Екоцид в Україні: як розслідують і чому немає вироків

Екологи підрахували, що кожної хвилини Україна втрачає приблизно 4 тис. грн через порушення у сфері екології. Знайти ці гроші можна у кишенях нечесних підприємців і тих, хто їх покриває. Вони самовільно користуються надрами, вирубують ліси, "віджимають" заповідники та скидають небезпечні відходи де завгодно.

За їхні дії українці платять своїм здоров'ям. Тому що, коли в землю виливають хімічний коктейль, який містить половину таблиці Менделєєва, рано чи пізно ці домішки потраплять до криниць та кранів. Як борються із порушеннями у галузі екології — з'ясовували журналісти програми "Право на Право" телеканалу "Дом".

Вінницький свавільник

Вінницька область. 7 котлованів на невеликій ділянці у 1,5 га землі. І тонни рідкої хімічної суміші, яка нагрівається, випаровується та підіймається до атмосфери. А за кілька кілометрів — села. Їхні жителі роками не здогадувалися про таке "сусідство", доки влітку цього року працівники СБУ не виявили небезпечні ями, наповнені хімікатами. Відкрито карне провадження за статтею "екоцид". Підозрюваним загрожує від 8 до 15 років позбавлення волі. Але експерти вже заявили, що справа може розвалитися.

За даними слідства, місцева компанія у Вінницькій області 2,5 роки виробляла гліцерин. Відходи комерсанти повинні були утилізувати на спеціальному підприємстві. Але замість цього вони викопали ями на орендованій землі та скидали хімікати просто туди.

"Під час виробництва гліцерину утворюється гудрон, який, згідно з висновками експертів, містить хлор, калійні та натрієві мила. Також вони містять сильну неорганічну основу — гідроксид натрію або калію. Крім того, встановлено, що ці відходи мають сильнолужний PH близько 12 одиниць", — розповідає начальник відділення управління СБУ у Вінницькій області Олександр Панченко.

Згідно із законом, підприємство для утилізації відходів повинне було отримати ліцензію.

"Вони повинні були передати відходи суб'єктам, які займаються цим, або ж купити собі спеціальне обладнання, отримати ліцензію та займатися утилізацією відходів самостійно. З 1 січня 2018 року набув чинності закон, який забороняє всім суб'єктам утилізувати відходи без переробки", — повідомив начальник відділу Державного екологічного контролю за поводженням з відходами Державної екологічної інспекції Арзу Акберов.

Утилізувати чи закопати?

В Україні офіційно працюють понад 200 підприємств-ліцензіатів, які мають право на роботу з особливо небезпечними відходами. Але їхні послуги недешеві. Тому комерсанти часто вважають за краще ігнорувати екологічне законодавство.

"Вартість утилізації — від 14 до 30 тис. грн за тонну. Неважко підрахувати, скільки підприємство зекономило коштів", — обурюється голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами Кирило Косоуров.

В СБУ розповіли, що це підприємство впродовж року виробляло до 5 тис. т відходів. Тобто за правильну утилізацію чи переробку небезпечних речовин фірма повинна була заплатити близько 70 млн грн на рік.

"Цифра, звісно, величезна, але на іншій чаші терезів — безпека та здоров'я людей. А для навколишнього середовища — це повільна, але справжня смерть. Розкладаючись, відходи спочатку діють локально: спочатку гине флора, фауна. До людей ці хімікати дійдуть згодом, але дійдуть неодмінно — через повітря, тому що у спеку вони випаровуються. А далі хімікати потраплять до кранів із питною водою. Існує колообіг води в природі. І ось до цього колообігу додали гудрон", — продовжує Кирило Косоуров.

Викиди в атмосферу і вирубка лісів

Упродовж останніх п'яти років правоохоронні органи відкрили 19 карних проваджень за ст. 441 Кримінального кодексу України — "екоцид". 4 із них вже закрито, за іншими триває досудове розслідування.

Один із найвідоміших випадків екоциду був зафіксований у місті Кривий Ріг. Там у 2019 році СБУ порушила карне провадження за статтею "екоцид" проти керівництва металургійного гіганта ArcelorMittal. Підприємство запідозрили в ігноруванні норм екологічної безпеки, що фактично призвело до забруднення повітря в місті та, як наслідок, до важких захворювань жителів.

