Як купувати менше: про розумне споживання говоримо з Юлією Шмаковою

27 листопада — Всесвітній день відмови від покупок. Особливо актуально це після "чорної п’ятниці", коли люди часто купують бездумно.

Що таке розумне споживання і чому іноді краще відмовлятися від багатьох речей — розповіла головна редакторка спільноти розумного споживання Юлія Шмакова в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Анна Кузіна та Костянтин Войтенко.

— Що таке розумне споживання?

— Розумне споживання — звучить дуже тяжко та дивно для нашого сприйняття. Ми споживаємо. Що розумне, що нерозумне? Насамперед ідеться про те, що ми усвідомлюємо, що ми робимо. Тобто ми усвідомлюємо те, що відбувається.

Припустимо, ми заходимо до супермаркету, обираємо банальну якусь їжу для себе чи ще щось. Ми повинні просто розуміти, що тягне за цим продуктом далі. Тобто що з ним далі відбувається. Що нам дасть цей продукт як продукт для людини. Наскільки він поживний, наскільки олів’є краще за авокадо.

До речі, авокадо в цьому випадку гірше. Тому що для зростання авокадо вирубують ліси. Його вегани хочуть зараз вилучити чи вже вилучили зі списку їхніх корисних продуктів. 

Наразі пішов тренд на екологічність, на перероблення всього. Ми просто намагаємося проговорити, що добре, а що погано. По-перше, погано здавати речі на переробку. На переробку йде лише 1% від того, що ви принесли. Це майже нічого. Вони відсівають величезну кількість речей, оскільки з них мало що можна зробити. Можливо, чи в поганому стані, чи простіше... Тобто їх треба випрати, відбілити, їх треба перекроїти, розпороти, а це роблять зазвичай ті самі діти, які в Бангладеші їх шиють. Вони їх і переробляють. Тільки їм за день платять не долар, а 50 центів, бо перероблення легше візуально. Насправді ні. Викидів під час переробки громаддя. Майже до виробництва нового.

У цей момент, коли ви здаєте свої речі, компанія вручає купон на знижку. 10% дають зазвичай або 20%. І ось ти щойно приніс старе і що зробив? Купив нове. Виходить ця ось вирва надспоживання, бо тебе на цей гачок екологічності й упіймали.

Надспоживання пов’язане не лише з одягом. Я зараз забіжу наперед. Але коли ми вже зайнялися одягом, 33 речі в гардеробі. Ось у мене в гардеробі 33 речі. Звучить страшно. Рахуймо разом. Три сорочки, припустимо. Ось уявіть, що у вас три сорочки. Три пари джинсів, три спідниці. У вас піджаки чи жакети. Три пальта, три куртки. І я не маю 33 речі.

Ще фішка в тому, що будь-якої миті повинні ці речі дістати наосліп із шафи, і вони повинні між собою поєднуватися. Ускладнюється завдання, розумієте? І ще це все має вас характеризувати. Умовно, якщо Анечка одягне ці речі, всі скажуть: "Ти на Ольгу якось схожа". Тобто ці речі ще повинні вас характеризувати як особистість.

— Тобто в ідеалі цей підхід має зменшити покупки?

— Зменшити покупки та робити їх грамотнішими. Ще є фішка у сенсі одягу. Якщо пара живе разом, то можна ще купувати речі одні на двох. Ось у нас, скажімо, піджак розміру XL розміру на мене буде як пальто. І на мені виглядає дуже непогано. І якщо ми їдемо в подорож з невеликим рюкзачком, ми можемо туди речей взяти менше і звільнити місце для чогось іншого. Тобто запит на міцність та позачасовість.

— Як ваша спільнота може призвести до зменшення покупок?

— Одна річ слугує кілька разів. Нині настільки якісні речі. Той самий поліестер, який ми всі ненавидимо, чудовий матеріал. Він до того, як почне розпадатися, 400 років пролежить на звалищі незайманим. Тобто це дуже міцні, якісні речі.

Дитячі речі дуже добротні зараз роблять. До речі, я маю подругу, директорку з маркетингу однієї мережі. Вони продають взуття. Я якось заходжу — нубукові дитячі черевики Timberland коштують приблизно як дорослі. Я кажу: "Віолето, скажи, як так?" Вона каже: "А на дітей не шкода". Розумієте, деякі ще мають генетичний жах: "Це що ж, моя дитина доношуватиме?" Дехто ненавидів колготки старшої сестри, розумієте? І не хочуть повторити цей патерн для дітей.

А ось у Швеції, наприклад, абсолютно інше до цього ставлення. Вони здають дитячі речі в аренду, меблі. Не потрібно купувати дитяче ліжечко. Воно у використанні до року. Деякі діти ще й не сплять у ліжечках. Тобто вони ці речі здають у найм. Немає потреби купувати. А як у нас? З’явилася дитина — купуємо коляску, пеленатор. Меблі обов’язково різні: хлопчикам — голубенькі, дівчаткам — рожеві. Зараз ще гендерно нейтральні речі відбуваються. Якось важко українцеві звикнути.

— Маєте щось, що взято в прокат?

— Ні, ми ще не виросли. Нині навіть з’явилися послуги прокату дитячих іграшок. Це також величезна стаття бюджету. І діти дуже швидко втомлюються зараз. Якщо ми грали однією лялькою все життя, то зараз діти мають дуже широкий вибір.

Ось зараз з’явився в Україні сервіс оренди дитячих іграшок. Ти не хочеш витрачати час і ресурси — ти просто береш їх на прокат. Знову ж таки зроблено все добротно, проходить дезінфекцію дуже серйозну. Я здивована, що це з’явилося, тому що це свідчить про те, що є попит на це. Сервіси не з’являються просто так.

— Розкажіть кілька лайфхаків, як менше купувати.

— Перший лайфхак — це не ходити до ТРЦ. Ось серйозно. Якщо ви уникатимете на своєму шляху торгового центру, вам не спаде на думку щось купити. Там просто кричить із кожної праски: купи мене, 1+1=3. І ти вважаєш, що треба взяти.

Ще це стосується якоїсь речі, припустимо, ви надумали, що вам потрібен червоний светр, ви повинні собі зробити невеликий челендж. Вибрати із трьох червоних светрів. Наприклад, в одному магазині ви знайшли светр, він непоганий. У другому трохи дорожчий, але теж непоганий. А в третьому склад класний, український виробник. І відкласти рішення на тиждень. Статистика свідчить про те, що ви взагалі забудете, навіщо вам цей червоний светр. І не повернетеся до нього ніколи.

— А "чорна п’ятниця", знижки?

— Напередодні "чорної п’ятниці" ціни штучно завищують. Коли був перший карантин, хвиля інтернетзамовлень дуже зросла. Люди сиділи у стресі, натискали цю кнопку. Розумієте, дофамін виділявся і якось спокійніше було. Але можна, скажімо, скасувати замовлення. Це стосується чого завгодно.