Інтеграція переселенців — що робить Україна: "5 вопросов" зі Снавером Сейтхалілєвим

Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на період до 2024 року нещодавно презентувала віцепрем'єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. У документі прописано шість цілей, що допоможуть в інтеграції переселенців.

Які потреби у ВПО є зараз і що Україна робить, щоб спростити їхнє життя, — розповів заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Снавер Сейтхалілєв у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Стратегія інтеграції внутрішньо переміщених осіб — про що йдеться в цьому документі?

— Це стратегічний документ, який складається із шести цілей. Це й реалізація житлових прав, і працевлаштування, і права на соціальний захист, доступ до медичного забезпечення, доступ до документів. Створення умов для інтеграції ВПО до місцевих громад. Це документ, над яким ми працювали дуже довго, та залучалася максимальна кількість учасників. Дуже широким було обговорення. Тому вийшов насправді дуже якісний і глибокий за змістом документ.

— Цей документ запрацює вже після деокупації тимчасово непідконтрольних Україні територій?

— Ми зараз говоримо саме про стратегію інтеграції ВПО. Сама стратегія — до 2024 року, але документ уже працює.

— Які запити найчастіше виникають у людей із тимчасово окупованих територій?

— Ми регулярно проводимо таку аналітику, за чим їдуть люди. Зазвичай на перших місцях — це отримання та оформлення документів, паспорта, закордонного паспорта, вклеювання фотографії. Далі стосовно Криму йде статистика, переважно щодо отримання медичних послуг, оформлення документів тощо. Щодо Сходу також є статистика оформлення транспортних засобів. Тобто дуже широкий спектр питань.

Наразі Центри Дія відкривають по всій країні. На Сході це дуже велика подія, тому що центр повністю інтегрований із додатком "Дія". Відповідно, у ньому громадяни можуть використовувати цифрові копії документів.

— Понад два роки тому українська влада почала облаштовувати центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) на КПВВ на адмінкордонах Криму та Донбасу. Наразі такі роботи тривають поблизу Чонгара. Які це дає результати?

— Так, абсолютно правильно. Щодо КПВВ "Чонгар" — вся інфраструктура вже перейшла на баланс міністерства. Окреме спеціалізоване державне підприємство займається повністю обслуговуванням, прибиранням території, тобто забезпеченням діяльності контрольного пункту. Щодо КПВВ "Каланчак" — процес передачі на баланс ще в процесі, але прискорюється максимально, тобто очікуємо, що до кінця року він теж буде передано на баланс і повноцінно виконуватимуть абсолютно всі регламентні роботи щодо забезпечення діяльності цього центру. Власне, це у нас філософія того, щоб бути максимально близькою до громадян, зокрема й фізично.

Хочу зазначити, що ми працюємо в онлайні. Якщо людина має біометричний паспорт, ID-карту або закордонний паспорт, вона може зайти на портал "Дія", де доступно близько 70 послуг. Але ми працюємо над тим, щоб усі наші послуги переводити в онлайнформат та робити їх доступними для громадян.

— Людям на непідконтрольних територіях безпечно користуватися цими послугами? Адже за людьми можуть стежити, люди бояться заходити на українські ресурси.

— Важко відповісти на це питання повноцінно. Я знаю точно, що багато державних українських сайтів там блокують, тому громадяни часто використовують VPN, щоб обходити наявні блокування. Ідея — щоб держава була максимально доступною для наших громадян. Звісно, ​​кожен вирішує собі самостійно, оцінюючи ті чи інші ризики, які є.

— Скільки українських біометричних паспортів отримали мешканці тимчасово окупованих територій?

— Така статистика є, ми регулярно оновлюємо дані з Державної міграційної служби. Ми можемо говорити про понад 800 тис. наших громадян із Криму та зі Сходу, які отримали біометричний паспорт та мають місце прописки на тимчасово окупованій території. Це дані за останні п'ять років.

Динаміка постійно зростає. Отримання документів — одна з головних причин, чому люди приїжджають на контрольовані території.