Імітація процесу або реальна перспектива: чи відбудуться вибори до Держдуми на території ОРДЛО

Временно оккупированный Донецк. Скриншот видео: kanaldom.tv

Вже у вересні Росія планує провести парламентські вибори. Потенційні виборці — жителі окупованого Донбасу, що мають російські паспорти. Експерти кажуть, що Кремль розраховує на цей електорат — і не так задля кількості голосів, як заради пропагандистських цілей. Якщо вірити даним російських ЗМІ, кількість паспортів РФ на непідконтрольному Донбасі до осені досягне позначки в пів мільйона.

Організація процесу голосування проблематична. Одним із рішень Кремля може стати відкриття виборчих дільниць просто в Донецьку чи Луганську. В "республіках" заявляли про декілька варіантів: електронне волевиявлення через сайт Держпослуги або повторення досвіду з голосуванням за поправки до Конституції РФ — організований виїзд до Ростовської області.

Більшості опитаних на вулицях Донецька місцевих жителів важко дати відповідь на питання, чи виїдуть вони на територію Росії, щоб проголосувати на парламентських виборах. Саме тому, на думку засновника "Східної правозахисної групи" Павла Лисянського, найімовірнішим сценарієм є відкриття виборчих дільниць на території ОРДЛО. Щоправда, для цього необхідні законодавчі зміни в Росії.

Для відкриття виборчих дільниць у Донецьку і Луганську Росія може створити окремий виборчий округ. Оглядач Московського центру Карнегі Костянтин Скоркін вважає, що "це буде великий пропагандистський крок", і, якщо відомості "ЛНР" і "ДНР" про кількість російських громадян на Донбасі правдиві, то виборчий округ можуть і створити.

Тим часом на 22-23 квітня в Донецьку запланований форум "Єдність росіян: захист прав і свобод" за участі "очільника ДНР" Дениса Пушиліна й "очільника ЛНР" Леоніда Пасічника, а також російських гостей. Цими самими днями — 21 квітня — відбудеться послання Володимира Путіна до Федеральних зборів. Раніше з'явилася інформація, що Пушилін нібито готує звернення до президента РФ із проханням визнати "ДНР" і внести до свого складу, що дасть змогу РФ відкрити виборчі дільниці в ОРДЛО, не порушуючи російське законодавство.

Читайте також: "Ми точно знаємо, що робити": Арестович прокоментував побоювання з приводу подій 21-22 квітня

У МЗС України заявляли, що проведення виборів до Держдуми на території ОРДЛО поставить під сумнів їхню легітимність, а результати такого голосування не визнають. В Європейському Союзі також застерегли Росію від наміру провести вибори до Держдуми на непідконтрольній території.

Чи наважиться Росія визнати так звані "ЛНР" і "ДНР", щоб провести там свої вибори, і навіщо Кремлю голоси жителів Донбасу — ситуацію в програмі "На самом деле: Донбасс" телеканалу "Дом" коментує аналітик громадянської мережі "ОПОРА" Олександр Клюжев.

Ведучий програми — Олексій Мацука.

— Чи може Росія законно провести вибори до Держдуми РФ на території окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО)?

— Організувати дільниці на території ОРДЛО Росія законно не може. З погляду і міжнародного права, і навіть російського законодавства — це буде незаконно.

Центральна виборча комісія Російської Федерації наразі інформує про те, що громадяни України, які отримали російські паспорти за допомогою окупаційних адміністрацій у Донецьку і Луганську, зможуть проголосувати як звичайні громадяни РФ, що перебувають за кордоном. Тобто або приписатися до дільниці на території Росії, або голосувати на офіційно створених дільницях на території іноземних держав.

У Донецьку і Луганську не діє консульство Російської Федерації, тому, звичайно, ніякого законного механізму немає. Необхідно розуміти, що в усьому світі організація дільниць на виборах іноземної держави можлива або в консульських дипломатичних установах, або в інших установах, але за згодою країни, яка контролює територію, до складу якої входить відповідна територія.

Україна згоди не давала, і ніяких законних або квазізаконних механізмів, на мою думку, Росія знайти не зможе. Таке норовливе рішення про організацію дільниць для голосування може бути ухвалене для нагнітання конфлікту з Заходом і Україною. Вони всі (люди в ОРДЛО — ред.) для нас залишаються громадянами України, які в умовах окупації були задокументовані російськими паспортами. Але я поки не бачу, що це домінантний сценарій у Росії.

