"Йдемо на перевибори!": інтерв'ю з мером Слов'янська Вадимом Ляхом про політичну ситуацію в місті

"Йдемо на перевибори!". Так почав свій пост у Facebook міський голова Слов'янська Вадим Лях.

По закінченню осінніх місцевих виборів в Слов'янську склалася непроста політична ситуація. Депутатів міської ради тут обрали, як і в інших регіонах, — 25 жовтня 2020 року. А ось вибори на пост мера міста довелося проводити у два тури. Серед фаворитів першого раунду були:

• чинний міський голова Вадим Лях, балотувався від партії "Опозиційний блок";
• Павло Придворов, балотувався від ОПЗЖ (Опозиційна платформа — За життя);
• Нелі Штепа, балотувалася від "Партії миру та розвитку".

Але до другого туру, який був призначений на 22 листопада, вийшли Лях та Придворов. У підсумку, при явці в 32,40% з результатом 60,87% голосів (16 811 виборців) переміг Вадим Лях. За Павла Придворова проголосували 10 415 виборців.

Проте, ОПЗЖ набрала найбільше голосів за депутатів міської ради. Й об'єднавшись з "Партією миру та розвитку" та "Нашим краєм" створила більшість в міськраді.

Примітно, що "Партія миру та розвитку", яку курує нардеп Вадим Новинський, офіційно підтримувала Вадима Ляха. Адже ця політсила — своєрідний регіональний супутник "Опозиційного блоку". Представляти "мир та розвиток" в Слов'янську висунули ексмера міста Нелю Штепу, щодо якої досі триває судовий процес щодо подій в Слов'янську у 2014 році. Однак, усупереч поширеній думці партії, Штепа в другому турі виборів виступила із закликом підтримати кандидатуру Павла Придворова. Внаслідок, "Партія миру та розвитку" заявила про видворення Штепи з партії та початку процес ліквідації її депутатського мандата в Слов'янській міськраді.

Про політичну ситуацію в Слов'янську у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом" говоримо зі Слов'янським міським головою Вадимом Ляхом.

— П'ять місяців минуло після виборів міського голови та депутатського корпусу Слов'янської міськради. Але досі місто не має бюджету на 2021 рік. З чим це пов'язано?

— Так, 11 квітня — це рівно п'ять місяців, як міський голова прийняв присягу, депутати зайшли до сесійної зали й повинні були продуктивно працювати.

Але у нас досі навіть не прийнятий міський бюджет, хоча його проєкт з грудня минулого року опублікований на сайті міськради. Тобто була можливість його вивчити, внести свої поправки й прийняти, врешті-решт.

Однак партії "більшості" у міськраді — це три партії: ОПЗЖ, "Наш край", і "За мир та розвиток" — дуже дивно поводяться.

Що таке "більшість" — це більш ніж половина депутатів представляють ці політсили. Відповідно, вони можуть більшістю приймати будь-які рішення. Будь-які поправки, будь-які напрямки в бюджеті. Але при цьому наша "більшість" чомусь називає себе опозицією. Вже логіка не в'яжеться.

І що сталося з бюджетом. У депутатському корпусі цих фракцій сидять досить-таки грамотні люди, які вже не одне скликання працюють в міській раді, і є навіть депутат, який має п'ятирічний досвід роботи народним депутатом у Верховній Раді (мова йде про Олега Недаву, — ред.). І так, раз за бюджет не голосують такі люди, то може закрастися думка, що дійсно щось не так з бюджетом. Але у нас все не так.

Як це робиться об'єктивно: приймається бюджет, а потім "більшість", умовно кажучи, контролює його виконання. А у нас відбувається наступне. Спочатку стверджується, що мало виділяється грошей на ЖКГ, вносяться поправки. А потім вони стверджують, що потрібно ще більше грошей на ЖКГ. Потім, коли приходить момент розгляду бюджету, ці ж люди заявляють, що ось Лях мало попрацював над соціальними питаннями. Знімаються гроші з ЖКГ і протягом місяця переправляються на соціальні сфери. Коли приходить час голосування за бюджет, один з депутатів "більшості" вносить правки діаметрально протилежні, ще й не порадившись з іншими колегами.

Але ж насправді, бюджет формують розпорядники бюджетних коштів —  це охорона здоров'я, освіта, соціальні напрямки тощо. Ось вони свої заявки направляють депутатам і мені, зокрема. І ми з цих заявок за пріоритетами формуємо бюджет. А виходить, що кожен депутат має право внести свої правки, умовно, по перерозподілу 15 млн грн. І ось в результаті — ми без бюджету.

До чого це призвело? Це призвело до того, що нам доводиться працювати за 1/12 — однієї дванадцятої бюджету минулого року. А одна дванадцята в цьому році — це трохи інша історія, ніж одна дванадцята минулих скликань. Тому що в цьому році змінилося законодавство. І однієї дванадцятої в нинішніх умовах не вистачає на мінімальні витрати по тим усіх напрямках, про які я сказав.

