху, але отримає жорстку відповідь. Тому РНБО вирішила, враховуючи повномасштабну війну, розв'язану РФ, та політичні зв'язки, які має низка політичних структур із цією державою, призупинити будь-яку діяльність низки політичних партій на час воєнного стану", — повідомив тоді президент України Володимир Зеленський.

Депутати із "ОПЗЖ" не розгубилися. Вже за місяць частина фракції створила нову депутатську групу "Платформа за життя та мир". У відповідь секретар РНБО Олексій Данілов порадив "тихо піти з Ради, поки їх не винесли".

Щоби припинити діяльність існуючих та не допустити створення майбутніх колабораціоністських партій Верховна Рада ухвалила законопроєкт 7172-1 про заборону діяльності проросійських партій.

"Війна продемонструвала, що дуже багато представників проросійських політичних сил займаються колабораціоністською діяльністю. Тому в парламентській залі цей закон знайшов дуже велику підтримку. І саме війна загострила всі ці, скажімо так, гострі кути та шкоду від діяльності таких політичних партій для Української держави", — прокоментував народний депутат (фракція "Слуга народу"), представник президента України в Конституційному суді Федір Веніславський.

Закон не припиняє діяльність колаборантів у Раді. Забороняти чи не забороняти — як і раніше вирішуватиме суд.

"Україна є демократичною правовою державою. Процедура заборони діяльності політичної партії України повністю відповідає європейським, західним нормам. Адміністративний суд при вивченні всіх обставин та всіх матеріалів, які надані Міністерством юстиції, ухвалює відповідне рішення: заборонити чи не заборонити діяльність політичної партії", — пояснив Веніславський.

Механізм виглядає так: Мін'юст звертається до суду із позовом. Суд ухвалює рішення протягом місяця. Партійці можуть подати апеляцію на це рішення, і знову місяць — вже на її розгляд. Займатися такими справами будуть лише два українські суди.

"Раніше такі позови розглядав Окружний адміністративний суд міста Києва. Наразі законодавець змінив суд — зараз це Апеляційний адміністративний суд у Львові, він розглядатиме ці справи в першій інстанції. А вже останньою інстанцією буде Касаційна адміністративна палата в межах Верховного суду", — деталізував старший аналітик Громадянської мережі "ОПОРА" Олександр Клюжев.

Проте заборонити партію — це не вигнати депутатів із Ради. Членів заборонених партій не позбавлятимуть мандатів. Це суперечить Конституції, кажуть експерти.

"Депутати представляють або український народ, або територіальні громади. Вони не представляють виборців конкретної політичної сили", — зазначив Клюжев.

Докладніше виписали законодавці й підстави для заборони політсили. Тепер серед них є виправдання чи заперечення збройної агресії проти України, а також уславлення дій та бездіяльність тих, хто цю агресію вчиняє. Адже колабораціоністська діяльність — це не лише відстоювання інтересів Росії в парламенті, але й насадження російських наративів суспільству — через телеканали та "кишенькових блогерів". Тому й боротьба з такими політиками має бути комплексною.

Читайте також: Чим відрізняються проросійські погляди політиків України та Європи — розбір від Фесенка

Нагадаємо, 20 березня на період воєнного стану Рада національної безпеки та оборони України призупинила діяльність 11 політичних партій, так чи інакше пов'язаних із Росією. Серед них: "Опозиційна платформа — За життя", "Партія Шарія", "Наші", "Опозиційний блок" та інші.

Прямий ефір