"Єдина Росія" в ОРДЛО: про політику Кремля та реінтеграцію Донбасу говоримо з нардепом Мусою Магомедовим

У сьому річницю незаконного "референдуму" окуповані Донецьк і Луганськ відвідала делегація партії "Єдина Росія", що напередодні підписала угоду про співпрацю з так званим "Союзом добровольців Донбасу", до складу якого входять вихідці з лав незаконних збройних формувань. Чи потрібні Кремлю голоси жителів Донбасу, як Москва планує інтегрувати Донецьк і Луганськ до свого складу, і як це позначиться на майбутньому України — тему аналізували журналісти програми "На самом деле: Донбасс" телеканалу "Дом" і народний депутат України Муса Магомедов.

"Повзуча інтеграція" до Росіі

Делегація "Єдина Росія" відвідала тимчасово непідконтрольні українському уряду райони Донбасу — головним візитером став заступник голови Ради Федерації, секретар генеральної ради партії Андрій Турчак. Офіційно візит приурочили до 7-ї річниці незаконного "референдуму" на Донбасі. Але аналітики мають іншу думку.

"Це пов'язано з підготовкою до виборів до Державної думи. "Єдина Росія" уклала угоду з "Союзом добровольців Донбасу", і рухатиме їх кандидатів до Думи. У зв'язку з цим — агітаційна передвиборча поїздка", — сказав оглядач "Московського центру Карнегі" Костянтин Скоркін.

Восени в Росії відбудуться парламентські вибори. Рейтинг провладної партії — найнижчий за всю її історію, і коливається в районі 30%. У пошуку підтримки й додаткових голосів "єдинороси" слідом за партією "Справедлива Росія — Патріоти — За правду" (об'єднання трьох політсил — Сергія Миронова, Захара Прилєпіна та Геннадія Семигіна) теж активізувалася на Донбасі.

Секретар генради партії "Єдина Росія" Андрій Турчак заявив, що "ці 500 тис. осіб (на Донбасі, — ред.), які взяли російське громадянство, візьмуть участь у виборах до Держдуми".

Політолог Володимир Фесенко переконаний — за потенційний електорат на непідконтрольних територіях Донбасу вже відбувається боротьба російських політичних сил.

"Й оскільки на Донбасі вже за різними даними близько 600 тис. осіб отримали російські паспорти, — це потенційний електорат, за який вже триває боротьба, причому в різних провладних російських угрупованнях. Наприклад, в "Єдиній Росії" функцію боротьби за голоси нових російських громадян на українській території взяв на себе колишній так званий "прем'єр ДНР" пан Бородай", — зауважує політолог.

Олександр Бородай, який раніше був "головою ради міністрів ДНР", сьогодні очолює організацію "Союз добровольців Донбасу", — саме з цією організацією напередодні приїзду до Донецьку та Луганську "Єдина Росія" підписала угоду про співпрацю.

"Ми можемо не лише воювати, не лише захищати батьківщину на полях битв. Але й щось можемо зробити в мирному житті. Тому ми обрали шлях входження у внутрішню політику РФ — тепер ми з величезним задоволенням оголошуємо про те, що ми йдемо на майбутні вибори разом з партією "Єдина Росія"", — заявив Бородай.

Курс на введення вихідців з незаконних збройних формувань до легальної російської політики обраний з метою взяти під контроль людей з військовим досвідом, адже з політичних інструментів Росії вони можуть перетвориться на потенційну загрозу Кремлю — тому краще цю силу приручити.

Аналітик "Донецького інституту інформації" Віталій Сизов вважає, що провладна російська партія бачить у нових однопартійцях "ударну силу".

"Думаю, це питання в контексті Донбасу ухвалювалося, тому що, зважаючи на зовнішню та внутрішню ситуації, керівна партія бачить у цих людях потенційну ударну силу в разі заворушень на території Росії, якщо громадяни РФ забажають у мирний спосіб показати владі, що вони з нею не згодні. Ось такі люди виходитимуть на вулиці, за прикладом України, намагатимуться силовим чином впливати", — сказав Сизов.