І попри те, що в Росії немає демократичних виборів, все-таки вони болісно реагують на звинувачення в тому, що у них вибори несправжні. І їхні протизаконні, провокаційні способи організації голосування на виборах до Держдуми РФ на окупованих територіях — ще один камінь у город російської електоральної системи.

У російських опонентів на зовнішній арені з'явиться можливість сказати ще раз, що виник додатковий фактор, який не дасть можливість визнати демократичним склад Державної Думи або іншого представницького органу влади. Тому в Росії це враховуватимуть. Є ймовірність явно незаконних дій, з погляду їхнього виборчого процесу, є, але я поки не бачу, що вона наближається до високо ймовірної.

— Під час виборів застосовуються процедури визначення легітимності процесу. Наприклад, є БДІПЛ ОБСЄ, але ж Росія — учасниця ОБСЄ. Зрозуміло, що в умовах окупації вибори не можуть визнати дійсними: як не були визнані кримські депутати в Держдумі, так не буде визнаний і можливий вибір депутатів до Держдуми від ОРДЛО. Але якщо ми повернемося до Мінських угод, то за яких умов з цього треку можуть відбутися вибори?

— Тут цілий комплекс вимог до виборчого процесу. Перший трек — технічний, і у випадку з окупованими нині територіями він надзвичайно складний. Це верифікація списків виборців і забезпечення їхньої точності. Є чіткі вимоги міжнародних стандартів щодо доступу кандидатів до права балотуватися, і у випадку з окупованими територіями йдеться про право всіх українських партій і всіх громадян України балотуватися на виборах в окремих районах, якщо вони будуть після завершення всіх мирних переговорів. І жителі інших областей мають конституційне право балотуватися, наприклад, до Донецької міської ради.

Великий блок стандартів, що стосуються передвиборчої агітації, свободи діяльності медіа. Якщо ми насправді говоримо про вибори в умовах завершення конфлікту, то ми повинні приділяти цьому особливу увагу. Наскільки я розумію, Росія на різних етапах перемовин завжди говорила про те, що тільки місцеві медіа матимуть право інформувати виборців.

Серйозним є блок безпеки, тому що небезпечні вибори демократичними вважатися не можуть. І це стосується будь-якої країни, де є якісь дестабілізаційні фактори, і навіть у менш складних ситуаціях питання безпеки — ключове.

Якщо люди бояться людей зі зброєю, вони не зможуть вільно сформувати своє волевиявлення. Наприклад, чому навіть поліціянтам заборонено перебувати постійно на виборчій дільниці? Щоб не було тиску на виборця з боку силових органів.

З погляду стандартів, вибори в конфліктних зонах — надзвичайний виклик, і важливо, щоб вибори не були короткостроковим політичним інструментом для завершення конфлікту, коли усі заплющать очі на невідповідність виборчого процесу базовим стандартам, визнаним в усьому світі.

— Напевно, ви протягом цих семи років стежили за процесами, які на непідконтрольних територіях намагалися видати за вибори, навіть проводили "праймериз" і "референдум". Можливо, існує якийсь єдиний тренд, за допомогою якого вони здійснюють демонстрацію цього нібито волевиявлення?

— Це дуже неякісна симуляція якихось процесів під назвою "вибори". Я не пам'ятаю жодної спроби на окупованих територіях дійсно показати, що хтось цікавиться думкою людей.

І всі процеси, які називали виборами або праймериз, або партійними процесами, були спрямовані, по суті, на місцеву телевізійну картинку. Думаю, що інакше і не могло бути, оскільки ситуація в наших Донецьку та Луганську надзвичайно складна, і навіть робити видимість того, що відбуваються якісь демократичні процеси, надзвичайно складно.

Тут і фактор бойових дій, і фактор соціальний, виклики, які є перед кожним громадянином, який проживає там.

Тому навіть такій пропагандистській машині складно було в цих умовах вибудовувати послідовність квазідемократичного процесу. Я навіть не можу сказати, що якийсь процес був. Була досить жалюгідна симуляція певних елементів процесу взаємодії де-факто влади та громадян, які там проживають.

Медіа-партнери
Прямий ефір