— Крім бюджету... В міській раді ж досі не обраний секретар. Що таке рада без секретаря, щоб усі розуміли?

— У секретаря великі представницькі функції. І якщо у випадку, передбаченому законом, усувається від управління міський голова (через хворобу, або зі смертю, або з якимись іншими наслідками, які описані в законі), то секретар виконує обов'язки мера. До оголошення нових виборів.

А до цих моментів (слава богу, таких в історії Слов'янська було не багато, тільки був у 2014 році) — у секретаря міськради представницькі функції, і функції, якими наділяє його міський голова. Він так само як міський голова, виїжджає у відрядження, представляє місто, є обличчям міста, зокрема.

Щодо термінів його обрання і що трапиться, якщо його не буде. Тут великих юридичних наслідків немає. Однак, секретар — один з членів виконкому, відповідно, його обрання дозволить швидше сформувати виконком.

— Я правильно розумію, що секретар — ваша права рука. І якщо щось відбувається з мером, то він займає ваше місце.

— Відповідно до закону, мер має право першим виносити кандидатуру секретаря. Якщо його кандидатуру не підтримують депутати більшістю голосів при таємному голосуванні, то у депутатів є можливість висунути свою кандидатуру. Вона так само ставиться на голосування.

У нас було кілька голосувань. Два — за Ольгу Алтуніну  (депутат від "Слуги народу", — ред.), але не було достатньої кількості голосів. А одне взагалі було зірвано з порушенням всіх норм закону про таємне голосування. І одне голосування було за представника від ОПЗЖ — Євгенія Ляхового, але я наклав на нього вето, тому що вся процедура була з порушенням закону. І у депутатів була можливість: або оскаржити це в суді, або знову винести на голосування кандидатуру Ляхового, подолавши моє вето. Що не було зроблено. Я так розумію, вони змирилися з тим, що, дійсно, порушення були, і далі питання його кандидатури не вносилося.

— І ось, ви вчора оголошуєте, що ініціюєте перевибори. Тобто це вже точка кипіння? Іншого немає способу врегулювати ситуацію?

— Напевно, джерело всього цього протистояння ще пов'язано з тим, що на сьогодні вилізли певні огріхи нового законодавства, за яким ми живемо і працюємо в міській раді та взагалі в Україні.

У нас з'явилося таке поняття, як імперативний мандат — тобто можливість відкликати депутата за народною ініціативою або за волевиявленням партії. Але стосовно депутатів імперативний мандат застосовується тільки через рік з моменту присяги — фактично 11 грудня 2021 року, а до цього часу депутат недоторканний. Він може робити що завгодно.

І ось у нас в міській раді є фракція партії "За мир та розвиток" (лідер фракції та депутат міськради від даної партії Неля Штепа, — ред.). При цьому центральний орган партії заявляв, що вони повинні об'єднатися з партією "Опозиційний блок" (від якої висувався Вадим Лях, — ред.). Але на противагу рішенню центрального апарату працювати разом з мером, фракція пішла працювати з ОПЗЖ. Сьогодні неможливо нічого зробити по відношення до таких депутатам, які не виконують свої передвиборчі обіцянки, і які порушують партійну дисципліну.

Але якщо депутати — до 11 грудня, то щодо міського голови — тут імпічмент хоч на наступний день. Якщо у вас є 2/3 голосів депутатського корпусу, ви можете зміщувати його з займаної посади. Фактично, до чого вони й прагнуть.

І ось нещодавно мені внесли "недовіру" — це поки лише юридичний термін, він ні до чого не зобов'язує стосовно зміщення з посади. Проте, якщо половина депутатів за нього проголосували б, у мене б з'явилася "галочка" в особовій справі. Я маю на увазі, як у міського голови. А наступним кроком було створення більшості 2/3 для того, щоб зміщувати міського голову. І така спроба була зроблена на одній зі сесій.

І всім цим було викликано моє рішення ініціювати перевибори, про що я написав пост у Facebook. Це моє відповідальне рішення, однозначне. Воно мені далося нелегко.

Я не тримаюся за крісло мера. Я готовий дійсно йти на вибори. Бо піддаватися постійно шантажу такому, який сьогодні є в міській раді, це теж неправильно. Чому? Тому що ось буквально незабаром жителі міста відчують все це протистояння, брак грошей. Бо не можуть заходити субвенції, не працюють повністю наші місцеві програми, вже не вистачає коштів на лікарні для харчування. І це все постійно як ком обростає новими наслідками.