Кремль розраховує отримати голоси жителів Донбасу з російськими паспортами. Правда, як саме буде організовано голосування — поки чітко не зрозуміло. Озвучувався варіант відкрити виборчі дільниці в ОРДЛО. Але це складний політико-правовий процес для самої Росії, через який країна може отримати додаткові санкції.

"Голосування буде в Ростовській області — це вже зрозуміло хоча б за угодою з "добровольцями", що вони зараз зареєструвалися на праймериз за округами Ростовської області. Тому вже можна зробити висновок, що голосування проходитиме там. Масової явки вони забезпечити, звісно, не зможуть", — зазначає Костянтин Скоркін.

На відміну від голосування за поправки до Конституції у 2020 році, яке тривало кілька днів, вибори до парламенту відбудуться в один. Тим часом пропускна здатність усіх контрольно-пропускних пунктів на виїзд до Росії з ОРДЛО не вища за 30 тис. осіб на добу.

Костянтин Скоркін зауважує — приїзд і заяви членів делегації "Єдиної Росії" до Донецьку та Луганську мають пропагандистську мету.

"Це пропагандистський крок — щоб заспокоїти настрої частини жителів Донбасу (ОРДЛО, — ред.), незадоволених повільною інтеграцією, показується, що "Росія не кидає", процес відбувається. Зараз там дали паспорта (російські, — ред.), залучили до голосування. Ну а далі будуть наступні кроки. На цьому робиться акцент", — уточнив Скоркін.

Це підтверджує той факт, що ЗМІ на окупованих територіях представили приїзд делегації "Єдиної Росії" до Донецьку та Луганську мало не фактичним визнанням Росією так званих "ЛНР" і "ДНР".

На думку політолога Володимира Фесенка, крім пропаганди у такі дії вшита загроза "повзучої інтеграції" до Росії українських територій.

"Формально їх до складу Росії не включають. Росія навіть не визнає на цей момент ось ці дві квазіреспубліки. Хоча контакти майже на всіх рівнях здійснюються, але інтегруються до складу Росії жителі цього регіону. Тому що йдеться про гібридну інтеграцію. Чому не йдуть на офіційну інтеграцію — тому що це зруйнує весь фундамент Мінських угод", — пояснює Фесенко.

Водночас такими діями Кремль чинить постійний та зростаючий тиск на українську владу і намагається змусити піти на поступки. Костянтин Скоркін зазначає, що з боку Росії — це шантаж.

"Це своєрідний ультиматум Києву — такий шантаж: "що довше ви затягуватимете й не забиратимете ці території так, як бачимо ми, в тому форматі, — то гіршими будуть ці умови, і Донбас ви втрачаєте". Приблизно так. До чого це призведе — до того, що присутність Росії на цих територіях буде. Але тут є й зворотна сторона. Оскільки присутність Росії буде все відчутніша, все сильніша на цих територіях, — то шансів на те, що Мінські угоди будуть виконані, стає дедалі менше", — каже Скоркін.

Тому — вже зараз Києву необхідно реагувати на грубі порушення Мінських угод, використовуючи всі наявні переговорні майданчики та міжнародний тиск на Росію.

Вмираюча промисловість і шанси на повернення

Як Росія намагається інтегрувати непідконтрольні території Донецької та Луганської областей до свого складу, наскільки швидко Україна може активувати процес реінтеграції, і як сьогодні працює промисловість в окупованих містах — про це в програмі "На самом деле: Донбасс" розповів народний депутат України від прифронтового міста Авдіївка Донецької області Муса Магомедов.

Ведучий програми — Олексій Мацука.

— Чи можна говорити про економічну інтеграцію непідконтрольної частини Донбасу до Росії?

— Насамперед визнаємо, що протягом 7 років непідконтрольні частини дедалі більше інтегруються (до РФ, — ред.) у всіх напрямах — це й економічне, й військове співробітництво, й те, що зараз там не гривнева зона, а вже ходять рублі. Це все потихеньку віддаляє наші території від нас — і для цього Росія робить досить багато.

