Контроль та залякування: експерти розповіли про особливості комендантської години в ОРДЛО

В окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) з 2014-го, вже сім років, діє режим комендантської години. Цивільному населенню заборонено з'являтися на вулиці після 11 години вечора і до 5 години ранку (за діючим там московським часом). Особливо критично до комендантської години ставляться молоді люди, багато хто з яких вважає, що у них просто вкрали сім років життя. Адже вони навіть не можуть просто прогулятися вечірнім містом.

Але якщо в ситуації 2014-2015 років ще можна було якось виправдовувати посилення режиму, то зараз, схоже, у самопроголошеної "влади" інші причини його продовжувати.

"По-перше, так зручно контролювати суспільство. Вони прекрасно розуміють, що це інструмент обмежень і контролю для зміцнення своєї влади, щоб чогось не сталося. Другий момент — інерція. Люди звикли так жити, це стало моментом, що організовує. Так, хоча є і незадоволені. Але територія живе шість років в такому режимі. Важко відмовитися від того, що стало стійкими правилами", — коментує телеканалу "Дом" засновник аналітичного центру "Інститут регіональної політики" Енріке Менендес.

Комендантська година — це незручність, яку по-справжньому можуть усвідомити лише ті, хто живе в її умовах. Після 20:00 далеко перебувати від будинку не варто — приблизно в цей час перестає ходити громадський транспорт. Після 22:00 неможливо купити ліки в аптеці або продукти в магазині, припиняє їздити навіть таксі. В цей час вулиці Донецька та Луганська стають порожніми — всі поспішають додому, щоб не попастися "комендатурі".

"До порушників комендантської години застосовується кілька санкцій — це адміністративний арешт, усне попередження та штраф", — говорить співзасновник громадської організації "Східна правозахисна група" Павло Лисянський.

На його думку, все це породжує корупцію — щоб не ночувати в "райвідділку поліції" до ранку чи не отримати 15 діб адмінарешту люди домовляються на місці.

Складніше тим, у кого український паспорт — для них покарання суворіше, ніж для власників так званих "республіканських паспортів" або паспортів Російської Федерації.

"Якщо людина попалася в період комендантської години, і у неї тільки український паспорт і немає паспорта РФ, до неї відразу застосовується арешт у вигляді 15 діб з подальшою трудовою повинністю. Таким чином вони дискримінують і змушують людей оформлювати російські паспорти", — вважає Павло Лисянський.

Сім років в режимі комендантської години — це унікальне явище не тільки для України, але і для всього світу. Як це може вплинути на психіку людини — невивчене питання.

"Я не знаю, чи переслідують вони навмисне таку мету. Але це так впливає на психіку людей, що вони перебувають в страху. Більшість із них перебувають в хронічному стресі. Так, це так спрацьовує на психіці людини", — зазначає психолог громадської організації "Восток SOS "Русана Дика.

Про те, що таке комендантська година, як вона впливає на життя людей в ОРДЛО, які покарання передбачені за її порушення — у програмі "На самом деле: Донбасс" телеканалу "Дом" розповів Дмитро Дурнєв, незалежний журналіст з Донецька. Останні його публікації присвячені специфіці життя в ОРДЛО. Деякі особливості він відчув і на собі.

Ведучий програми — Олег Борисов.

— Багатьом на вільній частині України важко уявити, як це — жити в умовах комендантської години. Розкажіть на власному прикладі: що це означає, як це сприймають люди.

— Люди не виходять на вулицю після 19:00. Всі знають, що приблизно з 21:00 вже погано працює транспорт, тому всі намагаються повернутися додому раніше.

У кафе та ресторанах вже о 21:00 до тебе підходять і кажуть, що пора розрахуватися. Усі розраховуються, бо відвідувачі закладу можуть поїхати додому на таксі, а персонал щовечора на таксі їздити не буде. До 23:00 треба опинитися вдома.

Тому тут такий цікавий феномен: коли люди збираються на вихідних в якомусь барі, то вони починають бурхливо святкувати десь в районі 6-7 години вечора. Тому що у кожного в голові, що до 9 години вечора треба буде йти.

Я в один зі своїх приїздів до Донецька зайшов в "Ганжубас" (Gung'Ю'бazz Bar) — це улюблене місце довоєнного періоду. Там виступала місцева група "Поліфонія", виконувала кавери відомих пісень. Раніше в дальній кімнаті в "Ганжубасі" грали у дартс. Я заходжу до кімнати, а там роздягальня для артистів. Мені кажуть: "Ви хто?", я у відповідь: "Журналіст". Мені кажуть: "Ви дивіться, не йдіть, зараз буде головний хіт".