Звичайно ж, це протистояння сьогодні невигідно ні мені, не іншим. Але для Слов'янська немає іншого варіанту, щоб перезавантажити владу, щоб обрати нового мера, нових депутатів — відповідальних. Я бачу тільки такий засіб.

Але хочу додати, що все-таки йде постійний діалог і пошук компромісу. П'ять місяців — це, фактично, в кожен місяць за дві зустрічі з лідерами всіх цих фракцій для того, щоб знайти компромісне рішення. Я вжив усі можливі варіанти, щоб цей консенсус був досягнутий, але, на жаль, його немає.

— Але ви ж ще запропонували ввести в Слов'янськ військово-цивільну адміністрацію (ВЦА).

— ВЦА — це як тимчасовий захід перехідного періоду. Щоб на цей проміжок, поки не будуть оголошені вибори, компенсувати ось цю, вибачте, анархію, яка сьогодні може трапитися.

— Тепер давайте більш детально про проблеми, з якими зіткнувся Слов'янськ. Адже реально — п'ять місяців не прийняття головного кошторису міста, бюджету — це щось незрозуміле.

— За кожним напрямком спектр проблем один і той же. Ми розуміємо, що потрібні фінанси. На що? На захищені статті видатків, заробітну плату в усіх напрямках, починаючи від медиків, закінчуючи працівниками комунальної сфери. Забезпечення їх життєдіяльності та робота комунальних підприємств. А у нас медицина — це теж комунальне підприємство. Закупівля медикаментів, бензину, і всього іншого. А також участь міста в програмах не тільки обласних, а й регіональних, і державних.

Наприклад, якщо говорити про участь в державних програмах. Наше місто торік почало рух за програмою Європейського інвестиційного банку. У нас великі проєкти, на понад 200 млн грн залучено державних грошей у вигляді субвенцій.

Житло для переселенців. Роботи припинені, тому що останні три місяці підрядники працювали за свої кошти, чекали субвенцію. Субвенція виділена Кабміном, а зайти в місто вона не може, тому що для цього потрібно прийняти бюджет. Без прийняття бюджету — це, вибачте, гроші будуть бовтатися в повітрі.

Багато програм, які торік ластю в напрямку медицини та освіти. Частково були зроблені торік, в цьому році роботи повинні були продовжитися. Але не можемо продовжити, тому що субвенція не заходить.

Далі — місцеві програми. Тільки по медицині щорічно ми виділяли з місцевого бюджету 19 млн грн на місцеві програми. Це медикаментозне забезпечення соціально незахищених верств, соціальна допомога тощо. А при нинішніх 1/12 тогорічного бюджету — це постійний дефіцит щодо забезпечення людей, які звикли до цієї допомоги, і сьогодні вже існує заборгованість. Якби не накопичення з минулого року, залишок цих медикаментів, — ми б це відчували не сьогодні, а вже два-три місяці раніше.

Але, слава богу, вдалося зберегти дієвий виконком. Це виконавча влада. Це 16 осіб, які беруть участь в прийнятті рішень до сесії. І законодавчо є така норма, як 1/12 бюджету, по якій можна працювати в разі відсутності основного документа. Хоча б в обмеженій формі, але можна.

— Ви у своєму зверненні в Facebook на тему перевиборів і введення ВЦА повідомили, що підготували листа до голови Донецької облдержадміністрації Павла Кириленко. А взагалі, чи була протягом цього часу реакція голови ДонОДА на політичну ситуацію в Слов'янську?

— Звичайно ж у нас йде обмін листами, інформацією. І не тільки з Павлом Олександровичем, а й з відділами, обласними департаментами. Ми сигналізуємо їм. І професіонали, які працюють не один рік в цій сфері, розуміють, що таке, коли у міста в 100 тис. населення немає бюджету, і йому доводиться жити на 1/12 бюджету минулого року.

По всьому, що у нас відбувається в місті, я відправляю інформацію до обласної влади, зокрема, безпосередньо керівнику області. І він знає і розуміє сенс цієї проблеми. Це не для піару, це тема суто професійних відносин двох керівників.

І звичайно ж, на 100% очільник області розуміє, що вже сьогодні Слов'янськ відстає від обласних програм, сьогодні немає можливості подавати проєкти до Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Тому що немає можливості співфінансування.

Так, місто опинилося в складній ситуації. І це сьогодні, дійсно, частина Донецької області, частина України, яка, на жаль, зупинилася в своєму розвитку, назвемо так.

— Ось ви ініціювали вибори. Самі будете балотуватися?

— Безумовно, в наступних виборах я буду брати участь знову, домагатися підтримки людей, для того, щоб стати міським головою. Моє рішення про перевибори не означає, що я здався — я просто бачу, що потрібне перезавантаження.

Своє рішення я прийняв. Я його озвучив. Тепер чекаю реакції, зокрема, і "більшості" у міськраді, та людей, тому що від них теж багато що залежить.