Донбас обійдеться Росії дорожче, ніж Крим: інтерв'ю з ексзаступником голови Центробанку РФ Сергієм Алексашенком

Скільки Росії коштуватиме утримання окупованих територій і звідки Кремль візьме гроші для проведення псевдореферендумів. Про це в інтерв'ю в межах марафону FREEДОМ на телеканалі UA розповів російський економіст, колишній заступник міністра фінансів Російської Федерації та перший заступник голови правління Центрального банку Росії Сергій Алексашенко.

За його підрахунками, утримання анексованого Криму "тягне" на 350 млрд руб. (еквівалент 217 млрд грн) на рік. А це трохи більше ніж 1% річного бюджету Росії. Окупація Донбасу коштуватиме вдвічі більше.

— Стільки Росія витрачає на утримання Криму?

— Російська Федерація витрачає на рік приблизно 350 млрд руб. (217 млрд грн, — ред.) на Крим, з яких:

• 150 млрд — це дотації до бюджету;
• 100 млрд — це дотації Пенсійному фонду;
• 100 млрд — це різні інвестиційні програми.

Тому ціна Криму, за моїми оцінками, з 2014 року становила десь 2,8 трлн руб. (1,7 трлн грн, — ред.). Але російський федеральний бюджет цього року становить 23 трлн руб. (14 трлн грн, — ред.). Тобто виходить 12% річного бюджету.

Але якщо ми ділимо на сім років, то виходить невелика сума. Для Росії, напевно, це тема підйомна. Тим більше у перші роки окупації Кремль не соромився і прямо говорив, що відновлюватимуть Крим через скорочення дотацій іншим російським регіонам. Це також зрозуміло, оскільки в Росії губернатори не обираються населенням, вони призначаються Кремлем. Спробуй заперечити своєму начальникові, що не хочеш, щоб у тебе відібрали гроші.

— Кремль обіцяв кримчанам, що регіон просто розквітне з російською владою. Але цього не сталося. Чому Крим не може зараз сам себе утримувати?

— Крим — це унікальна територія, економічний потенціал якого не дозволяє прогодувати себе в бюджетному розумінні. Але не в тому сенсі, що там треба померти з голоду. Потрібно просто підтримувати рівень життя.

Після того, як Росія вклала майже 3 трлн руб. [за сім років], з'явилася якась кількість нових доріг. З'явився Кримський міст, поновили енергомережі, поновили газопроводи. Але це все не створило жодного економічного потенціалу. Тобто у Криму не з'явилися нові підприємства. Але з'явилися нові податки. Це ті ж ремонтні бази, які існують у російського військово-морського флоту для ремонту техніки. Там збільшився обсяг замовлень, тож збільшився обсяг податків до економіки Криму.

Але з погляду економічного потенціалу нічого не змінилося. І я так розумію, що російська влада не сильно цим стурбована. Тобто вони не ставлять собі такого завдання.

У країнах з унітарним устроєм, як і в Росії, регіону не потрібно бути економічно самодостатнім. У США штат сам вирішує, які податки він стягуватиме зі своїх громадян та компаній. Який у нього буде державний апарат. Потрібно витрачати гроші на будівництво доріг та шкіл чи не потрібно. У Німеччині, наприклад, існує величезний рівень міжбюджетних трансфертів, коли центральний бюджет збирає більше грошей та перерозподіляє від багатих регіонів бідним.

— У Кремлі заявляли про те, що Росія відновлюватиме окупований нею і зруйнований нею Донбас. Взагалі Росія може потягнути Донбас? Чи це просто заяви, бравада для пропаганди?

— Зрозуміло, такі заяви мають пропагандистський характер, бо, на відміну від Криму, на Донбасі був суттєвий економічний потенціал.

Інша річ, що ще після 2014 року Росія та проросійські мародери вивезли досить велику кількість обладнання з машинобудівних підприємств Донбасу. Зрозуміло, що сьогодні ці підприємства ніхто не відновлюватиме. Так само як частина занедбаних шахт фактично вже не підлягають відновленню.

Населення Криму становить 2,3 млн осіб. А населення Луганської та Донецької областей до 2014 року становило десь 8,5 млн. За різними оцінками, воно скоротилося приблизно вдвічі з 2014 до 2022 року.

