Яке житло хотіли би отримати, розповіли переселенці з Донбасу — опитування

Наявність житла досі залишається для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) основою для безпеки і здатності до пристосування до нової території проживання. Про це йдеться у моніторинговому звіті "Житлові потреби, наміри та можливості ВПО. Дніпропетровська, Запорізька і Харківська області", який було підготовлено спеціалістами благодійного фонду "Право на захист" і оприлюднено сьогодні, 1 квітня, передає "Дом".

Переважна більшість переселенців називають оптимальним рішенням своїх житлових потреб наявність квартири. Достатньо навіть кімнати в гуртожитку — для 6,3% респондентів, а комунальної квартири — для 4,6%. Респонденти, які мешкають в гуртожитках, частіше за інших надавали перевагу квартирі, зазначається в звіті.

"Подальше вивчення показало, що більшість респондентів, які зазначили прийнятним рішенням квартиру, мали на увазі комунальну власність із можливістю подальшої приватизації (60%). Серед мешканців гуртожитків і респондентів віком понад 60 років ця частка перевищила 76%, тоді як серед орендарів цей варіант вибрали лише 41%", — йдеться у звіті.

Приватний будинок частіше, ніж в середньому, вибирали респонденти у віці 24-34 років (37%). А старша група зазначала кімнату в гуртожитку (12%) або комунальній квартирі (10,6%).

Пільгова іпотека або соціальне житло — з сумою оплати оренди і комунальних послуг, що не перевищують 20% від доходу домогосподарства — є наступним популярним варіантом.

Бажання отримати соціальне житло — більш поширений варіант серед респондентів у віці від 50 років (понад 16,5%).

Пільгова іпотека була найпопулярнішим варіантом серед орендарів (28%) та у віковій групі 35-49 років (21%). Водночас мешканці гуртожитків повністю проігнорували іпотеку й зазначали співфінансування як другий найкращий варіант (16%).

58% респондентів віддали перевагу варіанту отримання будинку з комунальною власністю, для якої передбачено подальшу приватизацію: понад 70% серед осіб віком 24-34 роки та майже стільки ж серед людей віком понад 60 років.

Оренду зазначили майже 14%, однак тільки 4% мешканців гуртожитків були б задоволені таким варіантом. Кімната в гуртожитку як задовільне розв'язання житлового питання була переважно популярним вибором серед тих, хто вже мешкав у місцях компактного поселення (МКП), модульних містечках і гуртожитках (88%). Крім того, 67% із тих, хто вибрав цей варіант, були віком за 60 років.

Схожа ситуація спостерігалася й у випадку кімнати в комунальній квартирі: 82% із 49 респондентів були похилого віку та здебільшого серед тих, хто вже проживав у схожих умовах (90%).

У випадку земельної ділянки 84% респондентів очікували, що вона має йти разом із покинутою чи незакінченою будівлею, показало опитування.

Загалом, на думку переселенців, для того, щоб місце проживання було визнано зручним для поселення, воно повинно мати:

• належне транспортне сполучення — 91,6%;
• хоча б якийсь медичний заклад — 86,6%.

Наявність можливостей працевлаштування та шкіл теж мали значну вагу.

"Транспортне сполучення було менш важливим для мешканців гуртожитків (56%) і людей віком понад 60 років (26%). Натомість охорона здоров’я мала значення лише для кожної другої особи з наймолодшої вікової категорії, тоді як більш як 92% людей, віком понад 50 років, приділяли цьому більше уваги, ніж у середньому. Доступність була вагомою для найстарішої категорії опитаних, школи – для людей у віці від 24 до 49 років (понад 76%), а дитсадки для вікової категорії у 24-34 роки (49%)", — йдеться у звіті.

Відзначимо, що звіт містить результати опитування ВПЛ щодо їхніх житлових потреб. Моніторинг відбувався в Дніпропетровській, Запорізькій і Харківській областях. Було опитано 1066 переміщених осіб, які проживають в місцях компактного проживання та інших типах житла. Від січня до початку вересня 2020 року було здійснено 444 моніторингових візитів.

Читайте також: "Доступне житло для ВПО": коли в Сєвєродонецьку закінчать будівництво 250 квартир

Як повідомлялося раніше, близько 42% опитаних переселенців визнали, що не збираються повертатися додому на території Донецької і Луганської областей, які нині є тимчасово непідконтрольні Україні. Переважна більшість ВПО розглядає таку можливість, але за дотримання деяких умов.