Украина наш дом

"Хочу зберегти життя українців, які боронять нашу державу": інтерв'ю з розробником дронів Ігорем Клименком

Ігор Клименко. Фото: kanaldom.tv

Ігор Клименко — студент Київського політехнічного інституту, а також одного із канадських університетів. Він розробив два прототипи дронів для дистанційного пошуку мін. Займатися конструюванням Ігор почав ще у 9 років. В ефірі програми "Ранок Вдома" він розповів про свою розробку, про те, чим вона буде корисною для українських саперів та поділився планами на майбутнє.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський.

— Ви зараз перебуваєте у Канаді, що ви там робите?

– До Канади я приїхав на навчання в університет Альберти. Це очне навчання. Також я навчався заочно в Україні в Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського.

— Тобто паралельно два вузи?

Так. У Канаді я навчався комп'ютерної інженерії і окремо приладобудуванню в КПІ.

— Ви ж почали конструювати квадрокоптери та дрони ще будучи школярем...

Так. Ідея з'явилася, коли мені було 9 років, це був 2014 рік. Я почув з новин та чув від батьків про жахливі події, які відбувалися на східному кордоні нашої держави, і саме тоді я почав думати, як же я, звичайний школяр, можу допомогти людям, які боронять наші кордони. І тоді я вирішив спробувати поєднати свої знання в робототехніці, оскільки тоді я якраз активно відвідував дуже багато курсів з програмування та робототехніки. А проблема мінування вже в той час була актуальною в нашій державі.

У 2015 році я почав вивчати проблему розмінування, почав створювати невеличкі макетні моделі наземних роботів або різних приладів, які могли б використовуватися нашими саперами під час розмінування територій. Ідея з дроном прийшла до мене вже в 10-му класі, коли я прийшов до Політехнічного ліцею у КПІ, де мені запропонували створити наукову роботу на базі ліцею.

— Коли можна буде побачити ваш пристрій у роботі?

— У цьому році ми плануємо завершити розробку, а в наступному — почнемо сертифікувати наш пристрій та почнемо масове виробництво в Україні, щоб забезпечити наших військових цим винаходом.

— А як дрон, котрий літає у повітрі, може розміновувати міни, які перебувають на землі?

— Ми інтегрували квадрокоптер з металошукачем для того, щоб виявляти металеві об'єкти на поверхні ґрунту та під нею. І дрон передає чіткі координати знайдених вибухонебезпечних об'єктів до двох сантиметрів. Зараз вже є два робочі прототипи, вони працюють в лабораторних умовах.

Остання новинка, яку я додав до алгоритму, — створення макетної мапи. Таким чином квадрокоптер не лише знаходить чіткі координати мін, але також створює макетну мапу, яка передається саперам для того, щоб вони знали місцевість, оточення вибухонебезпечних об'єктів.

— Тобто дрон знаходить, а за координатами приходять сапери й розмінують. Так?

— Так, це одна з важливих переваг, які в нас є. А інша — це саме безпека, оскільки робота сапера дуже небезпечна. Сапери працюють по 4 години на день, оскільки більше не можна, бо людина адаптується до атмосфери небезпеки, а коли людина-сапер перестає боятися міни, вона підривається, на жаль. Наш пристрій не лише пришвидшує процес пошуку мін, але також робить його набагато безпечнішим.

Також зараз ми плануємо покращити цей пристрій і надавати не лише координати, а також інформацію про вибухонебезпечні об'єкти. Зараз я працюю над створенням штучного інтелекту, щоб передавати саперам інформацію про тип міни та метод її розмінування. Тобто це може бути дистанційне розмінування, розмінування за допомогою роботів або звичайна людина може підійти і розмінувати цей об'єкт.

— Завдяки своєму пристрою ви стали фіналістом Global Student Prize (Всесвітня студентська премія). Що це за нагорода?

— Це неймовірна платформа, яка допомагає студентам з усього світу розповсюдити свою історію, розповісти про проблеми у світі, які існують. Наприклад, зараз в Україні війна, і вона веде за собою проблеми мінування територій. І я маю нагоду розповісти всьому світу, що ми не здаємося, що ми можемо рухатися вперед, попри цей біль.

Ця платформа дає нам, студентам всього світу, можливість мотивувати інших студентів створювати власні новації. Ця платформа допомагає нам знайти людей із подібними інтересами, допомагає знайти можливості та показати усьому світу наші ідеї.

— Тобто ви знаходите не тільки однодумців, але і можливості реалізувати свої ідеї. І винагорода — 100 тисяч доларів. І ви претендент на ці кошти. Чи думали, як ви їх використаєте, якщо виграєте?

— Насамперед, ці кошти я збираюсь витратити на розробку свого пристрою, інвестувати саме в розробку квадрокоптера-міношукача. Я вважаю місією свого життя — реалізувати цей винахід та надати його нашим саперам. Тому я готовий вкладати всі ресурси, весь свій час для того, щоб якнайшвидше створити робочий прототип, випустити першу партію та надати нашим військовим.

А пізніше також надати цей пристрій і всьому світу. Оскільки проблема мінування на сьогодні найбільш актуальна в Україні, але також від неї страждають ще 60 країн.

— Ми знаємо, що ви ще й волонтер.  

— Коли почалася війна, ми разом з батьками приїхали у Васильків — місто на окраїні Києва, 48 км. І ось там ми почали волонтерити. У місцевій школі збиралася комуна, всі люди, які хотіли допомогти. Разом з ними ми готували їжу, провізію для наших військових. Цю провізію ми привозили військовим, а також людям, які цього потребували. Ми намагалися допомагати всім, чим могли в цей час.

Прямий ефір