Децентралізація в Криму та ОРДЛО після їхньої деокупації — що готують: "Официальный разговор" з Олександром Корнієнком

Иллюстративное фото: agropolit.com

В Україні триває реформа децентралізації, яку вважають однією з найбільш успішних. До розвитку громад будуть залучати як державу, так і інвесторів. Ця реформа торкнеться Криму й ОРДЛО після їхньої деокупації — відповідні напрацювання вже ухвалено.

Як надалі буде відбуватися реформа децентралізації в Україні та чому вона важлива для тимчасово окупованих територій — розповів народний депутат України, голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Альона Чорновол.

— Чому реформу децентралізації називають однією з найуспішніших?

— Дійсно, європейські партнери сказали, що це найуспішніша наша реформа. Не щодо інших наших реформ, а щодо того, що Україна показала приклад іншим країнам. Таких успіхів, яких досягли ми в так званій фінансовій децентралізації, дійсно немає поки що ні в одній європейській країні. Тому що рівень того, наскільки вниз були опущені фінансові повноваження, бюджети й можливості витрачати ці бюджети, такого дійсно немає ніде в Європі. Це європейські партнери завжди відзначають.

Також колеги надихнулися нашим темпом, який минулого року взяли, і фактично за один рік завершили формування нової карти України. Зробили те, що попередній уряд робив з 2015 року. На новій карті — 136 районів, 1479 громад.

Це там модель, яка надалі буде працювати в Україні.

— Під час реформ часто виникають різні складнощі, зокрема на місцях. Які це проблеми?

— Звичайно, найбільша проблема — це спроможність громад, є такий термін "спроможність". Він офіційний, він закріплений, і половина громад за тими чи іншими параметрами не дотягують до того, щоб вважатися спроможними. Десь це нестача бюджету розвитку. Десь — нестача будь-якої інфраструктури, наприклад, медичної чи освітньої.

Є нормативи, за якими це все розраховують. Зрозуміло, що маленьким громадам найскладніше, містам-мільйонникам — найпростіше. Але і держава зараз планує з кожним роком дедалі більше й більше диференціювати допомогу.

Тим, кому потрібна допомога організаційна, — містам-мільйонникам, великим обласним центрам — їм давати організаційну допомогу. Наприклад, вони готові виходити на ринки зовнішніх запозичень, друкувати там свої папери цінні, продавати їх тощо. Тут держава може включитися, десь підказати, десь прогарантувати, але міста вже готові самі займатися цим пошуком ресурсів.

Що стосується маленьких громад і сіл, звичайно ж, тут потрібно направляти цільові субвенції. У нас є також політика фінансового вирівнювання. Тобто з деяких громад, у яких великі доходи, вилучають частину коштів і їх переправляють до маленьких громад. Потрібно працювати над тим, щоб це було й справедливо, і вирівнювало ситуацію в усій країні. Це перше завдання. Далі завдання більш глобальне — як навчити громади заробляти самим, користуючись тими ресурсами, які у них є. А у них не мало ресурсів.

— Яку конкретно допомогу надають громадам?

— Ми даємо постійно базову можливість, це податкові відрахування. Основне, звичайно, — податок на доходи фізичних осіб. Велика частина цих податків направляється в громади.

Також це приватизація, наприклад. Ми хочемо дати можливість брати участь громадам фінансово в малій приватизації, щоб 10% вони отримували від малої приватизації. Постараємося до кінця року це реалізувати. Це створення різних інвестиційних можливостей у межах індустріальних парків, іншої діяльності. Це створення такого клімату та інфраструктури, щоб інвестори приходили в ту чи іншу громаду.

Зараз багато земель передано громадам, згідно із земельною децентралізацією. Громади можуть розпоряджатися нею, виділяти ділянки, робити генеральний план, продумувати це все. Можливо, якусь землю здавати в оренду. І, звичайно ж, це створення в громадах сприятливого клімату.

— Щодо розвитку й щодо питань децентралізації, коли ми про це говоримо, про якісь особливі повноваження, збільшення цих повноважень на місцях у регіонах, ми нерозривно це пов’язуємо і з поверненням наших тимчасово окупованих територій. І про окупований Донбас ідеться, і про окупований Крим. Як ці теми між собою пов’язані? Коли ми чуємо про децентралізацію, наскільки ми повинні допомагати? Ці процеси будуть сприяти поверненню наших територій?

— Президент днями заявив, що, на жаль, одна з ключових помилок політичних минулої влади — це Мінські домовленості й прив’язання децентралізації до Мінських домовленостей. Перша спроба змін до Конституції була провалена через цю прив’язку. Питання виконання Мінських домовленостей, повернення наших територій — це питання ширше, ніж децентралізація.

Однак ми в межах організаційних процесів збудували все так, що, попри відсутність контролю української влади на цій території, ми все одно здійснили необхідні організаційні дії, й там створено нові райони, там створено нові громади в нових межах.

І в Криму. Там ми працювали, до речі, з колегами, з кримськими татарами. Також ми виконали давню мрію кримськотатарського народу — ми перейменували там населені пункти, тепер їм повернули історичні кримськотатарські назви.

Звичайно ж, на тимчасово окупованій території Донбасу ми теж відтворили всю інфраструктуру зі створення громад. Тобто коли контроль над цими територіями повернеться до України, то там вже вся ця інфраструктура буде.

Зрозуміло, що питання відновлення та подальшої реінтеграції ширше й довше, ніж звичайна децентралізація, яка відбувається в Україні, і там потрібно набагато більше інвестицій. Напевно, там будуть потрібні якісь особливі економічні стимули. Ну, знову ж таки це все наступний крок після того, як ми повернемо ці території. А повернення — це наступний крок, після того як почнеться мирний процес. Знову буде перемир’я, не буде обстрілів щодня тощо.

— Що чекає на Україну в новому політичному сезоні? Наприклад, ви проводили виїзні засідання фракцій та комітетів поблизу лінії зіткнення. Що це дає?

— Це дуже важливі поїздки, вони дають змогу власними очима переконатися, своїми очима подивитися, що там відбувається, як там все відбувається, поспілкуватися з військовими, поспілкуватися зі звичайними жителями. Дізнатися їхню думку з тих чи інших питань і зрозуміти, наскільки якісь наші кроки з реінтеграції успішні, де потрібно коригувати.

Будь-яка поїздка до живих людей, до живих регіонів — це краще, ніж наші кабінетні фантазії. Хотілося б зазначити, що і наша партія, і президент часто там бувають. За останній рік, завдяки зусиллям президента, туди стали на постійній основі їздити дипломати, наші колеги, посли G7 і представники країн ОБСЄ. Це розширює їхнє розуміння про те, що не все так просто, як їм іноді здається.

Мирний процес в Україні — це дуже серйозна тема. Будемо їздити, якщо буде можливість, будемо й комітети проводити. Ми зараз працюємо над темою більш точного механізму визначення, чи можна провести вибори на лінії зіткнення в тих громадах, де не відбулися вибори. Їх близько 20-30.

— Коли можна очікувати на ці вибори?

— Ми зараз вносимо законопроєкт, а вибори, я думаю, будуть до весни, якщо ми ухвалимо законопроєкт. РНБО буде визначати, де можна й де не можна проводити вибори.

Прямий ефір