Украина наш дом

"Це співучасть у тортурах російських окупантів над військовополоненими": звіт Amnesty International обговорюємо з Піонтковським

Андрій Піонтковський. Фото: Twitter

4 серпня міжнародна правозахисна організація Amnesty International опублікувала скандальну доповідь про війну Росії проти України під назвою "Українська тактика ведення бойових дій наражає на небезпеку мирних жителів". А заголовок релізу до звіту звучав: "Україна: військові ставлять під загрозу мирних жителів, розміщуючи війська у житлових районах — нове дослідження".

У звіті дослідники стверджували, що українські військові, які стримують російську навалу, наражають на небезпеку цивільне населення, створюючи бази і розміщуючи озброєння в школах і лікарнях.

"Тактика України порушила міжнародне гуманітарне право, перетворивши цивільні об'єкти на військові цілі. Внаслідок російських ударів, що послідували за цим, по населених пунктах загинули мирні жителі і була зруйнована цивільна інфраструктура", — йдеться у звіті Amnesty International.

При цьому організація жодного слова не сказала про масове вбивство 29 липня українських військовополонених в окупованій Оленівці.

Ця доповідь Amnesty International викликала шквал критики. Організацію звинуватили у підіграванні російській пропаганді. Зокрема, в Офісі президента України заявили, що формулювання Amnesty International є нічим інакшим, як участю в дискредитаційній кампанії Росії проти України. Радник голови ОПУ Михайло Подоляк заявив, що "єдине, що становить загрозу життю українців, — це російська армія катів і ґвалтівників, яка прийшла в Україну здійснювати геноцид".

Глава українського офісу Amnesty International Оксана Покальчук оголосила про своє звільнення наступного дня після публікації звіту організації, не погодившись із висновками колег щодо війни Росії проти України. За її словами, звіт "звучав як підтримка російських наративів" та "став інструментом російської пропаганди".

У підсумку Amnesty International принесла часткові вибачення за свої формулювання. Організація заявила, що глибоко шкодує "про страждання та гнів", які викликала доповідь. Проте Amnesty International не відмовлятиметься від зроблених у доповіді висновків про те, що Україна нібито порушує правила ведення війни.

Зазначимо, що Amnesty International — це міжнародна неурядова організація, заснована у Великій Британії у 1961 році, яка має на меті привертати увагу до порушень прав людини та виступає за дотримання міжнародних стандартів. До її завдань входить мобілізація громадськості задля тиску на осіб, які порушують права людини.

Звіт Amnesty International і не лише в інтерв'ю в межах марафону FREEДОМ на телеканалі UA обговорюємо з російським політологом Андрієм Піонтковським.

— Як же так вийшло, що колись шанована організація Amnesty International опублікувала таку суперечливу інформацію?

— Я прочитав їхній реліз, опублікований на першій шпальті The New York Times. До речі, ця газета захоплена лівим крилом Демократичної партії, вона ніби в авангарді. Реліз The New York Times зроблено із розрахунку на кліпову свідомість — крупні заголовки великими літерами.

Перший заголовок лунає так: "Військові бази у школах". Але ж усім відомо, що пів року ніякі школи не працюють. Дрібним шрифтом написано, що жодних учнів у школах немає. А в чому ж злочин української воєнщини? Виявляється, вони знайшли у школах не військових, а сліди перебування військових. У чому тут злочин?

Далі читаю величезний заголовок: "Військова база у шпиталі". Що ж діється? Найстрашніше, що розповідає якийсь очевидець, що у шпиталі він бачив, як там часто обідають військові. Ось це був найстрашніший воєнний злочин. А що має робити Україна, на думку правозахисників? Ось їм відомо, що в Україні є густі ліси. І ось варто було б українцям мати артилерію саме там.

Американський пересічний громадянин не буде вчитуватися. Йому достатньо прочитати заголовок. Це свідома операція.

А ось The Washington Post — начебто, абсолютно проукраїнська газета. Але вони мають велику статтю, присвячену президенту Зеленському. І торкається тема проблем у містах.