Заради справедливості треба сказати, що дії того ж Семенченка, Соболєва (екснардепи Семен Семенченко та Єгор Соболєв, — ред.) з блокування підприємств у січні 2017 року призвели до "націоналізації" всіх значимих активів на тій стороні. Я вважаю, що тут ми теж своїми діями підлили масла у вогонь.

Паспорти видаються (російські, — ред.) — "повзуча" участь у виборах (до Держдуми РФ, — ред.). Постійні приїзди цих "товаришів", про що ось вище говорилося. З огляду на те, що кордони з РФ відносно відкриті, безліч товарів, продуктів завозиться звідти. Вугілля вивозиться до Росії — і звідти воно їде або на потреби російських підприємств, або експортується далі.

Хочемо ми це визнавати чи ні — об'єктивно триває повільна, але інтеграція до простору Росії, на жаль.

— Чи оборотні ці процеси? Наприклад, скасовується блокада — і як швидко можна відновити транспортне сполучення?

— Це можна зробити досить швидко — проблеми з цим не існує, автомобільні дороги працюють, залізничні колії. Ми свого часу розглядали стан перебитих залізничних колій між Авдіївкою та Ясинуватою, — і навіть їх можна відновити протягом максимум місяця.

Я вважаю, що технологічних проблем з реінтеграції небагато. З огляду на те, в якому стані перебуває економіка на непідконтрольній території, і які проблеми там з реалізацією того ж виробленого металу.

Або з коксохімами, які залишилися на тому боці: ледве дихає найстаріший Єнакіївський коксохімічний завод, і, по-моєму, одна батарея Горлівського заводу. По суті, всі коксохімічні заводи на непідконтрольній території протягом року виробляють стільки, скільки виробляли протягом місяця у період до агресії, до блокади.

У складі України майбутнє промисловості Донбасу набагато перспективніше. Тому що наші меткомбінати, коксохімічні заводи зараз працюють на повне навантаження, на максимальну потужність. Тоді як на тому боці, на жаль, — мінімальне завантаження, борги із зарплат, і зарплати втричі нижчі, ніж у нас.

Я знаю, що в Макіївці на коксохімічному виробництві кажуть: "Хочете, приходьте працювати. Не хочете — не приходьте. Ми не знаємо, коли ми вам зможемо виплатити заробітну плату".

І зарплата там у 3-4 рази менше, ніж в Україні. Тому що будь-яка продукція з непідконтрольної території не може бути продана нормально, — так, як ми продаємо на експорт за контрактами. Тому що каламутні схеми прикривають походження цього продукту. Заробляють на цьому всі, крім людей, які виробляють. І ці гроші зникають у невідомому напрямку, осідають у невідомих кишенях, і тому там постійна зміна власників.

Я думаю, що наявна ситуація буде лише погіршуватися. І потрібно прикладати всі зусилля для того, щоб ми (Україна, — ред.) перейшли до реінтеграції — від слів до справи.

— Вибори до Держдуми РФ нібито мають намір проводити й на непідконтрольних територіях Донбасу. Ми бачимо "партійні десанти" діячів з числа колишніх учасників незаконних збройних формувань і депутатів "Єдиної Росії". Як на це повинна реагувати українська влада?

— Потрібно вести постійну дипломатичну роботу, залучати до процесу всіх наших партнерів, і говорити про те, що відбувається. Думаю, вони самі все це теж бачать. Але однозначно, що загострювати бойові дії через це ми не будемо. Лише дипломатія.

Я так розумію, з симпатіями до "Єдиної Росії" в РФ не так все добре, як вони малюють. Тому, щоб бути краще представленими в парламенті, можливо, вони для цього теж це роблять (працюють з аудиторією непідконтрольної частини Донбасу, — ред.).

Якщо в Донецьку будуть вибори, то голосувати підуть не за "Слугу народу" і не за "ОПЗЖ". Вони підуть голосувати за "Єдину Росію", тому що інші партії там не будуть представлені.