"Їх там немає": про позицію Росії в Мінському процесі та зміни в ТКГ говоримо з Тетяною Івановою

19 липня відбулися засідання підгруп Тристоронньої контактної групи (ТКГ) із врегулювання ситуації на Донбасі. Інформації про підсумки засідань немає, проте тем для обговорень багато: припинення обстрілів, відкриття КПВВ, обмін утримуваними особами, розмінування та ін.

Про те, як проходили перемовини в гуманітарній підгрупі, у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" говорить представниця окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Тетяна Іванова.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Як проходило засідання гуманітарної підгрупи, в якій ви безпосередньо працюєте? Офіційної інформації про підсумки немає.

— Ви сьогодні (19 липня, — ред.) і не почуєте результатів переговорів і якихось висновків. Тому що сьогодні засідали підгрупи, а у підгрупах не ухвалюють рішення, в них проводять консультації. Висновки цих консультацій виносять на обговорення самої Тристоронньої контактної групи, яка й ухвалює рішення щодо переговорів. Засідання ТКГ відбудеться 20 липня.

У гуманітарній підгрупі був дійсно дуже "спекотний" день, дуже важко тривали перемовини. З огляду на те, що у нас нова модераторка з боку ОБСЄ (Шарлотта Реландер, — ред.), представники Російської Федерації та ОРДЛО, я так думаю, промацують ґрунт — яким чином або впливати, або тиснути на нову модераторку. На мій погляд, за весь час моєї роботи у ТКГ це був "найспекотніший" день, коли тиск на модераторку був найбільшим за весь цей час.

Що порадувало мене. Мене порадувало, що, на мій погляд, модераторка все-таки професійна. Мене порадувало, що вона однаково ставиться до сторін [переговорів]. Вона вміє тримати удар і не дозволяє собою маніпулювати, нав'язувати їй якісь думки сторонами. Це дає надію, що все-таки модераторка модеруватиме й ми зрушимо кудись. Тому що до цього — принаймні в гуманітарній підгрупі — такого не відбувалося.

— Не лише відбулася ротація деяких представників ОБСЄ в Тристоронній контактній групі, але змінюється глава ОБСЄ в ТКГ. Чого очікувати від цього, чи може змінитися ситуація — на гірше, на краще?

— Я не можу поки сказати, чого очікувати. Тому що новий очільник іще не затверджений, ми ще не бачили його роботу, ми лише знаємо, хто імовірно буде. І тільки після того, як ми побачимо роботу та знатимемо конкретно, хто це буде, можна буде говорити.

Принаймні поки ми не побачили роботу Шарлотти, ми теж не розуміли, з ким нам доведеться працювати. І дай бог, щоб у Шарлотти вистачило сил витримати свою позицію. Досить у неї сильна позиція, як у модераторки, досить правильна позиція. Вона посідає позицію саме модераторки, вона не приймає жодної сторони, вона хоче з'ясувати проблему та знайти механізми її розв'язання. Вона зараз намагається це продемонструвати. І це було би правильно й, можливо, це дало б якісь нові можливості розв'язувати проблеми.

— В ОРДЛО продовжують роздавати російські паспорти. З'явилася інформація, що власники російських паспортів на тимчасово окупованій території зможуть проголосувати онлайн навіть на виборах до Держдуми РФ, які відбудуться восени.

— Якби це стосувалося тільки паспортів. Дуже багато питань, не лише паспортів, представниками ОРДЛО та РФ доводяться до абсурду.

Ось як це відбувається із паспортизацією. Спочатку кажуть, що люди "добровільно" хочуть отримати російські паспорти. "Ми не нав'язуємо їм на Донбасі паспорти, вони добровільно їдуть до Ростова їх отримувати". А після цього говорять, що вони голосуватимуть на виборах до Держдуми. І водночас вони говорять: "Ні, ми не порушуємо Мінські угоди. Це постійно українська делегація порушує Мінські угоди".

Звісно, якщо проголосують жителі Донбасу з російськими паспортами на виборах до Держдуми, це буде пряме порушення Мінських угод. І українська делегація на це й реагуватиме, як на пряме порушення Мінських угод.

— Ви ж із Донецька. Напевно, знаєте від знайомих, родичів, які залишилися там, що, на жаль, без певних документів дуже багато чого у спектрі реального нормального життя ти не отримаєш.

— Звичайно.

— Тому ми розуміємо, що величезна частина цих людей отримують "документи" цих невизнаних "республік" і документи РФ просто для виживання на тій території.

— Це те, про що я говорю постійно. Що більша частина населення Донбасу — це не наші вороги, не наші противники.

Це наші громадяни України, які опинилися в дуже складних життєвих ситуаціях. І для того, щоб вижити, для того, щоб дочекатися, коли туди повернеться українська влада, вони змушені іноді здійснювати подібні дії. Це потрібно розуміти.

— Росія продовжує твердити в заявах своїх лідерів, політиків, що не є стороною конфлікту на Донбасі.

— Це щодо "нас там немає". І я вам скажу більше, що Російська Федерація "нас там немає" поводиться аналогічно й у переговорному процесі "Мінська". Навіть у нашій гуманітарній підгрупі вони постійно говорять: "Нас як сторони переговорів тут немає", "Ми — не сторона переговорів, ми — посередники".

Виходить, що у нас є посередники від ОБСЄ, у нас є посередники, на думку РФ, від Росії. А Україна перемовляється сама з собою. У Тристоронній контактній групі. Так, цілком серйозно так говорять: "Нас там немає", "Як сторони переговорів нас немає, ми — посередники".