Тобто поки вирішується доля світу, триває вирішальна сутичка, одні західні правозахисники, ліберали, журналісти копаються по школах у пошуках слідів українських військових, а інші найгостріше розшукують розбіжності між головнокомандувачем і мерами міст. Ось це корисні ідіоти.

Але загальну картину, звісно, ​​задає мозковий центр російських спецслужб, який активно працює і в Сполучених Штатах.

— Для звіту Amnesty International використовувалися свідчення людей із фільтраційних таборів на окупованих територіях України — Донецька та Луганська області чи Крим. Опитування проводилося серед охочих надати таку інформацію. Про що це свідчить?

— Знаєте, як це називається? Це співучасть у тортурах російських окупантів над військовополоненими та цивільними в'язнями. Це ганебне явище. Це поведінка, на підставі якої організацію треба вигнати з території України. А відповідальним за звіт особам треба пред'явити кримінальні звинувачення щодо участі в кампанії російських спецслужб з дискредитації України та заморожування військової допомоги.

— А як так вийшло? Чому саме Amnesty International?

— А чому The New York Times також? Шанована газета, яка вважалася оплотом західної вільної журналістики.

Ліва інтелігенція зараз вірить у якийсь соціалізм. Але путінський режим — найдикіший фашистський капіталізм. Чому вони зберігають прихильність до нього та виступають фактично в активних операціях? Всі університети США давно вже захоплені лівою професурою, і вони покоління за поколінням випускають доктринованих студентів у великій неприязні до американської держави.

— Багато хто розцінює доповідь Amnesty International в одній зв'язці із нинішньою метою Росії — зірвати нові постачання західної зброї в Україну.

— Я спостерігаю політичну сцену в США щонайменше 50 років, і спроби російських спецслужб ніколи не були так сфокусовані на багатоплановій операції.

Але, з одного боку, багато людей запевняють: ми не знаємо, куди йдуть наші гроші, що зброя крадеться і розпродається, виявляється у терористів на Близькому Сході. Маса статей з'являється про те, що режим Зеленського корумпований і взагалі натякають, що відносини керівництва Сполучених Штатів із Зеленським та його співробітниками не такі безхмарні. Це спростовується на верхньому рівні. Але ми бачимо, який величезний тиск чиниться на адміністрацію [президента Зеленського].

— Як ви вважаєте, доповідь Amnesty International — це ініціатива окремих, як ви назвали, "корисних ідіотів" чи акція, запрограмована та проплачена машиною пропаганди Кремля?

— Це вічне питання. Я думаю, що у кампанії беруть участь близько 20% [проплачених] людей. І є достатньо корисних ідіотів.

Треба розуміти, що в США дуже поширена так звана школа realpolitik (реальна політика, — ред.), яка проти того, щоб ідентифікувати США з якимсь лідером вільного світу, який бореться за демократію з диктаторами. Вони бачать світ просто як зіткнення різних сил.

Дуже сильна у США школа ізоляціонізму, про те, що не треба втручатися у справи всього світу.

До речі, показово, що два попередні президенти Обама та Трамп — ізоляціоністи. Обама — вкрай лівих позицій. Він вважав, що США — імперіалістична держава, яка винна перед різними народами світу. І тому він постійно вибачався перед ними. А Трамп — з інших позицій, що США є надто чудовими, їх експлуатують союзники, і взагалі потрібно займатися американськими справами.

Поки ця школа присутня в США, чудово почуваються агенти КДБ.

Однак все ж таки в політиці адміністрації США, хай повільно, нехай не так швидко, як нам хотілося би і не так масштабно, але перемагає та глибинна держава, яка вважає, що Україна захищає весь Захід, весь вільний світ. Питання допомоги Україні — це не питання моральної позиції чи благодійності. Це найважливіше завдання безпеки США.

Читайте також: "Легше сказати, що РФ не порушила в галузі міжнародного права": звіт Amnesty International і теракт в Оленівці обговорюємо з омбудсменом Лубінцем

Прямий ефір