Гуманітарна допомога для Донбасу — що необхідно людям: "5 вопросов" з Євгеном Капліним

Щорічно Червоний Хрест відправляє тисячі тонн гуманітарної допомоги до тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. Різні організації та фонди, зокрема міжнародні, підтримують гуманітарні проєкти як на підконтрольній, так і на тимчасово окупованій території України.

Що необхідно жителям тимчасово непідконтрольних уряду України територій, наскільки гостро в ОРДЛО нині стоїть проблема з медикаментами та отриманням пенсій — розповів керівник гуманітарної місії "Проліска" Євген Каплін в програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Якої саме допомоги сьогодні потребують люди на непідконтрольних Україні територіях?

— Ми отримуємо різні запити. На жаль, з 2015 року фізично ми не можемо працювати на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей. З початком пандемії надходили специфічні запити, пов'язані з медикаментами, необхідними для лікування COVID-19 зокрема. Після закриття КПВВ під час пандемії надходило дуже багато запитів на іншу, теж медикаментозну, допомогу. Наприклад, провезення інсуліну, необхідного для інсулінозалежних людей, які там проживають, препаратів, необхідних для людей з генними та іншими специфічними захворюваннями. Минулого року шість разів ми проводили буквально спецоперацію з доставки дуже дорогих ліків, які надавалися українськими медичними установами в Києві. Одна ампула коштувала понад 10 тис. дол. У непідконтрольному уряду Донецьку проживає одна дитина з восьми в Україні, яка страждає дуже рідкісним захворюванням. Препарати закуповували цілеспрямовано з державного бюджету України, однак через закриття КПВВ батько хворої дитини більше не зміг безперешкодно приїжджати до Києва для того, щоб забрати цей препарат.

Ми проводили переговори з низкою міжнародних організацій, щоб доставити цей препарат через закритий на той момент пункт пропуску. Крім того, транспортування ліків тривало за умови дотримання температурного режиму +4°C. Одна ось така доставка препарату, якого дитині вистачить на декілька місяців, коштує кілька мільйонів гривень.

— Тобто на тимчасово непідконтрольних територіях, як і раніше, дефіцит медикаментів?

— Так, проблема стоїть гостро. Це ті запити, які ми отримуємо.

—Як зараз розв’язують питання відновлення зруйнованих будинків — як на тимчасово непідконтрольній Україні території, так і на підконтрольній?

— Проблема стоїть гостро по обидва боки. Низка міжнародних організацій, зокрема Міжнародний Комітет Червоного Хреста й Агентство ООН у справах біженців, та інші фонди, а також спеціальні інституції ООН, реалізують програму з відновлення житла та підтримують програми на тимчасово непідконтрольній території. Багато років реалізовували такі програми на підконтрольній території. Зараз запустився механізм щодо відновлення житла з програм державного резерву на підконтрольній території України.

Велика кількість будинків була відновлена в 2019-2020 роках зусиллями Донецької обласної державної адміністрації. Так само тривають і програми від гуманітарних організацій у цьому напрямі й на підконтрольній території. Так, стартувала допомога з виплат компенсацій за зруйноване житло.

Однак є райони, до яких, як і раніше, не можуть дістатися члени комісії.

За нашими оцінками, на сьогодні близько 9 тис. будинків зруйновано на підконтрольній території України, до яких поки не можуть дістатися члени комісії, щоб люди могли отримати компенсацію.

Водночас ідеться про зону бойових дій. Люди не мають змоги проживати в своєму зруйнованому житлі. Тому або проживають в орендованому в найближчих населених пунктах, або на більш стабільних територіях, або у сусідів тощо.

За приблизними оцінками міжнародних організацій, така кількість зруйнованих об'єктів на непідконтрольній Києву території становить близько 30 тис. домогосподарств.

— Яка сьогодні ситуація з отриманням пенсій жителями тимчасово непідконтрольних територій Донбасу?

— Наразі більш-менш працює КПВВ "Станиця Луганська". Це єдиний на лінії дотику в Луганській області піший пункт пропуску, на якому після скасування необхідної установки "Дій вдома" зафіксували значне збільшення кількості перетину громадянами. Але через вимоги, встановлені "владою" непідконтрольного Луганська про те, що перетин може відбуватися не частіше, ніж один раз на місяць, докарантинний трафік не відновився.

Якщо трафік перетинів під час пандемії коронавірусу й обов'язкового встановлення додатка "Дій вдома" становив приблизно 1,5 тис. осіб на добу, то зараз цей трафік збільшився до 3,5-4 тис. переходів в обидва боки на день на цьому КПВВ. Якщо порівнювати це з докарантинними цифрами, то тоді було 15-17 тис. людей на день. Тобто це в 2-3 рази більше, ніж під час карантину було, коли діяли обмеження. Однак в 5-6 разів нижче, ніж було до карантинних обмежень.

Якщо говорити про Донецьку область — усі КПВВ заблоковані наразі окупаційними адміністраціями. Крім "Новотроїцького", який відкривається лише у понеділок і п'ятницю, де пропускають людей за узгодженим тією стороною списком. Кількість переходів там значно нижча, ніж навіть на КПВВ "Станиця Луганська". Трафік становить кілька сотень людей на день відкриття, тобто в понеділок і в п'ятницю, що в десятки разів менше, ніж на аналогічному КПВВ в Луганській області, та в сотні разів нижче, ніж було до карантину.

Фактично жителі непідконтрольної частини Донецької області змушені подорожувати через територію Російської Федерації. Наша місія, як і інші гуманітарні організації, лобіювала ухвалення нормативних актів, які скасовують штрафи під час перетину кордону з Російською Федерацією. І ми підтримуємо ухвалення Верховною Радою, підписання президентом України цього закону. Однак ми продовжуємо чути звернення про те, що люди не можуть довести гуманітарну мету свого прибуття до України. Я особисто бачив кілька протоколів, складених Державною прикордонною службою на КПВВ в Міловому та на пункті пропуску "Гоптівка" в Харківській області на людей, які не можуть довести свої гуманітарні цілі для прибуття до України. Вони є заблокованими для виїзду з непідконтрольної частини Донецької області та змушені потрапляти на підконтрольну Києву територію через РФ. Повною мірою цю проблему не розв’язали з ухваленням закону.