"Приховані наслідки роботи ArcelorMittal відчувають усі жителі Кривого Рогу. Я не можу пригадати жодної сім'ї з мого оточення, яку б не зачепила проблема онкології", — розповідає глава СБУ Іван Баканов.

Зазначає таку тенденцію й Кирило Косоуров.

"Дедалі частіше діагностують онкологічні захворювання. Це також ціна за те, що ми неправильно поводимося із відходами. Це ціна за те, що ми неправильно фільтруємо викиди до атмосфери", — впевнений він.

Генеральний директор ArcelorMittal Мауро Лонгобардо у квітні цього року в Кривому Розі публічно пообіцяв інвестувати 1 млрд дол. у підприємство. І закупити найближчими роками обладнання для зменшення впливу важкого виробництва на екологію.

За три місяці Державна екологічна інспекція прийшла з перевіркою на підприємство та зафіксувала низку порушень. На металургійному гіганті досі відсутнє газоочищувальне обладнання, не працюють електрофільтри, забруднювальні речовини викидаються без жодного очищення до атмосфери. Тепер екоінспекція повинна оцінити збитки для міста.

Екологічні катастрофи трапляються й у західній частині України. Проте вони мають дещо інший характер. Масова вирубка лісів та, як наслідок, затоплення під час паводків сіл та селищ. Ці проблеми перетворюються на власне горе мешканців Прикарпаття. Гинуть люди, під воду потрапляють вулиці та будинки, знищуються присадибні господарства. Навесні цього року впродовж лише одного дня повені зруйнувано понад 400 км доріг, завалено мости. На відновлення інфраструктури уряд витратив понад 700 млн грн.

"Екологічну катастрофу на Прикарпатті зараз розслідує прокуратура Івано-Франківської області. Карне провадження було розпочато за матеріалами СБУ за статтями "екоцид", "зловживання владою" та "незаконна вирубка лісів", — перелічив очільник СБУ Іван Баканов.

Вироків немає

Як доводить судова практика, поки ніхто у світі й в Україні не був покараний за статтею "екоцид".

"В Україні не було жодного вироку за статтею "екоцид", не було навіть у Радянському Союзі. І у світовій практиці таких вироків немає. Хоча в літературі описують приклади, які мали ознаки цього складу злочину", — розповідає ексначальник Головного слідчого управління СБУ Григорій Остафійчук.

Як стверджують експерти, довести провину за статтею "екоцид" в Україні вкрай складно. Першим каменем спотикання є неточності у законодавстві. У законі відсутнє визначення таких термінів, як "масове знищення" та "екологічна катастрофа". Без них правоохоронці не можуть кваліфікувати, який вид забруднень вже можна внести до масових, а які — поки що ні, можна вважати конкретний випадок катастрофою чи ні. До того ж, згідно із буквою закону, намір злочинців повинен бути спрямований на знищення населення.

На думку колишнього керівника Головного слідчого управління СБУ Григорія Остафійчука, наміри екологічних злочинців в Україні зазвичай дещо прозаїчні — заощадити та заробити.

"У них наміри зовсім інші, примітивні. Вони пов'язані найчастіше з небажанням витрачати гроші на покращення підприємств, щоб вони стали більш екологічними. Або ж бажання заробити на вирубуванні лісів та вилові риби", — упевнений Григорій Остафійчук.

З ним погоджується й керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Олексій Мельник.

"Це масове отруєння тваринного та рослинного світу. Що таке "масовість" — немає визначення. Це досить приблизне поняття. Й існує складність у його кваліфікації. А також у понятті "отруєння". У нас є "забруднення атмосферного повітря", "забруднення земель, води". А що таке "отруєння" — треба доводити. Обов'язковою умовою також є злий намір", — говорить керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури ОГП Олексій Мельник.

Як держава розв’язує проблему

Першим кроком до виправлення ситуації повинні бути зміни до законодавства.

