Іпотека під 3% та 7%: розбираємося з експертами у деталях житлових програм для ВПО

Іпотека під 3%. Фото: kanaldom.tv

У переселенців з Донбасу та Криму з'явилася нова можливість знайти своє житло. В Україні 17 травня стартувала програма іпотечного кредитування, за допомогою якої внутрішньо переміщенні особи (ВПО), у яких немає у власності нерухомості, можуть взяти кредит під 3%. Це не єдина житлова програма для переселенців — у кожній такій є свої нюанси.

У темі розбиралися журналісти програми ""На самом деле: Донбасс" телеканалу "Дом", експерти та гість програми — заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Інна Драганчук.

Квартира в іпотеку під 7%

Із січня цього року запрацювала програма "Доступна іпотека під 7%". Нею можуть скористатися всі українці, а не тільки переселенці. Різницю між ринковою та програмною ставкою за іпотечними кредитами банкам компенсує Фонд розвитку підприємництва.

Журналіст Олексій Фалін — переселенець з Луганська, живе в Києві. Він вирішив скористатися програмою і купує житло в іпотеку під 7%. Поки він — один із небагатьох. Хтось вирішив, що відсоткова ставка занадто висока, хтось злякався бюрократичної машини, інші не наважуються зв'язувати себе грошовими зобов'язаннями на десятки років.

"Я кілька років вивчав іпотечні програми, шукав житло. Але відсоткова ставка, чесно кажучи, лякала. Роки чотири тому іпотечна ставка була 24% річних. Це неможливо. Зараз стандартна іпотечна ставка у банках знизилася до 14-16%", — говорить Фалін.

Олексій зазначає, що в процесі були труднощі та неприємні сюрпризи, але він все ж радий своїй новій невеличкій квартирі під Києвом.

Переселенець попереджає: перед тим, як брати іпотеку, потрібно обов'язково розрахувати додаткові витрати.

"Згідно з програмою, перший внесок становить 15%, але в будь-якому випадку вийде значно більше. У мене вийшло десь 25-27%. Також говорять, що відсоткова ставка — десь 7%. Насправді вона вийде десь у 9%, бо щорічно треба оплачувати страховку житла та життя", — пояснює переселенець.

Крім того, не всі забудовники працюють з іпотекою, і не всі банки просять перший внесок менше ніж 50% від вартості житла. Олексій звернувся в один із банків, який кілька років тому став державним, там йому спочатку називали одну цифру, але потім підняли перший внесок до 65%. Ці умови для переселенця виявилися непідйомними й тоді він звернувся до "Ощадбанку".

"Я паралельно шукав квартиру і спілкувався з банком. Щойно менеджер банку сказала — подавайте документи, на цьому етапі вони з менеджеркою з продажу нерухомості вже самі сконтактувалися. Я в більшості цих процесів не брав участі. Менеджерка з продажу надала всі документи в банк, банк їх оформив. Десь півтора тижні я чекав відповіді від банку, щоб мою заявку затвердили", — розповідає Олексій Фалін.

Олексій Фалін у своїй новій квартирі. Фото: kanaldom.tv

Луганчанину тричі довелося переносити підписання договору, бо програма не дає точної відповіді на питання: чи потрібна довідка переселенця, щоб оформити іпотеку.

"Щоб отримати іпотеку, треба мати довідку про прописку (реєстрацію). Я таку довідку мати не можу, у мене житло — на окупованій території. Довго вирішували, чи треба мені звертатися до Центру надання адміністративних послуг, щоб отримати довідку, чи досить буде довідки переселенця. Нарешті юристи банку вирішили, що довідки переселенця буде досить", — продовжує Фалін.

Попри складності, переселенець вважає, що іпотека під 7% в його випадку — найкраще рішення.

Іпотека під 3%

Питання доступного житла актуальне для величезної кількості громадян України. У країні офіційно зареєстрованих переселенців — близько 1,5 млн.

"У нас всього 1 млн 466 тис. офіційно зареєстрованих переселенців. Понад 45% переселенців, згідно з опитуваннями, хочуть брати участь в житлових програмах. Тобто це близько 600 тисяч", — зазначає заступник міністра у справах ветеранів і ВПО (2019-2020 рр.) Руслан Калінін.

Руслан Калінін. Фото: kanaldom.tv

За останні 7 років держава запустила 6 житлових програм, але всі вони обмежені — грошей в бюджеті на них в повному обсязі не вистачає.

Чиновники кажуть, що державі було б набагато важче з житлом для переселенців, якби не допомога закордонних донорів. Так, кілька програм в Україні профінансував німецький банк розвитку KfW. Один із проєктів, на які KfW виділив 25 млн євро, стартував в середині травня — це "Іпотека під 3%".

"Особливість цієї програми: кредитна ставка — 3%, кредит дається не більше ніж на 20 років або до настання пенсійного віку. Початковий внесок — 6%", — пояснює основні умови Руслан Калінін.

Щоб стати учасником програми, потрібно подати заяву особисто в регіональне управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву ("Держмолодьжитло") або в електронній формі через вебпортал "Дія".

Система буде відбирати переможців з бази рандомно (як у лотереї). Це і є головна відмінність від колишньої програми по іпотеці під 3% для переселенців і учасників АТО — раніше відбір претендентів відбувався згідно з чергою. При відборі учасників нової програми будуть присутні представники Мінреінтеграціі, "Держмолодьжитла" і міжнародний консультант — представник Німеччини.

