Як захистити Україну: загострення на Донбасі, "Захід-2021" і приклад Ізраїлю

11-12 вересня в зоні проведення операції Об'єднаних сил внаслідок обстрілів незаконних збройних формувань (НЗФ) загинули четверо українських військовослужбовців, ще 15 були поранені. До цього такі масштабні обстріли фіксувалися п'ять років тому.

НВФ перестали дотримуватися підписаних у липні 2020 року домовленостей щодо режиму припинення вогню, й кількість обстрілів зростає в геометричній прогресії.

У зв'язку з довгостроковою ситуацією міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що Україна повинна брати приклад з Ізраїлю. Він має на увазі, що Україні потрібно покладатися на себе в захисті своїх інтересів — і в дипломатичному, і у військовому плані, тому що Захід не завжди дотримується обіцянок.

"Ця країна (Україна, — ред.) винесла низку гірких уроків, які говорять, що обіцянки Заходу, ймовірно, не будуть виконані. Ми не віримо обіцянкам... Обставини не залишають вибору. Армія, дипломатія й український народ — ось що нам потрібно, щоби вижити", — сказав Кулеба в інтерв'ю британському виданню The Independent.

Про ситуацію на Донбасі в програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" докладніше говоримо з Юрієм Кочевенком, військовим експертом, директором Міжнародного центру протидії російській пропаганді.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

—Почнімо з осіннього загострення на Донбасі. На вашу думку, з чим це пов'язано?

— Не можна розглядати ситуацію на сході України у відриві від того, що відбувається на інших напрямах. Хотілося використати фразу "на інших фронтах", але не знаю, наскільки це може бути доречно. Але зараз же на території Білорусі тривають російсько-білоруські військові навчання "Захід-2021". І безумовно, це позначається на напруженості загалом, і зокрема на сході України.

І у нас є інформація, що там [на Донбасі] теж відбуваються навчання російських військ. Зокрема навчання артилеристів, які містять бойову практику й відпрацювання навичок по українських позиціях. Ось так от навчають російських солдатів.

— 17-19 вересня відбудуться вибори до Держдуми РФ. Залучатимуть до голосування і жителів окупованих територій України. Чи можна загострення та вибори скласти в один пазл?

— Безумовно. Ми про це говоримо вже від початку року. Адже ескалація почалася не вчора, і не тиждень тому, і навіть не місяць. Упродовж усього цього року відбувається постійне брязкання зброєю, деякі демонстраційні дії. З одного боку, дійсно загроза від противника існує, — він може напасти. Але, з іншого боку, він просто психологічно вимотує ось цією своєю постійною присутністю, постійним брязкотом зброї та спробою залякати.

І для певного електорату всередині самої Росії — це важливий сигнал. Їм доводиться пояснювати так, що "Росія — в кільці ворогів, Україна може напасти, і США може напасти". Але це потрібно підтверджувати якимись доказами. І ось ці бойові загострення є цим "доказом". Подивіться, вже до істерії дійшли всі нинішні російські пропагандистські токшоу. Був якийсь момент, коли тема України менше була присутня, але зараз — знову. І, напевно, російські ЗМІ навіть більше, ніж українські, цитують наших воєначальників, наше вище військово-політичне керівництво. Така "увага" до нас.

— Ви, як військова людина, як оцінюєте ситуацію на Донбасі?

— Зараз вона дійсно стабілізувалася з тієї позиції, що прийшло якесь розуміння — і у командирів безпосередньо на місцях, і у вищого військово-політичного керівництва. Вони нарешті один одного, мені здається, почали вже чути й розуміти. Тим більше, що відбулася зміна у вищому військовому керівництві, й вона повинна цьому сприяти. Адже на посади прийшли саме бойові офіцери, люди з практичним бойовим досвідом — головнокомандувач [ЗСУ], його перші заступники, командувачі військ.

Тобто зараз дійсно спокійна готовність — я би так це назвав. І це демонструють навчання "Об'єднані зусилля-2021", які проводить з 22 вересня Україна у відповідь на російсько-білоруські "Захід-2021" (тривають з 10 до 16 вересня, — ред.). На них до нас прибули із 15 держав наші партнери. Зокрема з озброєнням і технікою. Всі вони відпрацьовують певний сценарій навчань і певні навички. Але водночас вони готові в разі потреби відбити будь-які агресивні дії з будь-якого напрямку, будь то північ або південь, звідки б зараз не прийшли.

— А як прокоментуєте думку міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, що Україні доведеться брати приклад з Ізраїлю?

— Після того, як я повернувся з війни [на Донбасі], я завжди цю думку намагаюся доносити. Тому що союзники можуть бути мінливі. Ніхто за нас, заради нас не воюватиме.

Але я додам, що ця модель, про яку говорить пан міністр, має на увазі глибоку взаємодію та взаємну довіру між суспільством і державою, щоб усі сили нації в разі необхідності повстали на її захист.

Для цього повинна бути дійсно гнучка система національного опору, й суспільство має довіряти вищому військово-політичному керівництву. А вище військово-політичне керівництво має довіряти громадянам.

Звісно, Ізраїль — прекрасний приклад. Треба до нього прагнути.