Це бездушна машина без людських цінностей, — правозахисниця про репресивну систему в Криму

Протягом майже вже 8 років окупації Кремль сформував і зміцнив у Криму репресивну систему зі своїми методами придушення громадянського опору. Про це у програмі "На самом деле" телеканалу "Дом" заявила очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Зараз фіксується вже менше насильницьких зникнень, водночас різко зросла кількість арештів, які закінчуються реальними термінами для політв'язнів.

"Найстрашнішим у цьому контексті в Криму був 2014 рік, тому що це були насильницькі зникнення. Після того, як Росія вже побудувала свою репресивну правову систему на півострові, кількість, наприклад, насильницьких зникнень зменшилося, але різко зросла кількість арештів. Наприклад, у 2019 році ми всі раділи, коли з літака виходили Олег Сенцов, Саша Кольченко, Володимир Балух — 11 політв'язнів. Але після цього звільнення протягом наступного року щонайменше 33 людини Росія знову посадила. Звільнила 11 — посадила 33", — акцентувала Скрипник.

Наприклад, у першому півріччі цього року в окупованому Криму російські силовики здійснили 33 обшуки, 156 осіб були затримані.

"Зараз щонайменше 105 громадян України перебувають за ґратами за сфабрикованими політично мотивованими справами. Тобто це ті справи, в яких люди не скоювали злочинів, але вони стали заручниками окупації", — сказала Скрипник.

Одна з найбільших груп — це переслідування кримських татар і кримських мусульман за сфабрикованими звинуваченнями про участь у "Хізб ут-Тахрір" (міжнародна панісламістська політична партія, визнана в Росії терористичною організацією).

"Із них дуже багато досить відомих активістів. Наприклад, як Сервер Мустафаєв. Він був координатором "Кримської солідарності", це і було реальною причиною його арешту, а не те, що формально зробила ФСБ", — продовжила правозахисниця.

Також дуже популярним для Росії є метод переслідування нібито за "шпигунство" на користь українських спецслужб.

"І один із недавніх таких прикладів — справа журналіста Владислава Єсипенка. Його посадили саме за те, що він журналіст, а не за те, що він "шпигун". Тобто те, що він знімав громадські місця, в будь-який момент може стати нібито "шпигунством на користь українських спецслужб"... Також Галина Табакова — це 66-річна жінка. І вона отримала термін 12 років за "шпигунство" на користь спецслужб України", — навела приклади Скрипник.

Тривають переслідування і за участь у мітингах, хоча зараз патріоти намагаються менше проводити акцій у публічних місцях.

Всі ці методи аналогічні тим, що застосовуються і в окупованій частині Донбасу.

"Їхня мета — насамперед придушити будь-який опір, проукраїнські інтереси. Фізично усунути цих людей. Тому багато хто з них просто перебуває за ґратами", — додала очільниця Кримської правозахисної групи.

Вона наголосила, що це все "методи репресивної системи, яка склалася за майже вже 8 років, і ця система дуже сильно вкоренилася".

"Це настільки бездушна машина, система, для якої немає ніяких людських цінностей. Тому так важливо працювати, як говоримо ми, правозахисники, "в полі", безпосередньо допомагати там людям. Шукати способи їм допомогти. Але точно так само дуже важливо працювати на зовнішній майданчик, боротися з дезінформацією", — зауважила Скрипник.

Багато в чому правозахисники покладають надію на "Кримську платформу", перший саміт якої відбудеться 23 серпня у Києві.

"Цей конвеєр, на жаль, продовжуватиметься завжди, поки Крим окупований. Тому в багатьох правозахисників та експертів надії пов'язані з "Кримською платформою", що ми за допомогою неї знайдемо методи, як же зупинити це все, як допомогти цим людям, які зараз перебувають у заручниках", — резюмувала очільниця Кримської правозахисної групи.

Повна версія інтерв’ю: Катування та переслідування: порушення прав людини в окупованому Криму обговорюємо з Ольгою Скрипник