Давайте для простоти вважати, що на Донбасі близько 4,5 млн осіб. Тобто вдвічі більше, ніж Крим. Відповідно, якщо обсяг видатків Російської Федерації буде таким самим, як у Криму, то це в рази більше. Це не 350 млрд руб. на рік, а 700 млрд руб. (434 млрд грн, — ред.). Це не 1,3% річного бюджету, а 2,5%. І це якось збільшує навантаження. Але це не настільки критично, щоб російський бюджет обвалився.

— Російська пропаганда намагається менше торкатися цих питань, але чи розуміють росіяни, що ці гроші — з їхніх кишень?

— Ні, не розуміють, бо не знають, що таке державний бюджет. Вони не знають, скільки Російська Федерація витрачає.

Значна частина російських громадян взагалі погано розуміє зв'язок між своїми доходами та податками, які з них утримуються, і тим, куди держава витрачає гроші.

У Російській Федерації немає депутатів, які обираються. Тобто депутати Державної Думи, депутати Ради Федерації, депутати обласних законодавчих зборів проходять через процедуру призначення Кремлем. Тож вони відповідають не перед виборцями, а перед Кремлем. Відповідно, якщо немає зв'язку між тими, хто платить гроші до бюджету та тими, хто витрачає, то, звісно, немає сенсу розраховувати, що росіяни будуть у курсі.

— Росія вже п'ять місяців погрожує провести так звані "референдуми" на окупованих територіях. Туди звозять політтехнологів, масовку, влаштовують там якісь свята. У російському бюджеті фігурує така стаття видатків?

— Зовсім не обов'язково, що ці гроші будуть направлені прямо з російського бюджету. Кремль, Путін має тіньову касу — російські бізнесмени зобов'язані робити внески. Загалом це не податки, а хабар, який витрачається на нікому невідомі цілі.

Про механізм таких платежів ми дізналися у 2017 році, коли з'явилося "панамське досьє", і коли всі дізналися про існування віолончеліста Сергія Ролдугіна (підозрюють у причетності до відмивання грошей, — ред.). Тому я думаю, що фінансування таких заходів, як "референдум" або фінансування окупаційної адміністрації відбувається через тіньові каси, і не відбувається через російський бюджет.

Що стосується самої ідеї проведення "референдуму", то прессекретар Путіна Дмитро Пєсков сказав, що "референдум" проводитимуть тоді, коли закінчаться бойові дії. У ситуації, коли триває війна на території Херсонської чи Запорізької областей, там не проводитимуть "референдуми". А з іншого боку, знаючи практику роботи російських виборчих комісій, ми добре розуміємо: не має значення, як вони голосують, важливо, як вони рахують. Це я перефразував Сталіна і додам: не важливо, як вони голосують і не важливо, як ви рахуєте, важливо, що я друкую у своєму протоколі. Така процедура не потребує великих витрат.

— Бойові дії, за даними експертів, коштують Росії приблизно 400 млн дол. на день. Напевно, прості росіяни також не зіставляють ці факти. Але ці гроші могли б піти на підвищення їхньої зарплати, на розвиток інфраструктури, на будівництво доріг. Як довго Росія зможе тягнути це фінансово? Звідки такі нечувані суми?

— Треба до цих цифр ставитись дуже акуратно. Витрати на поточну підтримку невеликі.

Є два типи витрат. Перші — це поточні витрати. Сюди відносяться зарплати військовослужбовцям, грошове забезпечення, продовольчі пайки, медичне обслуговування, паливо для машин, танків, літаків, кораблів тощо. Ці витрати можна оцінити.

Друга складова — це грошова оцінка танків, ракет, літаків, снарядів тощо. Але треба добре розуміти, що це називається вартістю безповоротно втраченої військової техніки, і її було сплачено не в бюджеті 2022 року і навіть не в бюджеті 2021 року. Її сплачували останні 25, а можливо, і 45 років. Тобто суттєва частина цих 400 млн дол. — це витрати державного бюджету Росії та Радянського Союзу. Припустимо, ці витрати стартували починаючи з 1980 року, коли почали виробляти танки Т-72, які сьогодні використовує російська армія в Україні.