Фінляндія йде в НАТО та відносини з РФ: інтерв'ю із заступником держсекретаря Фінляндії Каєм Зауером

Чому Фінляндія подала заявку на вступ до НАТО. Як Москва тисне на Гельсінкі. Як фіни сприймають росіян. Чому Туреччина проти вступу Фінляндії до НАТО. Чи сприятиме Фінляндія вступу України до Альянсу. Про це і не лише в інтерв'ю в межах марафону "FreeДОМ" на телеканалі UA розповів заступник державного секретаря із закордонних справ та політики безпеки Фінляндії Кай Зауер.

Шлях до НАТО

— Чому раніше нейтральна країна Фінляндії подала заявку на членство в НАТО?

— Дві головні причини. Перша — це серія вимог до НАТО і США (щодо нерозширення НАТО і повернення Альянсу до позицій 1997 року, — ред.), які Росія висунула наприкінці минулого року. Ми тоді відчули, що ці вимоги порушать наш суверенітет. Ми завжди розглядали членство в НАТО як опцію для себе, а вимоги Росії знищували для нас таку можливість.

Друга причина — це російська агресія проти України, яку ми вважаємо за серйозне порушення міжнародного права. Це агресія проти суверенної держави, це виклик міжнародному порядку, який ґрунтується на певних правилах, які ми всі разом розробили після Другої світової війни. Вони також лежать у фундаменті європейської архітектури безпеки.

Як і в України, у нас із Росією великий кордон. І коли Росія робить такі речі, це не може не мати наслідків. Це змушує нас підвищувати власні заходи безпеки, зокрема, через вступ до НАТО. Ми також у цьому бачимо покращення регіональної безпеки.

Крім того, згідно з опитуваннями, рішення про вступ до НАТО підтримують понад 80% фінів.

— Тобто 20% фінів утрималися б від вступу до НАТО?

— Навіть менше 20%, бо деякі взагалі не мають думки з цього приводу. Можна навіть поглянути на парламентське голосування, "за" проголосували 188 депутатів із 200. Гадаю, це відбиває настрій населення.

— Після розвалу Радянського Союзу упродовж десятиліть Фінляндія намагалася зберегти свій позаблоковий статус. Це тому, що вона відчувала якийсь тиск Росії, щоби не приєднуватися до НАТО, чи чому?

— Так, ми дотримувались політики військової позаблоковості. Але ми були політично союзниками, ми стали членом Європейського Союзу у 1995 році, але не було рішення приєднатися до військового союзу.

Але з початком російської агресії ми відчули, що безпекове середовище змінилося. Фінський уряд опублікував звіт, в якому надається аналіз нашої безпеки. На підставі цього аналізу ми й ухвалили політичне рішення подати заявку до НАТО.

Реакція Росії на наше рішення не була надто сильною. Президент Ніїністе повідомив президента Путіна про рішення фінської влади, і ми не почули надто негативної відповіді на наше рішення. Звичайно, з їхнього боку ми чуємо критику, вони не вважають наше рішення правильним. Але з іншого боку, кожна країна самостійно вирішує, як організувати власну безпеку. Ми ухвалили суверенне рішення, засноване на ретельно проробленому аналізі нашої безпеки.

— Чому Путін нормально ставиться до того, щоб Фінляндія та Швеція приєдналися до НАТО, але дуже жорстко реагує на приєднання України до військового союзу?

— Важко прочитати, що в головах у Москві, та давати відповідь від їхнього імені. Думаю, є різниця між Фінляндією, Швецією та Україною з погляду Росії. Фінляндія та Швеція тривалий час співпрацюють з НАТО, ми розвиваємо партнерські програми з 1994 року, ми вже кілька років як зросли до рівня партнерства з розширеними можливостями. Отже, ми маємо дуже тісне співробітництво з НАТО. Може, в Росії сприймають нас як давнього партнера НАТО, і наша заявка для них є очікуваною.

Фінляндія та Росія

— Чи останнім часом відчувають в Гельсінкі тиск з боку Москви?

— Останнім часом Фінляндія та Росія не надто контактують на офіційному рівні, звичайно ж, через санкції. Торгівля також припинилася, навіть контакти між звичайними людьми скоротилися — спочатку через пандемію, а тепер через російську агресію щодо України.

Те, що ви говорите про російський чи ще радянський тиск на Фінляндію, — це правда. Особливо під час Холодної війни ми відчули сильний тиск Радянського Союзу. Але після завершення Холодної війни, після того, як Фінляндія стала членом ЄС, взаємини між країнами певною мірою нормалізувалися.

Звісно,  ми сподівалися збудувати взаємини на співпраці. Але я думаю, що Росія не скористалася такою нагодою. Головна причина того, що взаємини зіпсувалися — агресія проти України.

— З погляду безпеки, що ви зараз робите? Чи проводяться якісь військові навчання, чи, можливо, вздовж кордону з Росією ви накопичуєте війська?

— Це питання нам часто ставлять іноземні журналісти. І вони, напевно, розчаровані, бо не знаходять нічого особливого у Фінляндії.

Наша базова підготовка, готовність протистояти дуже високі. У нас добре екіпіровані сили оборони, великий військовий резерв і у нашого населення високий рівень мотивації захищати свою країну.

Буквально кілька тижнів тому ми проводили дослідження, яке показало, що 83% населення візьмуть до рук зброю для захисту своєї країни.

Це, очевидно, найвищий показник серед європейських країн, за винятком, мабуть, України. Я думаю, що це вже дуже потужний сигнал, що ми готові до розвитку подій.

