Гроші й зобов'язання: транш від МВФ, зростання ВВП і перший в Україні автобан обговорюємо з економістом Ігорем Бураковським

Україна домовилася з МВФ про продовження програми Stand-by. Про це заявив прем'єрміністр України Денис Шмигаль 8 жовтня на Київському міжнародному економічному форумі.

За його словами, найближчим часом буде підготовлено меморандум про подальшу співпрацю. Прем'єрміністр зазначив, що для отримання наступних 750 млн траншу від МВФ Україна виконала ключові умови.

"Ми виконали бюджет минулого року, ми виконали розмір дефіциту бюджету. Ми скоротили його цього року й скорочуємо на наступний рік. І це ключові показники. Співпраця з нашими партнерами полягає в тому, що ми отримуємо транші тоді, коли цього потребуємо. Ми співпрацюємо з МВФ, ми співпрацюємо зі Світовим банком, з Європейським інвестиційним банком та ЄБРР", — пояснив Шмигаль.

Крім того, глава Кабміну заявив, що Україна очікує на зростання ВВП на 4% цього року. Він наголосив, що українська влада активно здійснює реформи, що призведе до зростання економіки, й нагадав про реалізацію програми "Велике будівництво" та програму кредитування "5-7-9%", яка відкрила доступ до капіталу для малого й середнього бізнесу.

"Усі ці речі створюють дуже хороший мультиплікатор, створюють робочі місця та дають підживлення економіки фінансами. Доказом того є 4% зростання (за прогнозованих МВФ і Світовим банком 12% падіння під час пандемії минулого року) й дуже швидке відновлення цього року. Ми очікуємо плюс 4%. Також на відміну від тих прогнозів, які давали наші міжнародні партнери", — зазначив прем'єр.

Глава Кабміну також заявив, що в Україні побудують перший автобан: за словами прем'єра, вже наступного року почнеться будівництво автомагістралі від Краковця до Львова та Рівного.

"Це ж злочин, коли немає таких швидкісних доріг. Ми почали цю роботу, і я переконаний, що вже наступного року стоятиме вже перший автобан від Краковця, це пункт пропуску з Польщею, до Львова, до Рівного. Виконано всі бюрократичні речі, здійснено вже всі дослідження, вивчено трафік, вже є потенційні проєктанти. Цю роботу роблять, і ми дуже активно рухаємося в цьому напрямі. Ухвалена вся законодавча база, яка дає змогу це реалізувати. Після цього проєкту ми вже знаємо 5 наступних проєктів будівництва автобанів, зацікавленість у яких висловили, зокрема, інвестори", — деталізував Шмигаль.

Нюанси економічної ситуації України, співпрацю з МВФ, єврокредити для Києва, а також будівництво першого в Україні автобану в програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" коментує голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

Ведучий програми — Денис Похила.

— Чи впевнені міжнародні інституції в економічному зростанні України?

— Питання, напевно, полягає не так у впевненості або невпевненості в економічному зростанні, тому що статистика показує, що у нас є економічне зростання. Ми можемо говорити, наскільки воно слабке, наскільки воно сильне, наскільки воно схильне до якихось шоків. Проте загалом українська економіка відновлюється після пандемічної кризи.

Проблема полягає в іншому. Проблема у тому, що гроші видають не просто так. Їх видають завжди певним країнам під певні зобов'язання. І в цьому сенсі відразу у нас виникає проблема. Пан Шмигаль сказав про те, що ми виконуємо макроекономічні показники. Але якщо ми говоримо про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, макроекономічні показники — це початок бесіди.

Тобто ми говоримо про те, як нам рости, на які ми очікуємо ті самі макроекономічні показники. Далі ми говоримо про так звані структурні маяки.

Структурні маяки — це конкретні зобов'язання у плані боротьби з корупцією, здійснення реформ, у плані, наприклад, кейса Національного банку та багато-багато іншого. Це є головним. Саме навколо цього у нас постійно тривають дискусії.

— Питання про високий кредитний відсоток, який дає Україні Європа. Чому так відбувається і як це впливає на зростання української економіки?

— Зрозуміло, що що дешевше ми отримуємо гроші, то простіше потім розраховуватися за боргами. І в цьому сенсі підвищення відсотків дійсно призводить до певних економічних складнощів.

З іншого боку, є два типи кредиторів. Перший тип — це такі кредитори, як Міжнародний валютний фонд, як Всесвітній банк, і, напевно, в якомусь сенсі Європейський банк реконструкції та розвитку. У них загалом на сьогодні, напевно, одні з найнижчих ставок за кредитами, які надають або державі від Міжнародного валютного фонду, або за кредитами, які надає Світовий банк на реалізацію конкретних інфраструктурних і якихось економічних проєктів.

