Як вирішити проблеми малого бізнесу: "Официальный разговор" із Ксенією Ляпіною

У більшості країн Європейського Союзу малий бізнес займає лідируючі позиції, оскільки у нього є низка переваг. Проте в Україні частка малого і мікробізнесу становить лише 10-15%.

Чому так відбулося і з якими проблемами стикається малий бізнес в Україні — розповіла членкиня Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва при президентові України Ксенія Ляпіна в ефірі програми "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Дарина Вершиленко.

— Що малий і середній бізнес приносять державі?

— По-різному. Малий і мікробізнес — це дуже маленький внесок, близько 10-15% ВВП. Середній бізнес становить основний внесок у ВВП, як і великий. Тобто 70% ВВП — це великий і середній бізнес. А 15-25% — це малий і мікробізнес.

Водночас за зайнятістю у нас зовсім інша картина. Малий і мікробізнес — це половина зайнятості в усьому бізнесі України. Ці види бізнесу стають основними роботодавцями. А у великому бізнесі кількість найманих працівників скорочується. За останні 10 років цю тенденцію видно дуже чітко. Це відбувається через те, що у великого бізнесу ефективність зростає за рахунок використання технічних засобів і за рахунок скорочення зайнятості.

Тобто люди зі своїми компетенціями викидаються на ринок, і вони ж становлять основне зростання зайнятості в малому і мікробізнесі. Як наймані працівники і фізичні особи-підприємці.

Чим відрізняється малий і мікробізнес від великого і середнього? Насамперед, компетенціями. Мікробізнес — це альтернативна зайнятість. Людина не отримує особливого прибутку, але водночас має стабільний дохід, працює. Вона сама собі створює робоче місце. Вона сама собі й менеджер, і бухгалтер, і юрист, і все інше, що необхідно для забезпечення суб’єкта господарювання в Україні.

— Які дві найбільші проблеми малого та мікробізнесу ви можете назвати?

— Зайві регуляції у всій сфері.

Насамперед потрібно спростити трудове законодавство. Прибрати бюрократію, зберігши права найманих працівників, яких скорочувати не можна.

Існують графіки робочого часу, графік відпусток. Існує купа наказів, які треба видавати. Існує необхідність за три дні до початку відпустки видати відпускні, інакше нараховується штраф.

Уявіть собі, що ваш працівник приходить і каже: "Ось гаряча путівка, мені завтра треба їхати". А ви йому кажете: "Ні, дорогий. Держава захистила тебе так, що ти поїдеш через три дні, коли твоя путівка вже давно згорить".

Потрібно ввести нові електронні способи ведення документації, щоб підприємець і працівник могли разом цей договір заповнити, вставивши необхідні параметри, підписати електронним підписом і забути. І тоді в усі необхідні фонди приходило б повідомлення про те, що працівник прийнятий на роботу, приступив до роботи і так далі.

— Чи не вийде так, що вся бюрократія залишиться, тільки тепер в електронному варіанті?

— Це можливо, але робити цього не можна. Тому ми і говоримо про те, що цей договір має базуватися на скороченій кількості параметрів. Тобто багато з того, що є на сьогоднішній день, прибирається. Залишаються тільки ключові речі: зарплата, умови роботи, тому що багато робочих місць вимагають якихось спеціальних умов, графік роботи.

Наприклад, людина погоджується, що вона буде працювати після обіду і до 20:00. Це не традиційний робочий день, але працівникові так краще. Наприклад, він зранку доглядає за дитиною, а потім звільняється.

Друга проблема, яку пропонує вирішити наша рада, — пом’якшення вимог законодавства про ринковий нагляд. Це нове європейське законодавство, й Україна взяла на себе зобов’язання запровадити його. Це правильно, адже воно захищає права споживачів. Превентивний спосіб захисту прав споживачів — це коли є технічний регламент, в якому встановлюються вимоги до безпеки продукції на ринку. Будь-яка продукція на ринку, звідки б вона не взялася, має відповідати цим вимогам безпеки.

Але є цікавий момент. Сам закон написаний так, що навіть якщо твоя продукція зовсім не шкідлива і відповідає вимогам, але у тебе немає супроводжуючих документів, то ти вже винен. Хоча закон писався не для цього. Закон концентрує увагу саме на небезпечних товарах. Тобто якщо товар введений в обіг і він є небезпечним, тоді настає відповідальність, штрафи. А якщо у тебе просто немає якихось документів, але товар відповідає вимогам і він безпечний, то відповідальності ти нести не маєш.

— Ви казали, що введення касових апаратів лобіюється середнім бізнесом.

— Це лобіюється організованим рітейлом із зрозумілих причин. У 2013-2015 роках була сильна криза і суттєве падіння бізнесу. Об’єми реалізації середнього бізнесу впали вдвічі й досі не відновилися. Водночас малий і мікробізнес впали трохи, і вже відновили обсяги продажів.

І малий, і мікробізнес працюють, насамперед, в сфері торгівлі. Про що це говорить? Фіскальний касовий апарат — це величезна бюрократія, яка вимагає значних витрат і яка взагалі нікому не потрібна. Це просто здорожує роботу мікробізнесу, створює додаткові гачки для податкової і не вирішує проблем, які задекларовані. Тобто не бореться з контрабандою, не бореться з ухиленням.

Податкова оптимізація при цьому зберігається. Тому, на наш погляд, це неефективний, дорогий спосіб, який не вирішує ніяких проблем. Тому ми вважаємо, що потрібно повернути все в нормальне русло. Чи потрібні способи боротьби з ухиленням? Звичайно, потрібні, але ці способи мають бути ефективні, на відміну від тотальної фіскалізації.