Глобальне потепління можуть зупинити тільки люди, — еколог

Фото: unsplash.com

"Світові льоди тануть швидше, ніж будь-коли, кажуть кліматологи" — з таким заголовком вийшла The Wall Street Journal. Дослідження показують, що в результаті підвищення температури в період з 1994 до 2017 року на Землі розтануло 28 трлн т льоду. Ця кількість приблизно еквівалентна листу льоду товщиною 100 м, а площу такого листа можна порівняти з розмірами Великої Британії.

Лід грає вирішальну роль у регулюванні глобального клімату, кажуть експерти. Його втрата збільшить частоту глобальних природних явищ — повеней, пожеж, хвиль спеки.

Темпи глобального танення прискорилися на 65% з 1990-х років, а втрата льоду зросла до 1,3 трлн т на рік. Як буде далі змінюватися клімат, чим загрожує глобальне потепління і чому танення льодовиків таке небезпечне — розповів "Дому" ректор Одеського державного екологічного університету, доктор фізико-математичних наук Сергій Степаненко.

— У січні NASA та Служба з питань зміни клімату Європейського Союзу оголосили, що минулий рік разом із 2016-м став найспекотнішим за всю історію метеоспостережень. Чому це відбувається і до яких наслідків призведе?

— Я хотів би уточнити, що не тільки останні два роки є найбільш спекотними, а все останнє десятиліття — починаючи з 2011 до 2020 року — є найспекотнішим на нашій планеті за всю історію інструментальних вимірювань, які тривають уже понад 200 років. Тому свідоцтватого, що зміни клімату відбуваються на нашій планеті — це абсолютно очевидний факт. Це навіть не обговорюється в середовищі серйозних вчених.

Причини таких змін клімату також для вчених майже встановлені — вони пов'язані з діяльністю людини. Через те, що починаючи з кінця XVIII століття, в процесі промислових революцій, людство викидало в атмосферу все більше й більше так званих парникових газів. Це, насамперед, вуглекислий газ, метан, двоокис азоту і так далі.

Звичайно, що з кожним роком темпи викиду в атмосферу цих парникових газів зростають, і природно, що ці парникові гази накопичуються в атмосфері. Наприкінці року вчені відзначають сумний ювілей — концентрація парникових газів, перш за все вуглекислого газу, в атмосфері подвоїлася в порівнянні з доіндустріальним періодом.

Ці загальносвітові тенденції б'ють і по нашій країні, по Україні. В останні два роки Україна входить в число п'яти країн-рекордсменів щодо підвищення річної температури повітря поблизу підстилаючої поверхні. І якщо вчені та політики ставили за мету, щоб у нас в цілому на планеті температура повітря не підвищувалася більш ніж на 1,5 градуса, то Україна останні два роки демонструє, що у нас на 2-2,5 градуса йде підвищення температури. І кожен українець відчуває це на собі. Думаю, немає таких людей, які скажуть, що погода таклімат в Україні не змінилися.

— Як ви думаєте, які будуть глобальні зміни економіки через кліматичні зміни?

— Тут все залежить від того, який шлях обере людство. Або шлях "бізнес як завжди" і ми, людство, не звертатимемо увагу на кліматичні наслідки. Це один шлях. Другий шлях — це шлях, який пов'язаний з дуже серйозними обмеженнями та серйозною перебудовою економіки, з переходом на низьковуглецеву, а в кінцевому підсумку — безвуглецевуекономіку. Від цього все залежить — це вибір людства.

Наприкінці 2015 року Світовий кліматичний саміт у Парижі поставив, скажімо так, чіткі завдання для людства: що завдання-максимум — обмежити середньорічне підвищення температури на Земній кулі на 1,5 градуса. Мета-мінімум — 2 градуси. Ці цілі припускають дуже суттєві зміни в економіці. Насамперед, як я вже сказав, вони пов'язані зі скороченням викидів парникових газів при виробництві енергії, від автотранспорту, при промисловому виробництві сільськогосподарської продукції, насамперед тваринництва, виробництва рису і так далі.

Тобто це колосальні завдання. Від їх рішення залежить доля майбутніх поколінь і те, в якому світі ми будемо жити — в світі, де клімат сприяє розвитку людства, чи в кліматі, який буде пригнічувати розвиток людства. І пригнічувати конкретну людину.

— Дуже дякую.

Прямий ефір