Зміна клімату може заважати Україні ставати аграрною наддержавою

Анна Аккерманн

12 січня 2021року

The Atlantic Council

Минулий рік був найспекотнішим за всю історію спостережень в столиці України. Всього за 2020 рік у Києві було побито 36 різних температурних рекордів, зокрема 12 — тільки в березні.

Реальність зміни клімату стає все важче ігнорувати. Дійсно, 2020 рік був роком рекордно високих температур для всієї Європи. Однак роль України як нової сільськогосподарської наддержави робить її особливо вразливою для негативного впливу змінного навколишнього середовища.

В останні десятиліття клімат Києва поступово змістився на південний. Зима стала м'якше, а літо набагато тепліше. Погода в українській столиці все більше нагадує Одесу середини XX століття, але без благодаті чорноморського бризу.

Це явище не обмежується Києвом або північчю країни. Найяскравішим і тривожним фактором зміни погодних умов в Україні в 2020 році була відсутність дощів. Українське сільське господарство в значній мірі залежить від опадів, але протягом минулого року дощі були нерегулярними й випали на 8% нижче річної норми. На сході та півдні України в минулому році було зафіксовано найменшу кількість опадів, особливо сильно постраждали Донецька, Луганська та Миколаївська області.

Вплив цих несприятливих умов разюче. За даними Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України, країна втратила 570 000 га озимих культур через тривалі посухи та незвично сильні весняні заморозки. Подальші посухи у весняний і літній сезони привели до додаткових втрат, включаючи 200 000 га кукурудзи та зниження врожайності по всій країні.

Це загрожує підірвати статус України як одного з провідних світових експортерів сільськогосподарської продукції. Протягом маркетингового сезону 2019-2020 років Україна відвантажила на міжнародні ринки 57 млн тонн зерна, що становить приблизно 16% світового експорту. Однак в поточному сезоні експорт різко впав у порівнянні з минулим роком через менший врожай, викликаний суворою посухою. За повідомленнями ЗМІ, до грудня 2020 року експорт зерна знизився на 16% у порівнянні з обсягами за той же період роком раніше.

Оскільки зміна клімату може позначатися на українському сільському господарстві, Міністерство охорони навколишнього середовища країни в межах прогнозування відзначає тенденцію подальшого посилення і географічного поширення посух, збільшення площ, схильних до опустелювання.

Тоді як південні регіони країни повільно адаптуються до відсутності опадів і розвивають складні іригаційні системи, посухи в даний час стають все більш звичайним явищем в сільськогосподарських регіонах північної та північно-східної України, де раніше такі умови не були проблемою.

І також очевидно, що заходи з адаптації та пом'якшення згаданих наслідків життєво важливі для збереження позиції України як провідного виробника сільськогосподарської продукції.

Менша кількість опадів — лише одне з кількох негативних наслідків зміни клімату в Україні. Інші аспекти включають ерозію ґрунту, зміни в рослинності, порушення циклів сівозміни та поширення нових хвороб сільськогосподарських культур і бур'янів. Вирішення цих проблем означає необхідність впровадження ряду нових практик і технологій.

Кліматично оптимізоване сільське господарство може допомогти підвищити продуктивність, одночасно підвищуючи стійкість до екстремальних погодних явищ і скорочуючи викиди парникових газів. Тим часом, поєднання зрошення і ведення сільського господарства може принести ряд супутніх вигод т. зв. "водному сектору", одночасно сприяючи розвитку сільського господарства на основі більш стійких підходів до управління водними ресурсами. Ці та інші рішення, ймовірно, ляжуть в основу Національного плану України з адаптації до зміни клімату, який в даний час готується урядом.

"Європейська зелена угода" та стратегія ЄС "Від ферми до вилки" пропонують Україні додаткову мотивацію для поступового переходу до більш стійких методів ведення сільського господарства. Європейський Союз продовжує переглядати та зміцнювати свої стандарти екологічної та продовольчої безпеки, тоді як існують плани потроїти власне виробництво органічної сільськогосподарської продукції в ЄС в найближче десятиліття.

Це має допомогти переконати українських сільськогосподарських виробників в необхідності інвестувати в модернізацію, сумісну з кліматом, щоб забезпечити постійний доступ до прибуткових ринків Європейського Союзу.

За останні кілька років Україна увійшла в п'ятірку найбільших експортерів сільськогосподарської продукції в ЄС. У 2019 країна посіла друге місце серед постачальників органічних продуктів для споживачів ЄС. За оцінками експертів, Україна має потенціал для десятикратного збільшення виробництва органічних продуктів харчування протягом року.

При цьому є можливість для значного подальшого зростання. В останні роки спостерігається різке зростання міжнародних інвестицій в сільськогосподарську інфраструктуру України. Та модернізації ще належить пройти довгий шлях, який обіцяє значне підвищення врожайності. У найближчі десятиліття Україна може стати ключовим гравцем у глобальній продовольчій безпеці.

Якщо Україна хоче нагодувати світ, вона має, перш за все, протистояти величезним викликам, створюваним ескалацією зміни клімату. Середовище, яке змінюється — це глобальна проблема, яку необхідно вирішувати всім країнам, але в разі України це також національний економічний пріоритет.

За матеріалами The Atlantic Council