Іпотека під 7% і лізинг під 5%: чим відрізняються нові житлові програми

У 2021 році в Україні видадуть 5 тис. іпотечних кредитів на житло під 7% річних. А програмою фінансового лізингу під 5% річних зможуть скористатися 20 тис. сімей. Також покупка квартири стане доступною для внутрішньо переміщених осіб.

"Доступна іпотека по 7%" — це урядова програма, а фінансовий лізинг під 5% надає державна "Українська фінансова житлова компанія", яка створена при Міністерстві фінансів.

Крім того, в цьому році будуть реалізовані масштабні проєкти будівництва нових доріг і мостів, відновлення шкіл і спорткомплексів. Більше розповіла народний депутат України Олена Шуляк у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча програми — Ірина Твердовська.

Що обрати — 5% чи 7%?

— Чи справді зараз українцям доступніше придбати нове житло?

— Зазначу, що багато десятиліть в Україні не було єдиної зрозумілої стратегії — що робити для того, щоб для українців квартира була доступною.

На сьогодні є розуміння на рівні й Офісу президента, і за ініціативою Володимира Зеленського. І уряд починає розробляти різні програми, щоб на житло не потрібно було збирати десятиліттями. Щоб вже зараз була можливість купувати житло.

Перші іпотечні кредити були надані вже в березні.

Читайте також: Перших учасників держпрограми "Доступна іпотека 7%" привітав президент

За 2021 рік іпотека під 7% буде доступна для 5 тис. сімей. А ще за програмою фінансового лізингу 20 тис. сімей отримають житло під 5% на рік на строк до 20 років.

Насправді про такі ставки та такі можливості раніше могли мріяти тільки європейці. А сьогодні, мені здається, що ми вже стаємо набагато ближче до Європейського Союзу. Тому що про умови в 5%, 7% можна говорити й для українців.

— Для порівняння: які умови іпотеки у європейських країнах?

— Якщо говорити про європейців, то з них різними іпотечними програмами користуються близько 26-30%. Це саме ті, які ось прямо зараз користуються такою можливістю. Якщо говорити про українців — то менше 1% можуть дозволити собі іпотеку.

Тому що у нас дуже високі ставки — 20% річних. Так це торік було 20%. А до цього ставки були набагато вищі. А у Європі це — 0,6%, є 1%, є 2%, є 3-5%.

Тому можливість в Україні фінансового лізингу під 5%, іпотеки під 7% — це величезний крок до європейських правил ринку. І головне — всі розрахунки в гривні, ніяких валютних операцій.

— Як стати учасником цих програм? Умовно кажучи, у мене не повинно бути ніякого житла, є якийсь віковий ценз, це тільки для молодих людей?

— Сподіваюся, що програма фінансового лізингу під 5% буде більш доступна, ніж програма іпотеки під 7%.

Тому що ці 7% ставки можливі тільки з тієї простої причини, що зараз держава буде компенсувати банками ставку понад 7%. Зрозуміло, що такою програмою зможуть скористатися не всі.

Більш детальна інформація є на сайті Міністерства фінансів (у розділі "Доступна іпотека під 7%", — ред.). Який пакет документів подавати, яка максимальна сума кредиту, яка компенсація, який механізм тощо.

Підхід до кожного кандидата буде індивідуальний. На сьогодні завдання уряду — зробити так, щоб таку доступну іпотеку отримали безпосередньо ті люди, які потребують власного житла, а не ті, які вже мають десятки квартир, здають їх в оренду, отримують додатковий дохід.

— Як буде контролюватися цей момент?

— Програма "Доступна іпотека під 7%" враховує всі ці моменти. І, звичайно, буде перевірятися і те, скільки в тебе є житла, перше — не перше, нове — не нове, і так далі. Тому що нам дуже важливо нівелювати ось цей ефект соціальної несправедливості.

— Виходить, що є програма під 5% та під 7% ...

— Я ставила питання міністру фінансів: чи не боїться він, що буде якась конкуренція між урядовою програмою і програмою "Української фінансової житлової компанії". Колеги кажуть — не бояться.

— "УФЖК" — це ж державна компанія?

— Звичайно, це державна компанія. Вона заснована у вигляді акціонерного товариства. Але це державна компанія, яка буде отримувати гроші в статутний фонд безпосередньо або з бюджету, або через випуск облігацій.

Але важливо, щоб уже сьогодні були програми й з іпотеки, й з лізингу. Річ у тому, що нинішнє банківське законодавство дає можливість забудовникам зводити житло іноді не за правилами. А це — ризики, тому банки не хочуть знижувати іпотечну ставку.

І ось якщо ми говоримо про іпотеку, то позичальник житло отримує відразу у власність, а якщо ми говоримо про фінансовий лізинг — це оренда свого житла, яке через певний час може стати твоєю власністю.

Тобто, фінансовий лізинг несе менше ризиків для банків, які дають такі позики, ніж іпотечні кредити.

"Велике будівництво" і КПВВ

— У Верховній Раді ви очолюєте міжфракційне об'єднання "За велике будівництво", тобто займаєтеся програмою "Велике будівництво". Що на нас чекає у 2021 році?

— Якщо говорити про дороги державного значення — оновлення понад 20%. А якщо брати разом із місцевими, то понад 30%.

Буде багато різних масштабних проєктів, починаючи від будівництва, реконструкції великих мостів, закінчуючи дорогами великої протяжності, які просто будуть "зшивати" нашу країну. Але ми також зробимо великий акцент на ті ж дитячі садки, школи, спортивну інфраструктуру, яка раніше взагалі не була у фокусі уваги. Щоб вони продовжували оновлюватися, і щоб темпи були не менші, ніж торік.

Але не забуваємо про проєкт "Велика реставрація". Тому що Україна славиться своїми пам'ятками культури та історії. Ну, і "славиться" тим, що часто такі об'єкти знаходяться не в дуже доглянутому стані.

— Чи знаєте ви про якісь особливо цікаві проєкти у Донецькій та Луганській областях?

— Якщо дивитися на підсумки 2020 року, ми бачили, як змінилися КПВВ (контрольно-пропускні пункти в'їзду-виїзду, — ред.). Тепер вони мають всю необхідну інфраструктуру. Тут є банки, "Нова пошта", заправки.

Думаю, що така інфраструктура має бути доступна не тільки на КПВВ, а по всій території Луганської та Донецької областей. Та ж банківська та інша інфраструктура має бути у фокусі пріоритету місцевої влади. Для цього не потрібно багато коштів, часу витрачати на проєктування. А люди мають отримувати всі необхідні послуги буквально в тому місці, де вони, безпосередньо, мешкають.

Читайте також: Що чекає недобудови та "хрущовки": "Неофициальный разговор" із куратором будівельної сфери у ВР Оленою Шуляк