Це може повторитися в окупованому Криму — депортацію 1944 року згадують кримські татари (ВІДЕО)

Иллюстративный скриншот видео: kanaldom.tv

Визнати геноцидом депортацію кримських татар у 1944 році закликає світ Меджліс кримськотатарського народу. Насильницькому виселенню піддалися близько 200 тис. жителів Криму. Після окупації півострова Росією кримські татари знову піддаються переслідуванню, повідомляє "Дом".

Ерфан Кудусов народився в Узбекистані. Від бабусі та батька дізнався, що Крим — його справжня батьківщина, а село Бешуй — рідне село його родини. До 1944 року сім'я жила на півострові, у травні бабуся Ерфана на кілька днів поїхала відвідати родичів, а її батьки залишилися у Сімферополі. У день депортації 18 травня 1944 року, сім'я опинилася у різних місцях.

"Бабуся потім протягом року або двох шукала свою сім'ю. І за допомогою чоловіка вона її знайшла приблизно за 400 км від того місця, куди її депортували. А за цей час частина родини від голоду, від хвороб померли", — розповів громадський активіст Ерфан Кудусов.

Депортацію разом з батьками пережив ще маленькою дитиною батько Ерфана.

"Їх привезли до Ташкентської області, на якусь станцію. Вивантажили практично в степу. На голу землю. Сказали — ось рийте землянки, живіть", — додав Ерфан.

Депортація кримських татар 18 травня 1944 року — одна з наймасовіших в історії людства. За офіційними даними, радянська влада депортувала понад 180 тис. осіб. За неофіційними — понад 400 тис.

Майже все кримськотатарське населення товарними вагонами з Криму відправили до Узбекистану, Казахстану та Таджикистану. За перші три роки після переселення близько 46% депортованих померли від голоду та хвороб. А коли кримські татари повернулися до Криму у кінці 80-х, їх продовжували гнобити.

"Формально у 1967 році було рішення президії СРСР зняття звинувачення з кримських татар про зраду. А саме таке формулювання було у момент виселення кримських тар. Із застереженням — на умовах дотримання паспортного режиму. І кримських татар у Криму не прописували. І відповідно — ні купити житло, ні знайти роботу. Тому до початку Перебудови вони залишалися у місцях заслання", — розповів історик Андрій Іванець.

Тотальне виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини, Криму, історики називають етнічними чистками з усіма ознаками геноциду. Це визнала у 2015 році Верховна Рада України. А пізніше парламенти ще двох держав — Латвії та Литви.

"Це фундамент для того, щоб більше держав під’єдналися. І також це геополітичне питання, переконати ці держави, що це визнання геноциду — один з кроків, які наближають деокупацію Криму", — зазначив керівник некомерційної організації "Центр розвитку корінних народів URALIC" Олівер Лооде.

Кримськотатарський ресурсний центр направив кілька десятків листів до різних країн світу. У них — звернення Меджлісу кримськотатарського народу та документи, які юридично доводять, що депортація кримських татар є геноцидом.

"Мова йде не тільки про те, що близько 200 тис. осіб — люди похилого віку, жінки та діти були посаджені в скотинячі вагони й понад місяць їх вивозили на Урал, у Сибір, і Центральну Азію. А мова йде про те, що перші роки спецпоселення до 1956 року були вторинні депортації. Були заборони на розвиток мови та культури й так далі", — розповів глава правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

77 років тому Йосип Сталін депортував кримських татар, звинувативши в зраді. А сьогодні "путінська Росія" робить практично те ж саме — звинувачуючи корінне населення у тероризмі. І всіляко сприяє депортації кримськотатарського народу.

"Те, що зараз відбувається у Криму — це етноцид. Але це все може повторитися, то що було у 1944 році. І для нас це не просто визнання злочину, яке було здійснено комуністичним режимом СРСР. Головне — щоб не було повторення. А сьогодні є всі чинники, що це може повторитися", — зазначив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Повернутися до Криму після депортації сім'я Ерфана Кудусова змогла лише у кінці 80-х. Сам Ерфан приїхав до Ялти у 1991 році. Але вже через 23 роки російська окупація і репресії змусили його, як і багатьох корінних жителів, знову покинути півострів.

Читайте також: Як зберегти культуру кримських татар в умовах окупації — думки експертів (ВІДЕО)

Прямий ефір