Docudays UA-2021 — 100 фільмів про здоров’я: "Утро Дома" з Вікторією Лещенко та Богданом Мойсою

З 26 березня до 4 квітня в Україні триватиме 18-й фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Вже вдруге він відбудеться в онлайнформаті.

Тема фестивалю цього року — "Повне одужання", тобто йдеться про право людини на здоров’я. У програмі представлені понад 100 фільмів. Детальніше про те, як відбудеться фестиваль, розповіли програмна директорка фестивалю Docudays UA Вікторія Лещенко і аналітик правозахисного департаменту Docudays UA Богдан Мойса в ефірі програми "Утро Дома". 

Ведучі — Юлія Крапівіна та Костянтин Войтенко.

— Попри пандемію коронавірусу DocudaysUA-2021 відбудеться. Тема фестивалю — фізичне та ментальне здоров’я.

Вікторія Лещенко: Цього року в нас фактично функціонує повномасштабний онлайнкінотеатр docuspace.org, де можна буде подивитися практично всю програму фестивалю — це понад 100 фільмів. Там відбудуться онлайндискусії та все, що буде пов’язано з нашими гостями, буде доступно на цій платформі.

— Які фільми обов’язково потрібно подивитися?

Вікторія Лещенко: Всі люблять ставити це питання, але на нього складно відповісти, бо в програмі — понад 100 фільмів. Ми працюємо над нею великою командою цілий рік і намагаємося, щоб вона була багатою, цікавою різним аудиторіям. Тому завжди так складно назвати фільми, які подобаються найбільше.

Я раджу зайти на сайт docudays.ua, на наш кінотеатр docuspace.org і почитати, подивитися, про що наші фільми, яка наша програма.

Можу сказати, що цього року, оскільки тема у нас пов’язана зі здоров’ям, з правом на здоров’я, буде програма фільмів, присвячена цій темі. Вона так і буде називатися: "Повне одужання?" Таке риторичне питання: чи можливо це повне одужання. У цій програмі будуть чотири фільми, які розповідають про те, як можна взагалі з цим взаємодіяти — зі світом здоров’я, зі своїм правом на здоров’я. І як можна протистояти системним збоям і проблемам держави, пов’язаним з охороною здоров’я та медициною.

— Як ви відбирали фільми в умовах пандемії?

Вікторія Лещенко: Зазвичай ми багато їздимо по іншим кінофестивалям, це невід’ємна частина роботи. В основному їздимо за кордон, але цього року, на жаль, ми були позбавлені такої можливості, тому дивилися всі фільми онлайн. В принципі, це нормальна практика. Режисери, продюсери надсилають свої фільми в онлайнформаті для перегляду. Також ми відвідували інші фестивалі: всі вони відбувалися в онлайнформаті.

У нас багаторівнева система відбору. У нас є преселектори — люди, які працюють з фільмами на початковому рівні, відсівають невідповідні фільми. Також у нас є команда більш серйозних преселекторів, які оцінюють фільми. І у нас є фінальна відбіркова комісія, яка відбирає фільми, які потрапляють у програму.

— Хто цього року входить до складу журі?

Вікторія Лещенко: У нас є кілька журі. У нас є правозахисне журі, про яке більше розповість Богдан. Також у нас є журі, яке судить міжнародний повнометражний конкурс — Docuworld. І журі, яке судить національний і короткометражний конкурси. Цього року в нас в журі є українські режисери, наприклад, в журі конкурсу Docuworld входить Іра Цілик, яка минулого року феєрично перемогла на фестивалі. Також ми запросили директора документального фестивалю "Їглава". Це дуже відомий у Східній Європі фестиваль. Його директора звуть Маринко Ворко. Компанію їм складе шотландська документалістка, режисерка Емма Деві. Вона судитиме фільми, покаже свій фільм і дасть майстерклас з монтажу.

— Розкажіть про правозахисне журі.

Богдан Мойса: Правозахисне журі — це в більшості своїй лідери правозахисного руху, самі правозахисники або ті, хто працює на перетині правозахисної сфери та кіно. Зокрема, це Олесь Ратвійчук і Олександр Солонтай.