"Законодавцям варто звернути на увагу на чіткість визначення термінів у законодавчій базі, адже визначення цих термінів немає в Кримінальному кодексі України", — зазначає екс керівник Головного слідчого управління СБУ Григорій Остафійчук.

Тільки впродовж 2020 року Державна екологічна інспекція нарахувала понад 2 млрд грн збитків, а протягом першого кварталу поточного року — 450 млн грн. Офіс генпрокурора створив Спеціальну екологічну прокуратуру.

"Держава нарешті звернула увагу на екологічні проблеми, також звернула увагу на порушення законодавства стосовно довкілля. Екологічна прокуратура здійснюватиме процесуальне керівництво у карних провадженнях за злочинами проти довкілля, а також ми зараз формуємо положення про екологічну прокуратуру", — розповідає керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури ОГП Олексій Мельник.

Інші види екологічного свавілля

Цього року заказнику "Жуків острів" — заповідній місцині у Києві — виповнюється 100 років. Тут ростуть столітні дуби, рідкісні рослини, гніздяться червонокнижні птахи. Але впродовж останніх 10 років острів став "ласим" екологічно чистим шматочком у столиці, який розтягли по частинах будівельні фірми та чиновники собі під дачі та садиби.

"Роздали у 2008 році 100% території заказника "Жуків острів". Віддали для різних котеджних містечок. Київміськрада своїм рішенням територію заказника "Жуків острів" розділила на 16 ділянок, які були використанні під будівництво приватних будинків та садиб", — говорить еколог Олексій Василюк.

"Жуків острів" тепер під пильною увагою й екологічної Спецпрокуратури. Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу генерального прокурора у Київському апеляційному суді домоглася повернення територіальній громаді м. Києва чотирьох земельних ділянок природно-заповідного фонду вартістю понад 9,5 млн грн. Прокуратура звернулася до суду з позовом до фізичної особи, якій безоплатно передано для забудови землі заказника "Жуків острів".

"Відповідно до законодавства, на таких землях забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає на стан природних комплексів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням… Незважаючи на неможливість передання таких земель у приватну власність для забудови, Голосіївським районним судом м. Києва в задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено. Офіс генерального прокурора незаконне судове рішення оскаржив до Київського апеляційного суду, який, погодившись із доводами прокуратури, скасував рішення суду та ухвалив нове про повернення земельних ділянок територіальній громаді м. Києва", — йдеться у повідомленні.

Із заказником "Жуків острів" історія триває ось уже 12 років, розповідає розповідає керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури ОГП Олексій Мельник.

"Із заказником "Жуків острів" історія триває 12 років. 12 років боротьби в судах. 17 га землі вартістю 42 млн грн. У травні 2021 року ми виграли справу в Апеляційному суді про повернення цієї земельної ділянки до природно-заповідного фонду. Плюс у нас ще є 9 таких справ, в яких ми беремо участь", — повідомив він.

Крім заказника "Жуків острів", Спеціалізована екологічна прокуратура передала до суду матеріали карного провадження у незаконній приватизації заказника "Урочище Унава" у Київській області. Понад 700 га заповідних територій упродовж одного дня стали приватною власністю. Як і чому це сталося, тепер з'ясовуватиме суд. Але Олексій Мельник запевняє, що прокуратура принципово боротиметься до кінця, жодні "авторитетні" особи йому не завадять.

"Жодних авторитетів для нас не існує, саме навпаки — у нас завдання знайти найбільших забруднювачів і найбільших порушників екологічного законодавства. Ми живемо в одній країні, у мене двоє маленьких дітей, і я сам зацікавлений як людина в тому, щоб вони отримали у спадок екологічне навколишнє середовище", — говорить Мельник.

Екологія на порядку денному

Сьогодні правоохоронні органи спільно з Державною екологічною інспекцією лише підраховують збитки від діяльності вінницького промислового підприємства. Можна зробити оцінку ступеня забруднення ґрунту, але, на жаль, точно передбачити, як це відіб’ється на здоров'ї людей, поки неможливо.

"Це ще одне свідчення того, що питання екології — це питання національної безпеки. Локальні порушення рано чи пізно можуть завдати великої шкоди всій країні", — впевнений очільник СБУ Іван Баканов.