Частка тіньового сектору економіки в Україні має тенденцію до збільшення, — Устенко

Олег Устенко. Скріншот відео: kanaldom.tv

Тіньова економіка є проблемою для низки країн, зокрема й України. Про це у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" розповів радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

"Якщо подивитися по світу, то цифри обсягу тіньової економіки відрізняються, але вона є скрізь. Наприклад, найвищий рівень тіньової економіки в Євросоюзі, згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку, — це буде Угорщина, близько 25% економіки", — зазначив експерт.

Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку, рівень української "тіні" — близько 50%.

"Традиційно весь час навколо цієї цифри коливається величина. Плюс-мінус — від 45 до 55% від максимуму 2012-2013 року. А якщо подивитися статистику Міністерства економіки України, то рівень "тіні" — близько 28%. Мінекономіки рапортує про її зниження на 2%. Проте рівень досить високий", — продовжив він.

За статистикою за перші три квартали 2021 року українська економіка зросла на 2,8%, але водночас споживання електроенергії збільшилося на 6,8%.

"А рівень споживання електроенергії — це непрямий фактор, на підставі якого ми можемо судити про обсяг тіньової економіки. Тобто ми бачимо колосальний розрив, і це свідчить для мене про те, що є висока частка тіньового сектора економіки. І, на жаль, вона ще має тенденцію на збільшення", — уточнив радник президента.

Ситуація має як негативні та позитивні аспекти.

"Це і погано, і добре. Добре з того погляду, що в тебе завжди є запас для детінізації. Тобто, проводячи детінізацію, ти витягуєш економіку на світло. І це означає, що твій ВВП буде не такий, про який сказав глава держави, виступаючи у Верховній Раді, він сказав про понад 190 млрд дол., про історичний максимум. А насправді цього року він міг би бути набагато більшим. Мало не на щонайменше 25% вище за те, що ми зараз з вами маємо. Тобто насправді наш ВВП може бути за межами 250 млрд дол. досить швидко й легко. Питання — що ти для цього робиш", — деталізував Устенко.

Тим часом державний бюджет не використовують як основний фактор детінізації економіки.

"Для детінізації економіки використовують інші напрями. Наприклад, ось це те, що називається "кешлес" (Cashless), — економіка, де не ходить готівка або частка готівки зменшується. Йдеться про дерегуляцію економіки. Це одне з найважливіших завдань, які президент ставить, наприклад, перед Кабінетом міністрів і, відповідно, перед першим віцепрем'єром, який опікується питаннями економіки", — сказав експерт.

Заробітна плата також є одним з факторів детінізації економіки.

"І коли ти збільшуєш офіційну мінімальну заробітну плату в країні, ти начебто намагаєшся вивести частково заробітну плату з тіні. Але принципово в реальності це не розв'язує завдання, тому я все-таки це виносив би за дужки, в обговореннях, що стосуються бюджету", — наголосив Устенко.

Повна версія програми: "Украина на самом деле": держбюджет-2022, оборона України та "вакцинальні" 1000 грн

Нагадаємо, 2 грудня Верховна Рада остаточно ухвалила державний бюджет на 2022 рік. Доходи бюджету передбачені розміром 1,322 трлн грн, видатки — 1,497 трлн грн. Головний фінансовий документ України підтримали 268 нардепів, які були присутні на засіданні. 35 виступили "проти", 36 — утрималися, 34 — не голосували.

Читайте також: Голосування за держбюджет-2022: чи втрачає "Слуга народу" монобільшість — оцінка політолога

Прямий ефір