Є й інша група кредиторів — приватні кредитори. Коли ми виходимо безпосередньо на приватний ринок запозичення, тобто замінюємо наші цінні папери, то тут працює дуже просте правило. Будь-який інвестор, який вкладає в наші цінні папери, зважує ризики. Якщо він вважає, що ризик досить високий порівняно з іншими країнами, то зрозуміло, що ставка буде більш висока, ніж ставка за тими кредитами, які ми беремо у міжнародних фінансових організацій.

Що нижчий кредитний рейтинг, то вищий кредитний ризик, то вищі відсотки ми повинні будемо заплатити.

— Уже не вперше в Україні порушували питання про можливе припинення співпраці з МВФ. Ваша думка?

— Щоразу розмови про те, що ми обійдемося без закордонної допомоги, без Міжнародного валютного фонду, виникали переважно тоді, коли ми сварилися та розбивали горщики із цією міжнародною організацією. Говорили не лише про якісь проблеми, за якими ми щось не допрацьовуємо, а загалом, що "давайте не братимемо ці гроші, тому що...".

І ось до цього "тому що" потрібно повернутися. Співпраця з Міжнародним валютним фондом — це передусім виконання певних політичних зобов'язань, про які я вже говорив, це зміни в економічній політиці, посилення українських інституцій і багато-багато іншого. Це, власне, ми повинні робити, і саме Міжнародний валютний фонд дає нам гроші для того, щоб ми це робили, і тим самим [посилювали] нашу економіку. Це перший момент.

А другий момент полягає в тому, що на сьогодні, як мені здається, українська економіка не може в середньостроковій перспективі обійтися без запозичення у МВФ, не може обійтися без тієї допомоги, яку ми отримуємо. І це теж незаперечний факт.

Питання дуже просте. Якщо ми не хочемо брати ці гроші, то скажімо чесно. Тоді ми повинні переглянути дефіцит державного бюджету. Тоді ми повинні говорити про те, звідки у нас будуть гроші на виплати підвищених пенсій і заробітних плат, і багато іншого. І тоді, як то кажуть, житимемо відповідно до статків. На жаль, нам кошти поки не дають змогу в нинішніх умовах, зважаючи на ті кризові шоки, які ми переживаємо, жити повністю на свої кошти.

Проблема не в тому, що ми позичаємо гроші. Проблема в тому, що ми повільно робимо реформи, проблема в тому, що ми повільно економічно розвиваємося, проблема в тому, що ми навіть не можемо ці гроші використовувати повністю.

— Пан Шмигаль говорив про грудень, коли ми можемо очікувати на гроші від світових економічних інституцій. Чи варто очікувати на ті 750 млн, про які говорив прем'єр?

— Я не учасник переговорів, тому мені важко сказати, про що вони конкретно домовилися. Що я хочу сказати — це те, що переговори тривають досить складно, як я розумію. Україна робить усе можливе, щоб домовитися про отримання цих грошей. І моя позиція в цьому сенсі збігається з позицією прем'єрміністра: щойно будуть гроші, ми скажемо, що ми домовилися. Шанси отримати гроші у грудні-місяці існують. Як вони будуть реалізовані — залежить передусім від України.

— Про зростання ВВП на 4%. Про розвиток України багато експертів роблять порівняння з Польщею. Одні кажуть, що Україні до рівня Польщі ще 20-30 років, інші — не менш як 50 років, щоб вийти на хороший економічний рівень. Ваша думка?

— Заявлене зростання у 4% — це показ тенденції. Що ми раніше падали, а тепер починаємо рости. Ми, по-перше, повинні відшкодувати те, що втратили під час пандемічної кризи. Але не забуваймо про те, що у нас ще була економічна криза у 2014-2015 роках, коли ми теж досить багато втратили. Тому ці цифри зростання позитивні. Але поки йдеться про відновлення того, що ми втратили у періоди кризи.

Що нам потрібно, щоб рости якісно та не відставати від країн, які не стоять на місці й розвиваються? Я прихильник того, що для якісного економічного зростання нам потрібне зростання ВВП у 7-8% упродовж 10-12 років. Тоді ми зможемо сказати, що скорочуємо розрив між Україною та середнім валовим внутрішнім продуктом (ВВП) за Європейським Союзом.

— Про будівництво автобану. Є питання, навіщо будувати дороги під час кризи? А прем'єр каже, що 90% у цьому будівництві — це залучення місцевого бізнесу. Ваша думка?

— Стан української інфраструктури — дуже велика проблема. Дороги — частина інфраструктури. Будівництво інфраструктури дуже важливо. Будь-який інвестор, який приходить до нас, каже: "Добре, я це вирощу, але як потім я це вивезу? Або навпаки — як я це сюди привезу?". У цьому сенсі будівництво таких великих об'єктів є виправданим. Головне, щоби вони будувалися якісно.

І я би хотів побажати нашому уряду не припуститися помилок минулого. Адже про автобани в Україні говорять давно. І перший платний автобан планувався Київ — Одеса. Сподіватимемося, що нове будівництво не перетвориться на "проєкт Київ — Одеса".