Я вийшов з кімнати. І гурт виконує головний хіт — пісню, приспів якої звучить приблизно так: "Ми любимо місто своє, але о 23:00 нам усім пора додому". І всі починають стрибати й кричати цей приспів: "Ми любимо місто своє, але о 23:00 нам усім пора додому!". Це хіт про комендантську годину.

Ось таких речей в Донецьку — безліч. Місцеві жителі їх вже не помічають. Сім років під комендантською годиною — це вже вбивається в підкірку.

— Чим виправдовує місцева "влада" впровадження комендантської години? Чи розуміють жителі, навіщо це?

— Я спілкувався з представниками так званої місцевої "влади", і мені говорили, що комендантська година, насамперед, необхідна для того, щоб прибрати розгул злочинності. У всіх було відчуття розвалу будь-якого режиму державного управління, і тоді вводилася комендантська година. Це їхня версія.

Я думаю, що було чітке розуміння того, що в ці нові "правоохоронні органи" зайшло надто багато людей з кримінальним минулим. Що в "МГБ "ДНР", що в "МВС "ДНР" — всюди. Що нинішній "УБОЗ" — це практично організоване злочинне угруповання у повному складі. І, скажімо так, прибрати контакт населення ввечері, просто залишити населення по домівках — це технологічно повинно було різко зменшити можливість якихось ексцесів. І люди, які це придумали, тактично вирішували таку проблему.

І потрібно розуміти, що все-таки ця територія захоплена, і там мільйони людей. І ми бачили у 2014 році, що контролювати цю територію було вкрай складно. Тобто вирішувалися питання, як малою кількістю людей зі зброєю контролювати мільйони населення. І комендантська година — це класичний захід за будь-якої окупації.

— А що загрожує тим людям, які порушили комендантську годину?

— Людину, яка затримується за комендантської години, заарештовують і поміщають в найближчий "райвідділок поліції". Вона там сидить до 5 години ранку. Просидіти ніч у " поліцейському відділку" — це мінімальна міра покарання. Потрібно розуміти, що будь хто, затриманий вночі, розглядається як можливий диверсант. Тому, можливо, когось затримують ще й на довше.

— Я моніторю соціальні мережі. Люди з Донецька, Луганська виставляють свої відео, в яких розповідають про життя в так званих "ДНР" і "ЛНР". І ось насамперед вони говорять про комендантську годину. Так, не всі, але більшість проявляє своє невдоволення. Що-небудь може загрожувати там за висловлення невдоволення тією ж комендантською годиною?

— Прояви громадського невдоволення я не часто зустрічаю. Але я знаю людей, які заарештовані в Донецьку. Наприклад, хлопець, футболіст Павло Подвезко. Його заарештували за те, що він у 2014 році входив у Facebook-групу "Донецьк — це Україна". І у нього вдома над комп'ютером висіла футболка з принтом "Донецьк — це Україна". І хтось про це повідомив, і Павло сидить уже два роки. (Павло Подвезко був заарештований в травні 2018 року, "суд" відбувся в листопаді 2019 року, — ред.).

Я писав про Дмитра Сидельникова, викладача фізкультури Торгового університету в Донецьку. Його затримали за те, що він вів під чужим ім'ям сторінку у Twitter. Я подивився цю сторінку. Людина в Донецьку була повністю в українській парадигмі: він цікавився виборами, і публікував велику кількість чужих записів, присвячених виборам в Україні, щодо підтримки Порошенка тощо. Але це навіть не його записи. Ось його звинуватили там як "твіттерянина" за трьома статтями "Кримінального кодексу "ДНР", і він сидить вже 1,5 року.

— Чи можна констатувати факт, що люди залякані діями так званої місцевої "влади"?

— Не всі. Завжди підростає молоде покоління, яке просто не знає про те, що відбувається, або думає, що "заарештовані" — це десь далеко. Ось ми бачили в соцмережах: на Новий рік, 2 січня, група молодих хлопців вирішила погуляти в Донецьку. Вони взяли надувний басейн, встановили його на евакуатор, наповнили водою і двоє хлопців в плавках і в шапках сіли в басейн, а решта бігала навколо і знімала це все на телефони. І вся ця кавалькада викотилася на центральну площу Леніна. І виклали це в соціальні мережі.

Їх шукали всім "МВС", знайшли, оштрафували господаря цього евакуатора, і була спеціальна заява "МВС "ДНР" про те, що такі аморальні вчинки будуть суворо каратися.

Але якщо подивитися Tik Tok — там багато роликів викладають люди. А посадити можуть одночасно тільки 300-400 осіб на місяць. І все-таки саме усі люди не відчувають цього пресу. До когось він не доходить, а хтось все одно пише в соцмережах.