Конфлікт Косова та Сербії: чому серби будують барикади та хочуть "денацифікації" Балкан

Нові правила для місцевих сербів від адміністрації Косова, пов'язані з документами та номерами авто, викликали обурення сербської частини населення частково визнаної Республіки Косово. Люди почали перекривати дороги, зводити барикади. Косівські силовики стягнули цілі підрозділи, щоб не допустити зіткнень. У Белграді заявили: якщо права місцевих сербів будуть ущемлені, то можливий конфлікт. Силовики біля кордонів Сербії та миротворці НАТО у Косові перебувають у повній бойовій готовності, інформує "Дом".

Частково визнана Республіка Косово з 1 серпня хотіла заборонити в'їзд людям із сербськими посвідченнями особи та автомобільними номерами Сербії. Як альтернативу, пропонували отримати тимчасові документи. Північ визнаного 98 країнами ООН Косова частково заселена етнічними сербами, які виступають проти відокремлення регіону від країни, у конституції Сербії Косово є автономним краєм. Саме сербська частина населення досі користується у Косові сербською валютою та не змінює громадянство. Рішення відмовитися від сербських документів викликало низку протестів. Місцеві ЗМІ республіки повідомляли про блокування доріг, будівництво барикад, було чути стрілянину в північних районах. У низці міст звучали сирени.

Президент Сербії Олександр Вучич у зверненні до населення пізно ввечері 31 липня звинуватив владу Пріштіни у переслідуванні етнічних сербів і заявив, що косовсько-албанська поліція може опівночі розпочати військову операцію проти сербів. Тоді в мережі почали викладати кадри нібито стягування спецназів Сербії та Косова до спільних кордонів.

Вучич у своєму зверненні закликав албанців, які населяють більшу частину Косова, до миру, попередивши, що не буде капітуляції Сербії.

А прем'єр-міністр Косова Альбін Курті звинуватив президента Сербії у шовінізмі. Курті повідомив про постріли у бік місцевої поліції Косова, звинувативши в цьому "бунтівні елементи, які контролює уряд Сербії на півночі".

У партії президента Вучича одразу заговорили про "денацифікацію" Балкан.

Фактично будь-який конфлікт Сербії з Косовом можна розглядати як конфлікт із НАТО. Адже на тлі Югославської війни 1998 року вибухнула Косівська війна між албанськими повстанцями та самою Югославією. Уже в березні 1999 року в конфлікт втрутилися країни НАТО. Контингент Альянсу в Косові на сьогодні становить близько 4 тисяч осіб із 28 країн, серед них і кілька десятків військовослужбовців України, повідомляють у "Косово Форс".

Загальна ситуація з безпекою у північних муніципалітетах Косова залишається напруженою. Місія KFOR під керівництвом НАТО уважно стежить за ситуацією та готова втрутитися, якщо стабільність опиниться під загрозою, відповідно до свого мандату.

Читайте також: Плацдарм для російського впливу на Балканах: чому Сербія не підтримує санкції проти РФ (ВІДЕО)