— Є якісь події, на яких робитиметься акцент?

Богдан Мойса: Це буде серія заходів на різні теми, пов’язані з правом на здоров’я. Як пандемія змінила ставлення до ментального здоров’я, чи бачимо ми нарешті різницю між психологом і психіатром. Також у правозахисній програмі є заходи, пов’язані з імунітетом. Люди будуть так чи інакше торкатися питань вакцинації.

Окрім того, порушуватимуться теми прав батьків, прав матерів у пологових будинках. Кілька заходів будуть присвячені небезпеці соціальних мереж. Ще один захід буде про протидію будівництву другої черги Каховської ГЕС.

Ми розраховуємо на присутність кількох сторін у заходах: представників уряду, представників правозахисних організацій, і, наприклад, героїв або героїнь, яких безпосередньо стосується ця тема. Наприклад, щодо кампанії захисту батьків і матерів в пологових будинках. Тобто ми проведемо цей захід, а далі розраховуємо йти в кожну область і спілкуватися про те, як насправді там все відбувається. Яка ситуація з правами батьків і матерів в пологових будинках, як можна її покращити або змінити.

— Коли ви обираєте фільми, ви знаєте, який відсоток українців їх подивиться?

Вікторія Лещенко: Для нас карантин став величезним подарунком, тому що простимулював нас розвивати власний онлайнкінотеатр Docuspace. І щойно ми почали це робити, ми змогли зафіксувати певні речі, пов’язані з нашою аудиторією. Кількість, запит. Тому що коли це все відбувається в офлайні, це набагато складніше робити.

В кінцевому результаті не важливо, скільки людина сидить в залі. Якщо знайдеться одна людина, яка подивиться ці фільми і це істотно змінить її життя або вона піде змінювати життя свого суспільства, займеться правозахисною діяльністю, то це перемога, я вважаю. Тому що тут справа не в кількості, а в якості людей — якими вони виходять після цього фестивалю.

Наша місія пов’язана з популяризацією прав людини та популяризацією національного кіно — щоб кожна людина в Україні мала можливість дивитися наше документальне кіно. Я з гордістю розповідаю про наш онлайнкінотеатр docuspace.org, тому що в минулому році це був безкоштовний ресурс. Ми зайшли в онлайн абсолютно спонтанно. Ми не знали, що буде карантин. Ми буквально за місяць переобладнали сайт, який був візитною карткою, на ресурс, де можна дивитися кіно.

У нас є програма аматорського кіно, яка буде доступна онлайн не тільки в Україні. Ми цього року звернулися до шотландців. У Шотландії завжди було дуже розвинене аматорське кіно. І одночасно ми знаємо, що в Україні це теж популярно. Разом із ними ми обрали українські фільми, шотландські фільми. Ми встановимо "маячки" — коли ви можете клікати й у вас з’являтиметься кураторський текст, наприклад.

— Цього року окремий акцент у програмі фестивалю буде на жителях Донбасу та Криму — про те, як вони лікуються, в яких умовах. Які фільми будуть цьому присвячені?

Вікторія Лещенко: У міжнародному конкурсі у нас буде український фільм "Цей дощ ніколи не закінчиться" Аліни Горлової. Це досить резонансна стрічка. Вона була показана і відзначена на фестивалі в Амстердамі в цьому році. Це історія людини, яка є носієм курдської національності. Хлопець, який втік звідти, і жив на сході України. Це історія хлопця, який живе між цими світами. Тобто він втік від однієї війни — потрапив в іншу, і вже звідти втік до Києва. Ця історія, безумовно, стосується цієї теми.

Богдан Мойса: Ще буде окремий захід про питання доступу до послуг медицини та реабілітації для постраждалих від бойових дій. Тобто і переселенців, і цивільних — всіх тих, що був поранений або отримав порушення здоров’я, які призвели до тяжких наслідків. Будемо говорити про те, що пропонує уряд в плані доступу до послуг охорони здоров’я, реабілітації та відновлення, реінтеграції цих категорій.