Коли повітря в Україні стане чистішим: "Официальный разговор" із Русланом Стрільцем

Український уряд розробив законопроєкт "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення" з жорсткими нормами, які відповідають європейському законодавству. Цей законопроєкт пропонує ввести інтегрований дозвіл на викиди забруднювальних речовин для підприємств, що забруднюють навколишнє середовище.

Коли законопроєкт буде реалізований і як уряд бореться із забрудненням повітря зараз — розповів заступник міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Руслан Стрілець у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Ірина Твердовська.

— Зараз норми викидів в Україні знижені порівняно з європейськими країнами. Чому так сталося?

— На сьогодні існує наказ Міністерства захисту навколишнього середовища і природних ресурсів, в якому затверджені гранично допустимі концентрації викидів для всіх підприємств. Це стандарт, який теоретично не впливає на якість життя людей в межах санітарної зони цього підприємства. Але це рішення було ухвалено в 2006 році, і потім всі зрозуміли, що великі об’єкти просто не в змозі швидко досягти таких показників. Тому їм дали можливість за певний період здійснити модернізацію.

— Вони цього не зробили, і тепер їм ще занизили показники?

— Ні, у них модернізація повинна була закінчитися в 2020 році. Модернізаційні заходи відбуваються на багатьох підприємствах-забруднювачах. Наприклад, найбільший забруднювач країни — "АрселорМіттал", Кривий Ріг — вони заклали в 2020 році фундамент для будівництва фабрики огрудкування, тобто це той технологічний елемент, який дасть змогу закрити стару аглофабрику 1950-х років і, відповідно, значно знизить викиди в атмосферне повітря. Але їм для побудови потрібно буде, я думаю, близько двох років.

Так, багато об’єктів дійсно не досягають встановлених норм. Свої корективи внесла і пандемія. У зв’язку з цим уряд ухвалив рішення відтермінувати на рік введення нових норм. На сьогодні роблять усе можливе, щоб стабілізувати цю ситуацію, і я впевнений у тому, що найближчим часом ми з новими силами будемо контролювати виконання цих термінів.

— Київ постійно потрапляє до топ-10 міст із найбруднішим повітрям. З чим це пов’язано?

— Перша причина — це автомобілі, величезна кількість транспорту, затори. Друге — коли ми говоримо про те, що в Києві забруднене повітря, ми ґрунтуємося на аналізі даних, які беруть із мереж громадського моніторингу. Є популярний сайт Air Quality Index, є ще низка різних ресурсів, які показують поганий стан повітря в тому чи іншому місті. Але проблема полягає в технології вимірювання.

Якщо ви звернете увагу, то поганий стан повітря зазвичай показується восени, коли у нас відбувається температурна інверсія — тепла земля починає остигати і з’являється туман. І туман сприймається як пилове забруднення. Тому що методи вимірювання якості повітря в недорогих датчиках сприймають туман як пил при вологості понад 90%.

Тобто це помилка, яка призводить до не зовсім об’єктивними даних. Якщо ми візьмемо іншу температуру навколишнього середовища, буде інша вологість, відповідно, і дані будуть абсолютно інші.

— Чи є в Україні програма якісного вимірювання повітря?

— Протягом кількох останніх років вже активно розвивається регіональна програма з установки якісних постів моніторингу якості атмосферного повітря.

Якщо ми говоримо про Київ, то в місті буквально нещодавно відкрили два таких пости. Це дороге устаткування, пости розташовані на лівому березі. Я знаю, що Київська міська державна адміністрація планує в 2021 році продовжувати цю програму. Такі самі позитивні приклади є в Київській і Дніпропетровській області.

Результатом якісної реалізації цієї програми є злагоджена робота центральної влади і місцевої влади. Тому що балансоутримувачем все одно буде місцева влада, обслуговувати все одно буде місцева влада.

Наше завдання — зробити єдині правила, які б відповідали нормативам Європейського Союзу. Зрозумілі правила, за якими всі зможуть працювати. І коли ми зможемо отримувати інформацію з усіх таких постів в Україні, ми зможемо показати людям, чим вони дихають насправді. Коли ми будемо мати ці дані, ми зможемо ухвалювати ефективні управлінські рішення.

— Коли це буде?

— Ми вже активно працюємо над цим. Я думаю, що анонсувати поки рано, але найближчим часом ми вже будемо показувати маленькі перемоги не тільки в моніторингу, але і в цифровізації адміністративних послуг, які надаються міністерством.

— В якій європейській країні найчистіше повітря?

— Складно сказати, це залежить від щільності населення в тому чи іншому місті. Якщо ми говоримо про малі країни — Естонія, Литва, Латвія — там чистіше, тому що щільність населення значно менша. Можемо також взяти острів Кіпр — там чисто. Амстердам — дуже цікавий кейс, тому що уряд Амстердама вже дуже давно заборонив в’їзд до центру міста машинам з двигунами внутрішнього згоряння. Але там треба ще брати до уваги те, що вони розташовані поблизу великого водного об’єкту, і троянда вітрів така, що ті забруднювальні речовини, які потрапляють у повітря, просто розсіюються.