— Як фіни сприймають Росію як сусіда, як ворога, як суперника чи, може, як загрозу?

— У країні живуть 5,5 млн фінів, які можуть мати зовсім різні думки щодо Росії. У контексті нашого сприйняття Росії дуже важливою є історія.

Фінляндія була частиною Шведської імперії 600 років, а потім ще 100 під правлінням Росії перед тим, як стати незалежною. Росія була частиною нашого життя протягом нашої національної історії, були деякі позитивні моменти, як під час автономії у складі Російської імперії, ми мали автономні права. Але було й багато негативних моментів, як, наприклад, шведський період, коли Фінляндія була своєрідною буферною зоною між Росією та Швецією. Це дуже схоже на те, з чим стикалася і Україна.

Ми також мали дуже важкий період русифікації наприкінці російського правління, цей період дуже вплинув на фінський національний рух. А в період Другої світової війни ми почували себе, як зараз почуваються українці, коли нас атакував наш великий сусід — Радянський Союз, українців — Росія.

А потім настав дуже важкий період у взаєминах під час Холодної війни — Радянський Союз намагався впливати на Фінляндію, а ми чинили опір політично, намагаючись зберегти свою демократію та західну модель економіки.

Усі ці фактори важливі у розумінні Росії фінами. З іншого боку, мені здається, фіни досить відкриті до росіян, коли йдеться про особисті контакти. Але при цьому вони не розуміють колективної поведінки Росії як радянської системи, а до цього — царської системи, а сьогодні — у тому вигляді, в якому Росія існує зараз.

Фінляндія та Україна

— В Україні проводилися дослідження, які показали, що багато українців тепер вважають, що треба обрубати будь-які зв'язки з Росією, і це сталося після того, як Росія здійснила повномасштабну атаку на Україну. У фінів є таке відчуття?

— Фінський народ дуже відреагував на ситуацію в Україні, на російську агресію проти України. Фіни дуже солідарні з українцями, вони співчувають українському народу, мабуть, також завдяки нашому власному історичному досвіду, це відбито і в політичних рішеннях. Фінляндія підтримала санкції ЄС, ми відстоювали запровадження цих санкцій, більшість фінських компаній пішли з Росії, керівництво цих компаній не скаржилося, попри всі ризики, фінансові втрати.

Важливо також, що звичайні люди дуже підтримують Україну. Це проявляється у різний спосіб: демонстрації, акції підтримки та солідарності.

А щодо подальших взаємин з Росією, зараз дуже рано говорити про те, як ми зможемо з ними жити далі.

— Коли Фінляндія стане частиною НАТО, вона сприятиме тому, щоб Україна також могла вступити до цієї організації?

— Я не можу відповісти на нього точно зараз. Що я точно можу сказати, що Україна весь цей час бере значну участь у НАТО. Україна брала участь у багатьох місіях, що проходили під егідою НАТО — на Балканах, Боснії, Косово, а також у багатьох інших країнах. Отже, Україна має величезний досвід, треба лише подивитися, як усе піде.

Але Україна має мати право ухвалювати власне рішення, як і Фінляндія. Щодо того, як це реалізувати на практиці, то багато залежатиме від результатів цієї війни, а також від великих країн, з якими Україна веде дискусію.

— Якщо подивитися на поле бою, як би ви оцінили, чи Україна справляється з загрозами її безпеці зараз? І вона ж не є членом НАТО.

— Багато хто згоден з тим, що українці борються дуже доблесно і добре. Це й зрозуміло, адже українці захищаються на своїй території, на них напали, тому й мотивація така висока, навряд чи може щось мотивувати більше.

— Як може завершитись цей військовий конфлікт, буде якесь перемир'я чи можна розраховувати на стійкий світ?

— Дуже важко відповісти на це запитання. Кліше — всі війни закінчуються, ну і ця війна закінчиться. Напевно, вона триватиме стільки, скільки, по-перше, сторони відчуватимуть у собі сили досягти поставленої мети. Ці цілі, звісно, конфліктують між собою.

А по-друге, війна триватиме, доки сторони цієї війни впевнені, що можуть платити ціну за участь у цій війні, а ця ціна — у людських життях, це також політична і економічна ціна.

Але всьому є межа. Я сподіваюся, що в Росії як агресора ресурс скоро закінчиться. Вони мають припинити цю війну.

Позиція Туреччини

— Єдина країна — Туреччина — виступає проти вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Чому?

— Туреччина відкрито говорить про причини, через які вони відкладають вступ Фінляндії та Швеції до НАТО. Йдеться про два кластери. Один із них — тероризм, другий — постачання озброєння. Я не маю інформації про те, що рішення Туреччини якимось чином пов'язане з Росією.

— Очевидна причина цього — курди. Скільки курдів мешкає у Фінляндії?

— Ми не ведемо статистику людей за національною ознакою. Нам відомо лише кількість людей, які розмовляють курдською мовою. Їх у країні близько 15 тис. мешканців.

— А скільки з курдів, які мешкають на території Фінляндії, причетні до Робочої партії Курдистану, яка виступає за автономію курдів у Туреччині. Чи визнає Гельсінкі цю організацію терористичною?

— Так, ми визнали Робочу партію Курдистану терористичною організацією, як інші країни ЄС. Наше законодавство щодо боротьби з тероризмом повністю відповідає законодавству більшості країн ЄС та НАТО. Ми також вступили до лав коаліції проти ІДІЛ. Тож заява, що ми безпечна бухта для терористів, — це перекручування фактів. Прагнення боротися з тероризмом у Фінляндії дуже високе, це один із найбільших міжнародних викликів на цей момент.