"Умови однакові. Але нова програма краще тим, насамперед, що на неї вже є 25 млн євро. А на державну програму ("Іпотека під 3%", — ред.) у нас було у 2019 році 200 млн грн, потім у 2020-2021 роках закладалося по 17 млн грн, тобто ми бачимо різницю бюджетування цих програм", — коментує голова правління "Держмолодьжитла" Сергій Комнатний.

Німецький грант розрахований на два роки. Сума надходитиме траншами. "Іпотека під 3%" підходить тільки для переселенців, у яких у власності немає житла на підконтрольній території.

"Житло йде з розрахунку 21 кв. м на людину плюс 10,5 кв. м на всю сім'ю, і є гранична ціна вартості за квадратний метр. Припустимо, якщо ми говоримо про Київ, то це до 27 тис. грн за "квадрат", — додає Руслан Калінін.

Наприклад, в межах кредиту допустима площа для сім'ї з двох дорослих та одній дитини — 73,5 кв. м (21 + 21 + 21 + 10,5). Якщо ця сім'я живе в Києві, то може отримати кредит на таку квартиру в розмірі 1,8 млн грн. Родині потрібно буде заплатити 119 тис. грн початкового внеску.

Іпотека під 3%. Ілюстрація: kanaldom.tv

Але не варто забувати про досвід таких людей, як Олексій Фалін. Він взяв 7-відсоткову іпотеку, але підготовчі витрати будуть приблизно такими ж — страховка, пошук і оцінка житла і так далі.

Українські правозахисники кажуть, що більшість пільгових програм в країні є недоступними для низки переселенців. Комусь заважає вік, у когось недостатньо висока зарплата, деякі програми пропонують тільки тимчасове житло, що не вирішує проблему остаточно. Чиновники відповідають: так було і буде завжди не тільки в Україні, але в усьому світі.

"Не було і не буде ніколи універсальних програм, які б підходили абсолютно всім", — вважає Сергій Комнатний.

Сергій Комнатний. Фото: kanaldom.tv

"Іпотека під 3%" на початковому етапі забезпечить житлом приблизно 1500 сімей. А гроші, які ці сім'ї будуть повертати, погашаючи кредит, підуть на фінансування нових кредитів для інших сімей переселенців.

Переселенців насправді менше

Про житлові програми говоримо з заступницею міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Інною Драганчук.

Ведучий — Олексій Мацука.

— Ось ми розповіли про програми житлового кредитування. Але переселенці часто їх критикують за те, що програми не дозволяють отримати житло найбільш незахищеним, у яких невеликий прибуток. Це питання вирішується якось урядом?

— Питання забезпечення житлом залишається відкритим, незалежно від всіх зусиль, які докладає уряд України та наші міжнародні партнери. Питання не може бути вирішене в будь-якому випадку найближчим часом.

Інна Драганчук на зв'язку зі студією телеканалу "Дом"

Що стосується програм забезпечення житлом саме малозабезпечених, соціально вразливих груп переселенців. Це, насамперед, наші програми субвенції — "70 х 30", коли житло купується місцевими громадами, при цьому 70% його вартості оплачується коштом субвенції з держбюджету, а 30% — коштом місцевого бюджету. І таке житло залишається в результаті в органів місцевого самоврядування, у власності громад. Воно видається переселенцям, і житлом можна користуватися необмежений час. Це найпоширеніша практика у світі в розв'язанні таких проблем.

Але в цілому, не існує, на жаль, світових прикладів, які могли б нам вселяти оптимізм. Коли в один момент країна, яка опинилася в ситуації, як в Україні, могла б одномоментно забезпечити всіх, хто потребує, житлом. Саме в приватній власності.

Важливо ще сказати, що це не проблема виключно якоїсь категорії переселенців. Це проблема, яка стосується конкретно і моїх родичів, і моїх друзів, які продовжують жити хто в орендованих квартирах, хто в орендованих кімнатах. Відповідно, ця проблема стосується всіх.

— І таких всіх — близько 1,5 млн осіб. Й усі 1,5 млн не зможуть, напевно, отримати житло.

— Давайте чесно. Не 1,5 млн. Ми говоримо, що у нас офіційно зареєстровані 1,5 млн переселенців. Але з них близько 700-800 тисяч все-таки залишилися проживати на тимчасово окупованих територіях. Тобто, напевно, цифра мінімум в 1,5-2 рази менше. Ми це бачимо і за соціальними виплатами. Ми бачимо рух коштів, який зараз спостерігаємо в Пенсійному фонді.

Відповідно, в реалі вони зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. Але напевно їх все-таки в 1,5-2 рази менше.

— Що можете сказати про новий етап "Іпотеки під 3%", яка реалізується за кошти KfW?

— Так, програму вдалося запустити завдяки банку KfW. Але вона могла бути реалізована ще кілька років тому. На жаль, бюрократичні процеси зайняли набагато більше часу з обох сторін, щоб нарешті цей кредит став доступний нашим громадянам.

Але варто також сказати про те, що будь-яка реалізація фінансових програм буде нести певні ризики, позитивні та негативні моменти для учасників цих програм. Одномоментного і зрозумілого поняття ніколи не буде.

Прямий ефір